Ухвала

від 11.05.2017 по справі 810/1550/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1550/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

11 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бєлової Л.В. ,

Парінова А.Б. ,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Рибпром звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2016 №0000702201 .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту та валових витрат суми за господарськими операціями з ТОВ Персоніос , ТОВ Верін Компані , ТОВ Едхаус Сістем , ТОВ Роздольне та ТОВ Компанія Главк , оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТД Рибпром з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Персоніус за грудень 2014 року, із ТОВ Верін Компані , ТОВ Едхаус Сістем та ТОВ Роздольне за лютий 2015 року та із ТОВ Компанія Главк за червень 2015 року, за результатами якої складено Акт №66/10-13-22-05/32846847.

В ході проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного формування та відсутності об'єктів оподаткування по податку на додану вартість та податком на прибуток приватних підприємств за грудень 2014 року на загальну суму 376 056 грн., за лютий 2015 року на загальну суму 566 863 грн., за березень 2015 року на загальну суму 121 737 грн., за червень 2015 року на загальну суму 106 375 грн. та безпідставно сформовано податкові зобов'язання, задекларовані в декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року на загальну суму 376 056грн., за лютий 2015 року на загальну суму 566 863грн., за березень 2015 року на загальну суму 121 737 грн., за червень 2015 року на загальну суму 106 375 грн.; відображення в обліку ТОВ ТД Рибпром фінансово-господарських операцій із ТОВ Роздольне за лютий 2015 року.

На підставі вищеозначеного Акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від від 20.04.2016 №0000702201, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 171 032 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Персоніос , ТОВ Верін Компані , ТОВ Едхаус Сістем , ТОВ Роздольне та ТОВ Компанія Главк .

Характер, зміст та обсяг спірних господарських операцій повною мірою були досліджені судом першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції вважає за доцільне надати оцінку саме доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки, що слугували підставою до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та висновкам суду першої інстанції з цього приводу.

Так, зазначені в Акті перевірки порушення позивачем податкової дисципліни обґрунтовані тим, що згідно отриманої податкової інформації від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м.Києва від 04.03.2015 №177/26-55-22-07/39382332 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ Персоніос за грудень 2014 року встановлено маніпулювання показниками податкової звітності з метою надання податкової вигоди третім особам. Рапортом старший оперуповноважений ОВС ОУ ГУ ДФС у Донецькій області, доповів, що у період з 01.01.204 по теперішній час посадові особи ТОВ Красноармійський машинобудівний завод використовують відповідну схему ухилення від сплати податків. У даній схемі, з метою безпідставного формування податкового кредиту та витрат підприємства використовуються наступні СГД з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ Легардо групп , ТОВ Едхаус систем , ТОВ Персоніос , ТОВ Будальтсервіс , ТОВ Європластбуд . Крім того, аналогічну за змістом податкову інформацію було отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 22.04.2015 №351/26-55-22-07/39411457 щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ Верін Компані , згідно якої, окрім іншого, встановлено, підприємство за податковою адресою не знаходиться.

Податковий орган також вказує, що за даними ЄДРСР, 26.05.2015 СВ ФР Лівобережної ОДПІ Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015040040000047 про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 205 КК України. В ході розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені особи без мети ведення фінансово-господарської діяльності підприємств, починаючи з січня 2014 року, здійснили державну реєстрацію на підставних осіб ряд підприємств на території Дніпропетровської та інших областей. Крім того, відповідач посилається на податкову інформацію, отриману від ПДІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві від 21.04.2015 №348/26-55-22-07/394208707 щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ Едхаус Сістем (за січень 2015 року - березень 2015 року, за результатами якої встановлено маніпулювання показниками податкової звітності з метою надання податкової вигоди третім особам. Стосовно взаємовідносин від ТОВ ТД Рибпром та ТОВ Компанія Главк з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ Компанія Главк за червень 2015 року вбачається, що основним та єдиним постачальником останнього є ТОВ Мері-Ленд щодо якого від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС в м.Києві отримано податкову інформацію з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за результатами якої встановлено нереальність здійснення фінансово-господарської діяльності за червень 2015 року.

Аналізуючи наведені вище доводи, колегія суддів виходить з такого:

Так, відповідачем не було надано доказів наявності рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній відносно будь-кого з контрагентів позивача за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Крім того, предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів та послуг та їх подальшого використання у власній господарській діяльності з

Також, податковим органом не надано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності його контрагента або про допущені ними порушення податкового законодавства.

Допущені попереднім постачальником у ланцюгу постачання товару певних порушень податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту .

Більше того, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року, - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 19 322 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять дві) гривні 03 копійки .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16 травня 2017 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Парінов А.Б.