Постанова

від 15.05.2017 по справі 820/1598/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2017 р. № 820/1598/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - громадянин ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про скасування постанови старшого державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06.04.2017р. ВП №51494057.

В обґрунтування заявленої вимоги зазначив, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень суперечить статті 19 Конституції України.

Відповідач, Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що первісно сума виконавчого збору у розмірі 1.020,00грн. (як за рішення немайнового характеру) була визначена неправильно. У подальшому цю помилку було виправлено, визначено правильну суму виконавчого збору (як за рішення майнового характеру) у розмірі 13.360,90грн. Боржником ця сума оплачена. Виконавче провадження закінчено.

Суд, вивчивши доводи позову, заперечень проти позову, виконавши вимоги процесуального закону стосовно збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що постановою від 11.07.2016р. ВП №51494057 з боржника у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 (позивач за адміністративним позовом) було стягнуто виконавчий збір у розмірі 1.020,00грн.

06.03.2017р. вказана постанова була виконана боржником (позивачем по даній адміністративній справі), сума виконавчого збору сплачена, у зв'язку з чим за загальним правилом рішення суб'єкта владних повноважень про стягнення суми виконавчого збору втратило юридичну дію.

06.04.2017р. відповідачем в особі компетентного працівника було винесено постанову ВП №51494057 Про виправлення помилки у процесуальному документі , якою в резолютивній частині постанови від 11.07.2016р. ВП №51494057 замість суми у розмірі 1.020,00грн. була зазначена сума у розмірі 13.360,90грн.

В цей же день, тобто 06.04.2017р. відповідачем в особі компетентного працівника було винесено постанову ВП №51494057 Про скасування процесуального документу , якою взагалі було скасовано постанову від 11.07.2016р. ВП №51494057.

І в цей же день, тобто 06.04.2017р. відповідачем в особі компетентного працівника було винесено постанову ВП №51494057 Про стягнення виконавчого збору , якою з боржника - ОСОБА_1 було стягнуто виконавчий збір у сумі 13.360,90грн.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення останнього з перелічених рішень суб'єкт владних повноважень обрав приписи ст.ст.3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження , а фактичних підстав в тексті цього рішення не викладено.

Перевіряючи спірне рішення на відповідність закону, зокрема, ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що правовідносини з приводу виконання органами Державної виконавчої служби України рішень, віднесених законодавцем до кола виконавчих документів, унормовані, насамперед, приписами Закону України Про виконавче провадження .

Водночас з цим, владна управлінська діяльність органів Державної виконавчої служби України, посадових та службових осіб органів Державної виконавчої служби України має відповідати також і ст.ст.8, 19 Конституції України, і ч.3 ст.2 КАС України.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач як суб'єкт владних повноважень не забезпечив дотримання вимог закону, так як при одночасному (одномоментному) винесенні низки ненормативних актів з приводу справляння виконавчого збору в тексті жодного з цих актів не указав хронологічної послідовності владного волевиявлення.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не забезпечив дотримання засади розумності, позаяк одночасно і прийняв рішення про внесення змін до постанови від 11.07.2016р. ВП №51494057, і прийняв рішення про скасування постанови від 11.07.2016р. ВП №51494057, і прийняв рішення про визначення нового розміру виконавчого збору.

Вказана сукупність управлінських рішень, без жодного поза розумним сумнівом достатнього та виваженого обґрунтування фактичних мотивів їх прийняття, не задовольняє вимогам ст.8 Конституції України в частині правила юридичної визначеності як невід'ємної складової принципу верховенства права.

Розглядаючи справу, суд також бере до уваги, що жодною нормою Закону України Про виконавче провадження або іншого акту законодавства державному виконавцю не надано повноважень не внесення змін або скасування вже недіючих ненормативних актів.

Між тим, постанова від 11.07.2016р. ВП №51494057 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1.020,00грн. втратила юридичну дію ще 06.03.2017р. у зв'язку з виконанням її владних приписів зобов'язанною особою.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання такою, що відповідає закону спірної постанови, якою відповідач фактично повторно стягнув суму виконавчого збору без урахування вже раніше стягнутої суми грошових коштів за цим же публічним платежем у цьому ж самому виконавчому провадженні.

Факт проведення позивачем оплати виконавчого збору за спірною постановою не може бути визнаний судом перешкодою для поновлення порушеного права при відправленні правосуддя, але з огляду на положення ст.11 КАС України зумовлює необхідність виходу за межі позовних вимог і визнання постанови від 06.04.2017р. ВП №51494057 Про стягнення виконавчого збору недійсною з 06.04.2017р.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення прав та інтересів платника податків, то позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат має бути проведений за правилами ст..94 КАС України та Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст.8, 19, 129 Конституції України, ст..7-11, ст.ст. 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови- задовольнити частково.

Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06.04.2017р. "Про стягнення виконавчого збору" ВП №51494057 з 06.04.2017р.

У решті вимог адміністративний позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (61003, м.Харків, пров.Банний, буд.1 кв.164, рнокпп НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61001, м.Харків, м-н Захисників України, 7/8, ЄДРПОУ 34952435).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.