Ухвала

від 18.05.2017 по справі 826/12354/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12354/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Підприємства Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Підприємства Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни, третя особа: Компанія Avers Veirat Ltd. про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Підприємство Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни, третя особа: Компанія Avers Veirat Ltd. про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає відмову відповідача у знятті заборони відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки щодо нежитлової будівлі в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться у місті Києві по вулиці Кирилівській, буд. 60 протиправною, та зазначає, що позивач не має жодного відношення до договору іпотеки, серія та номер: 42, укладеного Компанією Split Group Ltd. (Спліт Груп Лімітед) та Компанією Аверс Веірат Лімітед (Avers Veirat Ltd.), на підставі якого накладена заборона відчуження нерухомого майна. Вважає, що єдиним способом відновити порушені права позивача , що гарантовані чинним законодавством України, є вилучення з Державного реєстру Іпотек запису про іпотеку № 6463964, а також зняття обтяження з нежитлової будівлі в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться у м. Київ, вул. Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), буд. 60 та вилучення запису про обтяження № 6462981 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусом за рішенням суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2017 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року у справі № 910/5761/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28 липня 2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 60, укладений 07 квітня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвич", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 636.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 липня 2015 року у справі № 910/26688/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2016 року, витребувано у компанії Split Group Ltd. (Спліт Групп Лімітед) (іноземна держава, країна реєстрації: Британські Віргінські острови, адреса: Британські Віргінські острови) об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. "П" заг. пл. 916,9 кв. м. з реєстраційним номером 75298680000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), 60 на користь підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 21, код ЄДРПОУ: 32209626).

20 квітня 2016 року позивач отримав наказ Господарського суд міста Києва у справі № 910/26688/14.

28 квітня 2016 року державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна здійснила державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: адміністративну будівлю в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходить у м. Київ, вул. Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), буд. 60 на користь позивача.

При цьому, встановлено, що 25 липня 2014 року державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна на підставі договору іпотеки, серія та номер: 42, виданий 25.07.2014, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна І.Г., внесла запис до Державного реєстру Іпотек № 6463964.

Підставою внесення запису про іпотеку є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14709693 від 25.07.2014 18:37:09, приватний нотаріус Юдіна Ірина Георгіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ (строк виконання основного зобов'язання: 01.07.2016, розмір основного зобов'язання: 300000,00 євро, правочин, в якому встановлено основне зобов'язання: договір іпотеки, серія та номер: 42, виданий 25.07.2014, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу І. Г. Юдіна; іпотекодержатель: Компанія Аверс Веірат Лімітед (Avers Veirat Ltd.), іпотекодавець: Компанія Split Group Ltd. (Спліт Груп Лімітед).

25 липня 2014 року державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна Ірина Георгіївна на підставі договору іпотеки, серія та номер: 42, виданий 25.07.2014, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдіна І.Г., наклала обтяження на нежитлову будівлю в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходить у м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 60 і номер запису про обтяження: 6462981).

Підставою внесення запису про обтяження є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14706278 від 25.07.2014 16:33:17, приватний нотаріус Юдіна Ірина Георгіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, в інтересах Компанії Аверс Веірат Лімітед (Avers Veirat Ltd.).

26 липня 2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням вилучити з Державного реєстру Іпотек запис про іпотеку № 6463964, а також зняти обтяження з нежитлової будівлі в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться у м. Київ, вул. Кирилівська (колишня вулиця Фрунзе), буд. 60 та вилучити запис про обтяження № 6462981 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, посилаючись на вищезазначені рішення господарських судів.

02 серпня 2016 року відповідач листом № 77 відповідач відмовив позивачу у знятті заборони відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки щодо нежитлової будівлі в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться у місті Києві по вулиці Кирилівській, буд. 60, у зв'язку із відсутністю визначених законом підстав для зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки щодо вищезазначеної нежитлової будівлі.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.

Згідно статті 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно підпункту 5.1. пункту 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не подано відповідачу жодного із перелічених вище документів, на підставі яких нотаріуси мають право знімати заборону відчуження майна.

Докази припинення іпотеки або визнання договору іпотеки недійсним до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції доводів позивача на те, що строк виконання основного зобов'язання за договором іпотеки сплив 01 липня 2016 року, оскільки закінчення строку виконання основного зобов'язання не тягне за собою закінчення строку дії іпотечного договору.

Докази закінчення строку дії договору іпотеки до суду не надано.

Посилання позивача на перехід до нього права власності на нежитлову будівлю на підставі рішень господарських судів також не беруться судом до уваги, оскільки згідно статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Вищезазначені рішення господарських судів не містять положень про припинення договору іпотеки або визнання його недійсним.

Таким чином, виходячи з аналізу поняття оскарження рішення, дії або бездіяльності саме державного реєстратора, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують наявність підстав для припинення іпотеки та зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки щодо нежитлової будівлі в літері "П", загальною площею 916,9 кв. м., що знаходиться у місті Києві по вулиці Кирилівській, буд. 60, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України в Постанові від 09 вересня 2015 року в справі №6-939цс15.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому вона є такою, що не підлягає задоволенню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 18.05.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.