Ухвала

від 16.05.2017 по справі 808/3013/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2017 рокусправа № 808/3013/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РОДЖЕРС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОДЖЕРС до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ РОДЖЕРС звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001251401, №0001261401, №0001271406 від 07.07.2016.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушень позивачем податкового законодавства викладених у акті перевірки, позивача за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ РОДЖЕРС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, які надані позивачем. Зазначає, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, зроблені без посилань на встановлені факти, а також приписи податкового законодавства України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ТОВ РОДЖЕРС підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом у період з 29.04.2016 по 31.05.2016 та з 01.06.2016 по 14.06.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ РОДЖЕРС (код ЄДРПОУ 23285637) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2014 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено Акт №59/08-01-14-01/23285637 від 22.06.2016 (т.1, а.с.57-96)., яким, зокрема, встановлено порушення позивачем: - пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 95197 грн., в т.ч. по періодах: за листопад 2014р. на суму 38171 грн.; за січень 2015р. на суму 8126 грн.; за березень 2015р. на суму 11204 грн.; за жовтень 2015р. на суму 37696 грн.; - пп.271.1.1, п.271.1 ст.271, розділу ХІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землю на загальну суму 4623,92 грн., в т.ч. по періодах: за листопад-грудень 2014р. на суму 321,90 грн.; за 2015 рік на суму 4302,02 грн.; - п.2.2, п.2.6 глави 2 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. №637 (із змінами та доповненнями) в частині не повного оприбуткування та несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 39064 грн.42 коп. (т.1, а.с.94-95).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 07.07.201 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

1) №0001251401, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 118996 грн. 25 коп., з яких: 95197 грн. 00 коп. - за податковими зобов'язаннями; 23799 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.27);

2) №0001261401, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 3419 грн. 39 коп., з яких: 2735 грн. 51 коп. - за податковими зобов'язаннями; 683 грн. 88 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.28);

3) №0001271401, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 195322 грн. 10 коп. (т.1, а.с.29).

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0001251401, в Акті перевірки зазначено, що за період з 01.11.2014 по 31.12.2015 ТОВ Роджерс задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 33201559 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.11.2014 по 31.12.2015 встановлено їх заниження на загальну суму 95197 грн., в т.ч. по періодах: за листопад 2014р. на суму 38171 грн.; за січень 2015р. на суму 8126 грн.; за березень 2015р. на суму 11204 грн.; за жовтень 2015р. на суму 37696 грн. В попередньому акті перевірки №2162/08/-27-2211/23285637 від 30.12.2014 встановлено: станом на 01.01.2013 ТОВ РОДЖЕРС сформований статутний фонд у розмірі 10000000 грн. (номер запису змін Виконавчого комітету Запорізької міської ради до установчих документів від 18.06.2012 №11031050017004478). Засновником у розмірі 100 часток статутного капіталу є ОСОБА_1 (іпн.1541914327). Протоколом загальних зборів засновників ТОВ "РОДЖЕРС" від 28.08.2013 №8/2013р. прийнято рішення: зменшити статутний капітал, визначити його у розмірі 2174179,99 грн. та розподілити його на сто часток та розподілити його наступним чином: ОСОБА_1 - 100 часток статутного капіталу товариства, що дорівнює 2174179,99 грн. Основні засоби за залишковою вартістю 7825820,01 грн. передаються ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ (ЄДРПОУ 38783877). ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ (ЄДРПОУ 38783877) є пов'язаною особою ТОВ РОДЖЕРС , оскільки директором ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ та єдиним засновником зі статутом у розмірі 7825820,01 грн. є ОСОБА_1. Відповідно до інформаційних баз, встановлено що ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ від здійснення фінансово-господарської діяльності за 2014-2015 рік декларує нульові показники. Згідно балансу на 31.12.2015 рік підприємство декларує наявність основних фондів на суму 7825,8 тис. грн. Встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, основні фонди перереєстровано на ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ , які розташовані за наступними адресами: м.Гуляйполе, вул.Леніна 58 (аптека №22), м.Запоріжжя, вул.Мечникова 36 (аптека №5), м.Запоріжжя, вул.Леніна 93 (аптека №15). Проте, за результатами перевірки не встановлено укладення договорів між ТОВ Роджерс та ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ про передачу в оренду нежитлових приміщень, які ТОВ Роджерс використовує у своїй господарській діяльності. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно основні фонди за іншими адресами не було перереєстровано на ТОВ АСТАРТА-ПІВДЕНЬ . Однак, в даних приміщеннях розташовані аптеки ТОВ Роджерс . Таким чином, встановлено, що підприємством ТОВ Роджерс експлуатуються основні фонди, які були передані пов'язаній особі - ТОВ Астарта-Південь на підставі Протоколу загальних зборів засновників ТОВ РОДЖЕРС від 28.08.2013 №8/2013р. та передаточного балансу від 01.08.2013. Договори з оренди даних об'єктів з ТОВ Астарта-Південь в перевіряємому періоді не укладені. Крім того, встановлено, що ТОВ Роджерс проводяться ремонтні роботи приміщень, які не знаходяться у власності та не орендуються. За даними бухгалтерського обліку ТОВ Роджерс за період з 01.11.2014р. по 31.12.2015р. витрати на поліпшення зазначених приміщень відображені проводкою Дт 10 Основні засоби - Кт рахунку 15 Капітальні інвестиції на суму 475984,99 грн., що підтверджується наступними актами ввода в експлуатацію таких поліпшень. Відповідно до наданих до перевірки документів підприємство ТОВ Роджерс здійснювало придбання будівельних матеріалів та ремонтних робіт у наступних постачальників … В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступним чином: Дт 15 Капітальні інвестиції - Кт 685 Розрахунки з іншими кредиторами ; Дт 205 Будівельні матеріали - Кт 685 Розрахунки з іншими кредиторами ;

Дт 15 Капітальні інвестиції - Кт 205 Будівельні матеріали ; Дт 644 Податковий кредит - Кт 685 Розрахунки з іншими кредиторами ; Дт 103 Будинки та споруди - Кт 15 Капітальні інвестиції (т.1, а.с.63-66).

На спростування викладених доводів позивачем зазначається, що акт перевірки не містить даних коли, в яких сумах, по яких податкових накладних та за які товари/послуги/, у яких конкретно постачальників ТОВ Роджерс віднесло вищевказані суми до податкового кредиту спростовуються документами дослідженого податкового обліку ТОВ Роджерс : у Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість) зазначені індивідуальні податкові номера ТОВ Епіцентр , ТОВ Мдіна , ТОВ Баланс ЛТД , ТОВ Лемакса , ТОВ Брік ЛТД , ТОВ Буд Енерго Стандарт , ТОВ ПВЗ , ЗФ ТОВ Арабеск , ТОВ Електроресурс , ТОВ Нова лінія , ТОВ Бастіон Інвест .

Дві частини приміщення, а саме, 33/100 та 2/25 частин приміщення №145 по вул.Запорізькій, буд.11 у м.Запоріжжя передані до статутного фонду ТОВ Астарта Південь , а 26.12.2014 ще одна (третя) частина приміщення (4/25) придбана ЗОО ФСТ Україна і воно до теперішнього часу є власністю ТОВ Роджерс . Кошти у розмірі 110914,02 грн. складалися з передоплати вартості 4/25 частин приміщення по вул.Запорізькій, буд.11 у м.Запоріжжя та нотаріальних послуг з оформлення договору купівлі-продажу приміщення від 26.12.2014. Всі необхідні податки сплачено при оформленні та посвідченні договору у нотаріуса. Різниця між зазначеними вище 110914,02 грн. та 100100 грн. (оплата придбання зазначеного приміщення) склала 10814 грн. 02 коп. це є витрати на збереження задовільного технічного стану саме цього приміщення. Решта приміщень використовувалась ТОВ Роджерс на підставі протоколу про наміри, оскільки, право власності не було зареєстровано за ТОВ Астарта-Південь на той час між ТОВ Роджерс та ТОВ Астарта-Південь 27.08.2013 підписано протокол про наміри, відповідно до умов якого до моменту реєстрації права власності у Єдиному реєстрі прав власників нерухомого майна, ТОВ Роджерс використовує ці приміщення в своїй господарський діяльності та може проводити поточні ремонти для збереження задовільного технічного стану у відповідності до ліцензійних умов у сфері реалізації лікарських засобів через аптечні заклади.

Надаючи оцінку зазначеним фактам суд першої інстанції вірно виходив з наступних обставин.

Як зазначено у п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого 07.02.2013 Наказом Міністерства фінансів України №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 (надалі - Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ), терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення: баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.

Відповідно до вимог Наказу Міністерства статистики України №352 від 29.12.1995 Про затвердження типових форм первинного обліку Інвентарна картка обліку основних засобів (форма №ОЗ-6) застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.

Як зазначено пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пов'язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду); б) для фізичної особи та юридичної особи: фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі; фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, зазначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: (…) в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України).

У п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України зазначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України (який виключено п.47 Розділу І Закону України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", але був чинним у податковому періоді листопад 2014 року), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Як передбачено п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

У п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції про допущенні порушення з боку позивача пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Стосовно податкового повідомлення рішення за №0001261401, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 ТОВ Роджерс задекларовано орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 4737,25 грн. Перевіркою повноти визначення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 встановлено його заниження на суму 4623,92 грн., в т.ч. по періодах: за листопад-грудень 2014р. на суму 321,90 грн.; за 2015 рік на суму 4302,02 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з орендної плати за землю за період з 01.11.2014 по 31.12.2015 встановлено заниження орендної плати за землю у сумі 2735,43 грн., в т.ч. по періодах: за 2014 рік на суму 321,90 грн.; за 2015 рік на суму 2413,61 грн. Перевіркою встановлено, що на порушення пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 розділу ХІІ Податкового кодексу України …, ТОВ Роджерс при розрахунку орендної плати за землю використовувало нормативну грошову оцінку земельних ділянок без урахуванням коефіцієнта індексації, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 2735,51 грн., в т.ч. по періодах: за листопад-грудень 2014 на суму 321,90 грн.; за 2015 рік на суму 2413,61 грн. Так підприємством за базу оподаткування була взята нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки за адресою м.Приморськ, вул.Леніна, 17/1 площею 139 кв.м., яка зазначена в Договорі оренди №169 від 29.12.2012, яка склала 26175,09 грн. Відповідно до даних Держгеокадасрту у Запорізькій області наданих листом від 30.05.2016 №8-28-0.3-1099/2-16 НГО вказаної земельної ділянки складає 45846 грн. у 2014 році та 56809 грн. (з урахуванням коефіцієнту до збільшення) у 2015 році. Внаслідок вищенаведеного підприємством ТОВ Роджерс занижено орендної плати за земельну ділянку, що розташована за адресою м.Приморськ, вул.Леніна, 17/1. (т.1, а.с.74).

На спростування зазначених доводів податкового органу позивачем зазначено, що в п.4.1 Договору оренди землі №169 від 06.03.2012 (за яким ТОВ Роджерс орендує земельну ділянку площею 0,0139га у Приморської міської ради) зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 2617 грн. 51 коп. на один рік; прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 10% (т.1, а.с.118-зворот).

До договору Додатком №5 є Розрахунок орендної плати, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 29.02.2012 становила 26175 грн. 09 коп. (т.1, а.с.125-126).

Згідно з п.4.4 Договору оренди землі №169 від 06.03.2012 розмір орендної плати переглядається Орендодавцем в односторонньому порядку один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до приписів п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як передбачено пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

П.288.1 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу (у редакції, яка діяла до 01.04.2014).

Після внесення змін 01.04.2014, пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, викладений у такій редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю не може бути меншою розміру, визначеного п.п.288.5.1 п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів згідно до переліку ст.9 Податкового кодексу України, логічним завершенням аналізу наведених норм є висновок про те, що розмір орендної плати за вказані земельні ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011р., на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України ,а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу ХІІІ Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: 45846 грн. 00 коп. у 2014 році та 56809 грн. 00 коп. (з урахуванням коефіцієнту до збільшення) у 2015 році (т.3, а.с.74-75).

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003р. №1378-ІV Про оцінку земель , відповідно до абз.5 ст.5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.18 даного Закону нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до ст.23 цього Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України визначено (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

За таких обставин доводи апеляційної скарги з приводу того що норми ПК не можуть розповсюджуватися на договірні відносини в сфері визначення розміру орендної плати за землю є безпідставними, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною суми платежу відповідно до закону, то обов'язок сплати земельного податку у новому розмірі виник у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України.

Стосовно податкового повідомлення-рішення за №0001271401, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки загального стану надходжень готівки з каси банку до каси підприємства на підставі банківських виписок за поточними рахунками; звірення банківських виписок (за сумами коштів, одержаних з банку, і датами) та перевірки відповідності записів у касовій книзі, даним прибуткових касових ордерів, також перевірки журналів-ордерів по рахункам №301 та №311, повноти - та своєчасності оприбуткування в касі та книгах обліку розрахункових операцій готівкових надходжень, встановлено порушення п.2.2, п.2.6 глави 2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями) … При перевірці КОРО №0827003355/р7 встановлено, що в розділі II КОРО за 16.04.2015р., в гр.4 службова видача становить 11000 грн.00 коп., гр.5 сума розрахунків загальна становить 11181 грн. 81 коп., гр.6 сума розрахунків за ставкою ПДВ 20% становить 1787 грн.04 коп., гр.7 сума ПДВ становить 912 грн. 45 коп., відповідно до Z - звіту №1935 роздрукованого о 17 год. 01 хв. 16.04.2015 сума продаж становить 10453 грн. 26 коп., готівкою 10325 грн. 26 коп., службова видача 10400 грн. 00 коп., включений ПДВ - обіг А становить 855 грн. 50 коп., податок становить 770 грн. 47 коп. При перевірці КОРО №0827003355/р7 встановлено, що в розділі II КОРО за 17.04.2015 в гр.4 службова видача становить 10400 грн. 00 коп., гр.5 сума розрахунків загальна становить 10453 грн. 26 коп., гр.6 сума розрахунків за ставкою ПДВ 20% становить 855 грн. 50 коп., гр.7 сума ПДВ становить 770 грн. 47 коп., відповідно до Z - звіту №1936 роздрукованого о 17 год. 06 хв. 17.04.2015 сума продаж становить 11181 грн. 81 коп., готівкою 11035 грн. 11 коп., службова видача 11000 грн.00 коп., включений ПДВ-обіг А становить 1787 грн. 04 коп., податок становить 912 грн. 45 коп. Тобто, записи про рух готівки та суми розрахунків в розділі II КОРО №0827003355/р7 за 16.04.2015 та за 17.04.2015 здійснювалися не щоденно, так як в гр.5 КОРО за 16.04.2015 здійснено запис за 17.04.2015, а в гр.5 КОРО за 17.04.2015 здійснено запис за 16.04.2015, що призвело до несвоєчасного оприбуткування готівки 16.04.2015 в сумі 10325 грн. 26 коп., та за 17.04.2015 в сумі 11035 грн. 11 коп. Загальна сума несвоєчасного оприбуткування готівки становить 21360 грн. 37 коп. При перевірці КОРО №0827004015р/3 встановлено що в розділі II КОРО оприбутковано готівку за 19.02.2015 в сумі 2285 грн. 88 коп., відповідно до Z - звіту №668 роздрукованого о 19 год. 54 хв. 19.02.2015 сума продаж готівкою становить 19989 грн. 93 коп. Неповне оприбуткування готівки в КОРО становить 17704 грн. 05 коп. Підприємством порушено п.2.2, п.2.6 гл.2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), в частині не повного оприбуткування та несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на загальну суму 39064 грн. 42 коп. (т.1, а.с.84-85).

На спростування зазначених доводів позивачем зазначено, що всі Z-звіти були роздруковані кожного дня та вклеєні в КОРО, а готівку в кінці кожного дня в повній сумі здано до каси підприємства, про що свідчать квитанції прибуткових касових ордерів. Підтвердженням того, що ТОВ Роджерс оприбуткував суму готівкових коштів можуть бути: роздруковані у день надходження до каси готівки і підклеєні Z-звіти у КОРО, відповідність суми готівкових коштів за результатами Z-звіту сумі готівкових коштів, визначеній в касових документах, факт здачі суми готівкових коштів в касу підприємства, наявність прибуткових касових ордерів, які також підтверджують день надходження готівки до каси платника податку.

Як передбачено п.2.2 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого 15.12.2004 Постановою Правління Національного банку України №637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (надалі - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як зазначено у ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Аналогічно визначено поняття книги обліку розрахункових операцій і п.1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні .

Фіскальна інформація зберігається у фіскальній пам'яті у вигляді окремих записів встановлених формату і розрядності згідно з додатком (п.25 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування , затвердженим 18.02.2002 постановою Кабінету Міністрів України №199 (надалі - Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування )).

Відповідно до абз.2 п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосуванн для цілей фіскальних вимог також використовуються такі поняття: Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Згідно з п.11 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Відповідно до п.6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій , затвердженого 28.08.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1618/24150 (який 26.07.2016 втратив чинність на підставі п.2 Наказу Міністерства фінансів України №547 від 14.06.2016 Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048, але був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Як вірно зазначив суд першої інстанції на спростування доводів позивача порівнянням роздрукованих чеків/квитанцій, Книг обліку розрахункових операцій, стрічок Z-звітів підтверджується документально: несвоєчасне оприбуткування готівки на суму 21360 грн. 37 коп.; неповне оприбуткування готівки в КОРО у сумі 17704 грн. 05 коп.

Абзацом 3 ч.1 ст.1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ст.2 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0001271401, прийняте 07.07.2016 ГУ ДФС у Запорізькій області, є обґрунтованим і підтверджується фактичними обставинами справи.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РОДЖЕРС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 17 травня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова