Справа №521/6753/17
Провадження по справі № 1-кп/521/668/17
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2017 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 05.02.2017 року за № 12017160470000471, з угодою про примирення за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася у м. Вінниці, має середню освіту, навчається на 3 курсі Одеського аграрного університету, не заміжня, не судима, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
-у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України,-
У С Т А Н О В И В:
04 лютого 2017 року приблизно о 21 години 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні супермаркету «Лукошко», розташованого за адресою м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 20, переслідуючи умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, визначивши об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить ТОВ «Лукошко-ВП» (код ЄРДПОУ 35118956), на загальну суму 466,93 грн., а саме: 1 пляшку віскі «Bells» об`ємом 0,5 л. вартістю 165,36 грн., 1 пляшку віскі «Jack Daniels» об`ємом 0,375 л. вартістю 301,57 грн., діючи таємно, впевнившись, що її дії залишаться непоміченими для працівників супермаркету та відвідувачів, з корисливих мотивів, шляхом приховування зазначеного майна помістила його до своєї сумки. Однак, довести до кінця свій злочинний умисел не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки пройшовши касову зону, приховавши вказане майно та не пред`явивши його касиру, ОСОБА_4 була затримана працівником охорони супермаркету «Лукошко» перед виходом з магазину.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
25.04.2017 року між потерпілим ТОВ «Лукошко-ВП» в особі представника ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 , яка перебувала у статусі підозрюваної, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою потерпіла особа та обвинувачена погодились зі сформульованою органом досудового розслідування підозрою, всіма істотними для даного кримінального провадження обставинами та правовою кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Обвинувачена у повному обсязі сформульованої підозри визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, до початку судового розгляду принесла вибачення представнику потерпілого за свої дії.
Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме - покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн., та отримана згода обвинуваченої на його призначення.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Прокурор і представник потерпілого в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили її затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання та інші передбачені заходи.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. Підтвердила, що 04.02.2017 року намагалася таємно викрасти товар 2 пляшки віскі з приміщення магазину «Лукошко», розташованого за адресою м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 20, але була затримана працівниками магазину.
Захисник також вважав за необхідне затвердження угоди.
Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, знайшли своє підтвердження під час судового засідання.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, потерпілим від якого є юридична особа ТОВ «Лукошко-ВП».
Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом також з`ясовано у представника потерпілого ОСОБА_6 , що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом`якшують покарання щире каяття, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ТОВ «Лукошко-ВП» та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про примирення від 26 квітня 2017 року між потерпілим ТОВ «Лукошко-ВП» в особі представника ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень,.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляцій, які можуть бути подані з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 66544680 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Малиновський районний суд м.Одеси
Морозова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні