Постанова

від 17.05.2017 по справі 826/1273/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2017 року № 826/1273/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Флот-сервіс до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Флот-сервіс (надалі - позивач або ТОВ Флот-сервіс ) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати незаконними дії відповідача щодо призупинення або розірвання дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016;

- скасувати рішення відповідача про призупинення або розірвання дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016;

- зобов'язати відповідача приймати податкову звітність від позивача засобами електронного зв'язку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно блокує подання ТОВ Флот-сервіс електронної податкової та іншої звітності з посиланням одночасно на обставини призупинення дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016, укладеного між позивачем і ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, з підстави виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю поданих ТОВ Флот-сервіс податкових накладних.

У судовому засіданні 11.04.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В наданих суду запереченнях представник ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на правомірність дій контролюючого органу щодо призупинення дії договору № 150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 на підставі п. 1 розд. 5 цього договору, а саме у зв'язку з виникненням спірних питань, пов'язаних з автентичністю поданих ТОВ Флот-сервіс податкових накладних, що зареєстровані за період з 01.11.2016 по 23.11.2016.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ТОВ Флот-сервіс і ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві був укладений договір № 150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно наданих позивачем роздруківок електронних квитанцій № 1 і № 2 відправника - Центрального порталу прийому звітності ДФС України, зазначений договір прийнято та зареєстровано в органі державної фіскальної служби 16.09.2016 року за № 9169846146.

Обставини укладення між позивачем і відповідачем договору № 150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 (реєстр. № 9169846146 від 16.09.2016) визнаються представниками обох сторін, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України такі обставини не підлягають доведенню в межах цього спору.

В подальшому, 23.11.2016 року на адресу електронної пошти позивача надійшло повідомлення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді. Згідно з текстом цього повідомлення відповідач довів до відома позивача, що за результатами опрацювання зареєстрованих у період з 01.11.2016 по 23.11.2016 податкових накладних виникли спірні питання, пов'язані з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації, зважаючи на невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару, зазначеного в зареєстрованих податкових накладних. З метою врегулювання спірних питань, податкова інспекція запропонувала ТОВ Флот-сервіс впродовж п'яти робочих днів після отримання зазначеного повідомлення з'явитися в приміщення податкової інспекції та надати відповідні пояснення та документи за визначеним переліком.

Між тим, 25.11.2016 року при спробі подати в електронному вигляді повідомлення про прийняття працівника на роботу позивач отримав квитанцію №1 від 25.11.2016 з відомостями про те, що документ не прийнятий з причини виявлення помилки такого змісту: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '40347705'. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності .

Згідно письмових пояснень представника позивача в тексті позову, керівництво ТОВ Флот-сервіс взяло участь у засіданні робочої групи ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 26.11.2016 року з розгляду спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, та надало оригінали всіх документів, що стосуються спірних електронних документів. При цьому, пояснення про підстави блокування товариству подання електронної звітності загалом представники позивача від контролюючого органу не отримали.

За наведених обставин, 26.11.2016 року ТОВ Флот-сервіс звернулося до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з листом №26 від 25.11.2016 року щодо надання пояснень про причини збою в роботі системи та рішення контролюючого органу, яке стало причиною для розірвання або призупинення дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 року. Копію цього листа представник позивача суду не пред'явив.

У відповідь ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві своїм листом №41034/10/26-55-08-04 від 07.12.2016 року повідомила позивача, що з метою врегулювання спірних питань, керуючись п. 1 розд. 5 договору про визнання електронних документів, укладеного між ТОВ Флот-сервіс і ДПІ, 23.11.2016 податковою інспекцією на електронну скриньку 40347705@ukr.net , з якої надійшов договір, було направлено повідомлення про виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації. З огляду на зазначене, для врегулювання спірних питань стосовно реєстрації податкових накладних в електронному вигляді ДПІ запропонувала ТОВ Флот-сервіс надати їй відповідні пояснення та документи.

Як зазначив позивач у своєму позові, на сьогоднішній день ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не приймає електронну податкову звітність від ТОВ Флот-сервіс . Представник відповідача інформацію про блокування позивачу подання електронної звітності підтвердив.

Зокрема, в своїх письмових запереченнях проти позову представник ДПІ пояснив, що відповідно положень п. 1 розд. 5 договору № 150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 податкова інспекція призупинила дію цього договору та наразі відмовляє позивачу у прийнятті документів, поданих останнім засобами телекомунікаційного зв'язку. Підставами для цього стало виникнення між сторонами договору спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових накладних в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації, про що платника податків було повідомлено 23.11.2016 року.

Не погоджуючись із правомірністю таких дій та рішення відповідача щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів за наведених підстав, як таких, що вчиненні (прийняте) поза межами наданої компетенції, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України ), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому, хоча п. 49.3 ст. 49 ПК України встановлено право платника податків на вибір способу подання податкової звітності до контролюючих органів, а саме: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, іншими нормами цього Кодексу (пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, п. 49.4 ст. 49 ПК України) для певної категорії платників (зокрема, платників податку на додану вартість) встановлений імперативний порядок подання податкової звітності виключно в електронному вигляді.

Згідно з пп. 19 1 .1.44 п. 19 1 .1 ст. 19 1 ПК України, який визначає перелік функцій контролюючих органів, передбачено, що контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису, а пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України надає контролюючому органу право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV (далі по тексту - Закон № 851-IV).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

За змістом норм ст. 16 цього Закону суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством.

Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.

Тобто, порядок закріплення переліку прав та обов'язків сторін, що виникають в процесі організації електронного документообігу між ними, чітко визначені, а саме: у законах та інших нормативно-правових актів та/або у відповідному договорі, укладеному між такими сторонами.

В свою чергу, договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі по тексту - Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової інспекції України від 10.04.2008 № 233 Про подання електронної податкової звітності (що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011).

Так, за змістом положень розд. ІІІ цієї Інструкції податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб криптографічного захисту інформації (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі (п. 2 розд. ІІ Інструкції).

Крім того, у п. 5 та 6 розд. ІІІ Інструкції передбачається в обов'язковому порядку укладання між платником податків та органом ДПС (нині орган державної фіскальної служби) договору про визнання електронних документів за типовою формою, затвердженою наказом типовою формою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 як додаток 1 до Інструкції.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не спростовано відповідачем, 15.09.2016 позивач, за результатами виконання всіх процедур, передбачених розд. ІІІ Інструкції , уклав з відповідачем (органом ДФС) договір про визнання електронних документів за №150920161 від 15.09.2016

Згідно усних пояснень представника відповідача, наданих 06.04.2017 у судовому засіданні, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, керуючись положеннями п. 1 розд. 5 договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016, призупинила дію цього договору з підстави виникнення між сторонами спірних питань щодо автентичності певних поданих в електронному вигляді документів (податкових накладних). Суть спору полягає здебільшого у невідповідності номенклатур придбаного та реалізованого товару, зазначених у зареєстрованих податкових накладних.

Проаналізувавши умови договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016, який складений за Типовою формою згідно додатку 1 до Інструкції, суд встановив, що сторонами цього договору були передбачені предмет договору, умови електронного документообігу, їх права та обов'язки, відповідальність сторін та порядок вирішення спірних питань, строк дії договору.

Зокрема, відповідно до п.п. 3 і 4 розд. 3 цього договору ДПІ зобов'язана: забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків; забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді податкових документів. ДПІ надано права: запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для поліпшення електронного документообігу платника податків з органами ДФС; відправляти повідомлення платникам податків у разі оновлення програмного забезпечення або запровадження нових форматів електронних документів, програмно-технічних та технологічних засобів для поліпшення електронного документообігу.

Крім того п. 4 розд. 6 зазначеного договору передбачено право органу ДПС розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Прийняття надісланих платником податків податкових документів в електронному вигляді припиняється органом ДФС лише у випадку припинення дії договору, який, в свою чергу, діє з моменту його підписання сторонами та до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів (п. 1, 3 розд. 6 договору № 150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016).

Тобто, за змістом визначених сторонами умов договору № 150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 право органу ДФС на призупинення дії договору не передбачено. Також такі повноваження суб'єктам електронного документообігу Законом №851-IV не надані.

Натомість ст. 18 Закону №851-IV та ст. 15 Закону України Про електронний цифровий підпис від 22.05.2003 №852-IV визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про електронні документи та електронний документообіг, про електронний цифровий підпис несуть відповідальність згідно з законами України.

Статтею тринадцятою Закону України Про електронний цифровий підпис визначені повноваження акредитованого центру сертифікації ключів на скасування, блокування (тимчасове зупинення чинності сертифіката ключа) та поновлення посиленого сертифіката ключа. Зокрема, Центральний засвідчувальний орган, засвідчувальний центр, акредитований центр сертифікації ключів негайно блокують посилений сертифікат ключа: у разі подання заяви власника ключа або його уповноваженого представника; за рішенням суду, що набрало законної сили; у разі компрометації особистого ключа (тобто, встановлення будь-якої події та/або дії, що призвела або може призвести до несанкціонованого використання особистого ключа). Скасування і блокування посиленого сертифіката ключа набирає чинності з моменту внесення до реєстру чинних, скасованих і блокованих посилених сертифікатів із зазначенням дати та часу здійснення цієї операції. Центральний засвідчувальний орган, засвідчувальний центр, акредитований центр сертифікації ключів негайно повідомляють про скасування або блокування посиленого сертифіката ключа його власника.

З контексту наведених вище норм законів та Інструкції можна дійти правового висновку, що норми чинного законодавства наразі не визначають права контролюючого органу на призупинення дії договору про визнання електронних документів, окрім ст. 13 Закону України Про електронний цифровий підпис , яка стосується блокування посиленого сертифікату ключа.

Посилання представника відповідача на положення п. 1 розд. 5 договору, як підставу для вчинення податковою інспекцією дій щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів, суд відхиляє як нормативно та документально необґрунтовані з тих мотивів, що даний розд. 5 договору визначає лише порядок врегулювання сторонами у досудовому порядку спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та часом їх відправлення. За наслідками розгляду та вирішення такого спору приймається лише рішення щодо тих податкових документів в електронному вигляді, по яких виникли спірні питання, а не наявності підстав для призупинення дії договору про визнання електронних документів загалом.

В ході розгляду справи в суді представник відповідача (суб'єкта владних повноважень) всупереч вимог ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 71 КАС України не надав, а позивач не повідомив суду про факт існування між сторонами укладених угод про внесення змін та/або доповнень (додаткові угоди) до договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016, за умовами яких передбачалось право органу ДФС на вчинення дій/прийняття рішення щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів у зв'язку з виникненням спірних питань, пов'язаних з автентичністю поданих платником податків в електронному вигляді податкових документів.

Також, відповідач документально не підтвердив у суді наявність обставин блокування посиленого сертифікату ключа ТОВ Флот-сервіс та розірвання договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 в порядку, визначеному розд. 6 цього договору.

З огляду на встановлені обставини справи та враховуючи наявні у ній матеріали, суд приходить до висновку про те, що вчиняючи дії по призупиненню дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016, укладеного між ТОВ Флот-сервіс і ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач діяв поза межами наданої йому чинним законодавством і договором компетенції, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закону №851-IV, та змісту згадуваного договору, а тому відповідно такі дії є протиправними.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порушення хоча б одного з цих критеріїв дає підстави для задоволення позову.

Вирішуючи цей спір по суті, суд встановив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Інструкцією №233 та договором №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 року.

При цьому, факт прийняття відповідачем рішення (індивідуально-правового акта) відносно позивача по спірних правовідносинах матеріалами справи не підтверджується.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В силу приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема: про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач (суб'єкт владних повноважень) не довів суду, що при вчинені дій по призупиненню дії договору про визнання електронних документів він діяв відповідно до чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені відповідним договором визнання електронних документів.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини протиправності дій відповідача щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів, укладеного з позивачем, суд, керуючись наведеними вище процесуальними нормами, вважає за необхідне прийняти такі рішення за результатами розгляду публічно-правового спору: визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо призупинення дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 (реєстр. №9169846146 від 16.09.2016), укладеного з ТОВ Флот-сервіс (код ЄДРПОУ 40347705); зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити дію договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 (реєстр. №9169846146 від 16.09.2016), укладеного з ТОВ Флот-сервіс (код ЄДРПОУ 40347705). Саме таке рішення, на думку суду, є єдиним за свою суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, що відповідатиме принципу ідеї верховенства права.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача приймати податкову звітність від ТОВ Флот-сервіс , надіслану в електронному вигляді, то суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині у зв'язку з наступним.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом , адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Аналогічна позиція підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10, в якій зазначено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, враховуючи те, що за змістом пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України питання щодо прийняття, обробки та аналізу документів і даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку, віднесено до компетенції контролюючих органів, то суд не може підміняти фіскальний орган (відповідача) у прийнятті рішення по податковій звітності платника податків, що ще до нього не надійшла до такого контролюючого органу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Флот-сервіс задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо призупинення дії договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 (реєстр. №9169846146 від 16.09.2016), укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю Флот-сервіс (код ЄДРПОУ 40347705).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити дію договору №150920161 про визнання електронних документів від 15.09.2016 (реєстр. № 9169846146 від 16.09.2016), укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю Флот-сервіс (код ЄДРПОУ 40347705).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов