Ухвала

від 17.05.2017 по справі 812/1697/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року справа №812/1697/16

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретар судового засідання Терзі Д.А., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 812/1697/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ескулап до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації від 20.09.2016 року № 513/10/12-32-12-02-19,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.12.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, викладеної в листі № 513/10/12-32-12-02-19 від 20.09.2016 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 812/1697/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Луганській області викладену у листі № 513/10/12-32-12-02-19 від 20.09.2016 року.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Податкового кодексу України, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та зазначає, що податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються виключно Податковим кодексом України, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового кодексу України. Викладене свідчить про невідповідність Податковому кодексу України висновку суду про звільнення на підставі ст. 6, 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивача від виконання обов'язку сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, орендної плати за користування державним та комунальним майном.

Вважає, що судом не надано належної оцінки його доводам про відсутність механізму застосування передбачених ст. 6, 7 Закону № 1669 податкових пільг.

Також, апелянт зазначає, що судом залишено поза увагою те, що плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують прийняття в період з 14.04.2014 року до 08.06.2016 року Сєвєродонецькою міською радою рішень про звільнення та/або встановлення пільг зі сплати земельного податку у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.

Апелянт зазначає, що надана податкова консультація відповідає нормам чинного податкового законодавства та охоплює усі питання, порушені позивачем.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про розгляд справи був повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення на апеляційну скаргу податкового органу.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ескулап" є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 14.02.1997 року (а.с. 7, 8).

ТОВ "Ескулап" укладено з Сєвєродонецькою міською радою договори оренди земельних ділянок, а саме:

№ 244 від 06.09.2002 року відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,0114 га, строком до 06.09.2027 року, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 38, мікрорайон № 77 на якій знаходиться вбудоване нежиле приміщення реконструйоване під аптеку (а.с. 9-10);

№ 508 від 19.03.2003 року відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,0060 га, строком до 19.03.2028 року, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 47, квартал 52, на якій знаходиться вбудоване приміщення аптечного кіоску (а.с. 11-12);

№ 640 від 03.09.2003 року відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,0057 га, строком до 03.09.2028 року, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 18, на якій знаходиться вбудоване приміщення для аптечного кіоску (а.с. 13-14);

№ 040541900376 від 06.12.2005 року відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,0165 га, строком до 05.12.2030 року, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 27 з боку вул. Гоголя, квартал 28-б, на якій знаходиться капітальна одноповерхова будівля (а.с. 15-16);

№ 040841900384 від 13.10.2008 року відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 0,1332 га, строком до 10.09.2011 року з правом поновлення на новий строк, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, район буд. 7 по вул. Єгорова, квартал 32. (а.с. 17-18);

№ 040941900252 від 04.06.2009 року відповідно до якого в оренду передаються земельні ділянки кадастровий № 4412900000:05:019:0065, площею 0,0023 га, в тому числі: під спорудами -0,0014 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0009 га та кадастровий № 4412900000:05:019:0067 площею 0,0011 га, в тому числі під спорудами - 0,0011 га, строком до 23.03.2034 року що розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна 43, квартал 24 (а.с. 19-20);

№ 041041900405 від 05.11.2010 року відповідно до якого в оренду передаються земельні ділянки кадастровий № 4412900000:06:019:0103, площею 0,0004 га, в тому числі: під спорудами -0,0004 га, кадастровий № 4412900000:06:019:0104 площею 0,0002 га, в тому числі під спорудами - 0,0004 га, кадастровий № 4412900000:06:019:0105 площею 0,0014 га, в тому числі під спорудами - 0,0014 га, кадастровий № 4412900000:06:019:0106 площею 0,0017 га, в тому числі під спорудами - 0,0017 га, строком до 27.10.2035 року, що розташовані за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна 103, мікрорайон 75 (а.с. 21-22).

Листом від 08.08.2016 року позивач звернувся до податкового органу з питання надання консультації стосовно порядку ведення обліку та подачі звітності по оплаті за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 14.04.2014 року по 07.06.2016 року, а саме: Яку саме податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) слід подавати: звітну або уточнюючу? Що саме є підставою подачі уточнюючої податкової декларації з плати за землю? Який порядок нарахування та обчислення розміру орендної плати за даний період? (а.с. 23).

Головним управлінням ДФС у Луганській області було надано податкову консультацію № 513/10/12-32-12-02-19 від 20.09.2016 року, якою роз'яснено, що з метою забезпечення виконання положень Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України було винесено розпорядження від 02 грудня 2015 року № 1276-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , м. Сєвєродонецьк у зазначеному переліку відсутнє, а тому платник повинен сплачувати орендну плату за земельні ділянки комунальної або державної власності. Також зазначено, що на теперішній час не розроблено порядок застосування ст. 7 Закону № 1669 та не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України. Підстав для подання уточнюючого розрахунку з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, посилаючись на Закон № 1669, немає (а.с. 24-25).

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і визначив коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набув чинності 15.10.2014 року (далі - Закон № 1669).

Згідно ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р до зазначених населених пунктів належить м. Сєвєродонецьк.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1669, в редакції чинній до 08.06.2016 року, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Приписами ст. 7 Закону № 1669 скасовується на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Проте, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016 року № 1365-VIII, який набрав законної сили 08.06.2016 року, внесені зміни до Закону № 1669, та доповнено статтю 4 Закону п. 4 наступного змісту: "Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію .

Вказаним законом також змінено редакцію статті 6 Закону № 1669, яка з 08.06.2016 передбачає звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з приписами, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення від 7 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції, розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1276-р) м. Сєвєродонецьк не належить до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на позивача розповсюджуються норми статей 6, 7 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в частині звільнення від виконання своїх обов'язків як суб'єкта господарювання, який знаходиться на території проведення антитерористичної операції, з 14 квітня 2014 року щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, орендної плати за користування державним та комунальним майном до 08.06.2016 року.

Основним доводом апеляційної скарги податкового органу є те, що нормами Податкового кодексу України не передбачено пільг зі сплати орендної плати за землю, в тому числі за земельні ділянки, розташовані на території проведення антитерористичної операції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком податкового органу, що Законом № 1669 не внесені зміни до податкового законодавства України, а тому у податкових спорах необхідно керуватись виключно Податковим кодексом України. Але апелянтом не враховано, що відповідно до п.п.4.1.4 ст.4, п.п.56.21 ст. 56 цього Кодексу визначено: якщо у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З таких підстав висновки суду першої інстанції щодо поширення на позивача в період з 14 квітня 2014 року по 08.06.2016 року приписів статей 6, 7 Закону № 1669 є правильними і повністю узгоджуються з приписами податкового законодавства, а відсутність порядку звільнення від сплати за користування земельною ділянкою під час проведення АТО, не дає підстав не застосовувати цей Закон.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо узагальнюючого характеру оскаржуваної податкової консультації, яка містить суб'єктивне тлумачення приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та Податкового кодексу України без конкретизації дії зазначених норм до Товариства з обмеженою відповідальністю Ескулап , тобто не містить відповідь на питання, з яким звернувся позивач.

Пунктом 53.3 статті 53 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 812/1697/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 18 травня 2017 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3