Постанова

від 25.04.2017 по справі 910/8966/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа№ 910/8966/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Мурашко М.С.

за участю представників

від прокуратури: Красільнік П.П.

від позивача: Кривошея Д.А., за довіреністю

від відповідача: Литвин В.Р., за довіреністю

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.03.2017 року

про розстрочку виконання рішення суду

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО"

у справі № 910/8966/16 (головуючий суддя: Якименко М.М.)

за позовом заступника Генерального прокурора України - Головного

військового прокурора в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО"

про стягнення 624 201,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року та набрало законної сили 30.11.2016 року, позов Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" (01023, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 139, офіс 345; код ЄДРПОУ 35920687) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотский, будинок 6; код ЄДРПОУ 00034022) 178 428 (сто сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 60 коп. пені та 122 451 (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят одну) грн. 00 коп. штрафу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" (01023, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 139, офіс 345; код ЄДРПОУ 35920687) на користь Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, ідентифікаційний код: 00034051) 9 026 (дев'ять тисяч двадцять шість) грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2017р. у справі № 910/8966/16 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" про розстрочку виконання рішення суду відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.03.2017р. у справі № 910/8966/16 та прийняти нове рішення, яким заяву про про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник прокуратури та позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вже було зазначено вище, відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 18.07.2016р. у справі №910/8966/16, в якій просив розстрочити виконання зазначеного рішення суду на один рік рівними платежами по 25 073,30 грн. щомісячно.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, а саме: за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Відповідно до пункту 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у заяві про розстрочку виконання рішення зазначив конкретні обставини, які ускладнюють його виконання.

Так, судом апеляційної інстанції враховується те, що тяжкий фінансовий стан підприємства, перебування його на межі фінансової спроможності, стягнення штрафних санкцій без розстрочки призведе: до затримки виплати заробітної плати; неспроможності винаймати необхідне для виробничої діяльності майно; неспроможності розрахуватись з кредиторами товариства; зриву виконання державного замовлення, що призведе до зупинення діяльності товариства, а згодом до його банкрутства.

Отже, в даному випадку негайне виконання рішення у повному обсязі є неможливим. Разом з тим, рішення суду може бути виконане з розстроченням.

В свою чергу, підлягає також врахуванню і те, що матеріальний стан позивача у випадку розстрочення виконання рішення суду не погіршиться, так за рішенням суду було стягнуто з відповідача пеню та штраф в розмірі 300 879,60 грн.

Як вбачається, ТОВ ІСО не спричинило збитків позивачу, судом винесено рішення про стягнення штрафних санкцій, а не суми основного боргу чи відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у місцевого суду були підстави для розстрочення розміру стягуваних штрафних санкцій, оскільки внаслідок цього не буде погіршено матеріальний стан позивача, адже зобов'язання щодо поставки товару відповідач виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В процесі перегляду справи судом апеляційної інстанції доводи представника відповідача, наведені в апеляційній скарзі, підтвердились, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" про скасування ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 15.03.2017 року у справі № 910/8966/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 року у справі № 910/8966/16 скасувати.

3. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" про розстрочення виконання рішення суду.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8966/16 від 18.07.2016 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО" (01023, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 139, офіс 345; код ЄДРПОУ 35920687) пені та штрафу у розмірі 300 879,60 грн. на шість місяців, починаючи а саме:

- до 28.06.2017р. суму у розмірі 150 439,80 грн.;

- до 28.07.2017р. суму у розмірі 25 073,30 грн.;

- до 28.08.2017р. суму у розмірі 25 073,30 грн.;

- до 28.09.2017р. суму у розмірі 25 073,30 грн.;

- до 28.10.2017р. суму у розмірі 25 073,30 грн.;

- до 28.11.2017р. суму у розмірі 25 073,30 грн.;

- до 28.12.2017р. суму у розмірі 25 073,30 грн.;

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/8966/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова