Рішення

від 15.05.2017 по справі 910/3965/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017Справа №910/3965/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ред Бас Дізайн

про стягнення заборгованості в розмірі 29 161,86 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ред Бас Дізайн (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.07.2012 в розмірі 29 161,86 грн., з якої: 5 277,82 грн. - заборгованість по кредиту; 8 631,89 грн. - заборгованість по процентам; 11 874,78 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 3377,37 грн. - комісія за користування кредитом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.07.2012 відповідач (клієнт) надав Публічному акціонерному товариству Комерційному банку Приватбанк (банк) заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до яких клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі зазначених заяв банком здійснювалось обслуговування поточного рахунку №26006052712044 за встановленим кредитним лімітом в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

В порушення умов договору та норм законодавства відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 5 277,82 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 8 631,89 грн. та заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом у розмірі 3 377,37 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 11 874,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3965/17, розгляд справи призначено на 10.04.2017.

У судове засідання 10.04.17 представник позивача з'явився та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням представниками сторін вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 про порушення провадження у справі № 910/3965/17 та задоволенням судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 15.05.2017.

У судове засідання 15.05.2017 представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2017 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.05.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю Ред Бас Дізайн (клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі вказаної заяви банком було відкрито клієнту поточний рахунок №26006052712044 та встановлено кредитний ліміт, про розмір якого банк зобов'язався повідомляти клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 13.01.2017 № 08.7.0.0.0/170113142349 та виписки з рахунку клієнта №26006052712044 за період з 13.07.2012 по 01.03.2014 банком встановлювався кредитний ліміт на поточний рахунок відповідача №26006052712044 у встановленому розмірі: 13.07.2012 - 1 000,00 грн.; 05.11.2012 - 5 500,00 грн., 0402.2013 - 6 900,00грн., 20.05.2013 - 9 000,00 грн., 19.06.2013 - 10 000,00 грн., 01.03.2014 - 10 000,00 грн., 02.03.2014 - 0,00 грн.

19.12.2016 позивач направив відповідачу претензію Вих. № 20713K3V0S11C від 09.12.2016 з вимогами про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 12.07.2012. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до договору банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок та за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (далі по тексту - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до пункту 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності до пункту 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.18.1.3. Умов).

Відповідно до пункту 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

Положеннями пункту 3.18.1.6. Умов встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними: документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.18.4. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашений кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк , відповідно до наказу № 6780656 від 10.06.2014, були внесені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг, які набули чинності з 01.07.2014.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду , в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Пунктом 3.2.1.4.4 Умов встановлено, клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, суд приходить до висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 стаття 1067 Цивільного кодексу України).

У відповідності до норм частини 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Умовами виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Умов в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наявної у матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Умовами виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додана позивачем до позовної заяви банківська виписка по особовому рахунку відповідача є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймається до уваги судом.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 5 277,82 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 8 631,89 грн. за період з 03.12.2013 по 22.12.2016 та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3 377,37 грн. за період з 03.02.2014 по 22.12.2016, що не було спростовано відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі у розмірі 5 277,82 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8 631,89 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 3 377,37 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 11 874,78 грн. за період з 04.09.2013 по 07.12.2016.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2,2, 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18.1.8, 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до пункту 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється на протязі 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Таким чином, сторонами погоджено строк нарахування пені інший, ніж той, який встановлено у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Аналогічні положення містяться у п. 3.2.1.5 Умов в редакції змін, внесених наказом № 6780656 від 10.06.2014.

Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені у розмірі 11 874,78 грн. за період з 04.09.2013 по 22.12.2016, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 874,78 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ред Бас Дізайн (01014, м. Київ, вулиця Катерини Білокур, будинок 10/15, квартира 15; ідентифікаційний код: 36843731) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 5 277 (п'ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 82 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 8 631 (вісім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 89 коп., пеню в розмірі 11 874 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 78 коп., заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом в розмірі 3 377 (три тисячі триста сімдесят сім) грн. 37 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.05.2017

Суддя О.А. Грєхова