Ухвала

від 17.05.2017 по справі 815/1798/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1798/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Макс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Макс звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 13.01.2016 року, № НОМЕР_2 від 13.01.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що законність та дійсність господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджена договорами та належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема актами наданих послуг, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями. При цьому, позивач вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у нього товарно-транспортних накладних, як на підставу для не визнання реальності господарських операцій з поставки товару. Також позивач зазначає, що згідно діючого законодавства при здійсненні поставки товарів товарно-транспортна накладна не є обов'язковим для складання первинним документом бухгалтерського обліку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Макс" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Макс" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт 14.04.2017 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у службовому відрядженні, судом зазначене клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи з 19 квітня на 17 травня, однак апелянт в судове засідання не з'явився, знов 12.05.2017р. подав клопотання про неможливість участі свого представника у судовому засіданні у зв'язку з відрядженням, однак будь яких доказів в підтвердження цих відомостей суду надано не було.

З огляду на викладене судова колегія вважає поважність причини не явки в судове засідання представника апелянта не доведеною та розцінює такі дії як такі ,що направлені на затягування розгляду справи, тому оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися та для дотримання строків розгляду справи апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю МАКС зареєстровано 17.03.2004 року, ідентифікаційний код 32901478. Товариство є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 329014715530 (т.1 а.с. 14-17, 70-76). В період, за який проводилась перевірка, ТОВ МАКС мало право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури на підставі ліцензії серії АЕ №183375 від 18.02.2013 року, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, а також надавати послуги з охорони власності та громадян на підставі ліцензії серія АД №076537 від 21.08.2012 року, виданої Міністерством внутрішніх справі України (т.1 а.с. 77,80).

Судом встановлено, що в період з 08.12.2015 року по 16.12.2015 року згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України на підставі наказу від 30.11.2015 року №1874, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (т.2 а.с. 217 - 219), постанови від 28.05.2015 року слідчого другого відділу КР СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_1 про призначення позапланової документальної перевірки по кримінальному провадженню №32014100010000282 (т.2 а.с. 214-216), посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Макс (код ЄДРПОУ 32901478) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Буд-перспектива , ТОВ Вайт Роял , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ Реверанс Груп , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ ТД Софія за період 01.01.2013 року - 31.05.2015 року, за результатами якої був складений акт перевірки №9892/15-53-22-03/32901478 від 23.12.2015 року (т.1 а.с. 20 -53).

Відповідно до висновків вказаного Акту перевірки встановлено порушення ТОВ Макс : п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в розмірі 621597,00 гривень; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ на суму 690663,00 гривень, в тому числі по періодам: червень 2014 року в розмірі 91116,00 гривень, липень 2014 року в розмірі 107824,00 гривень, серпень 2014 року в розмірі 15163,00 гривень, вересень 2014 року в розмірі 22481,00 гривень, жовтень 2014 року в розмірі 47560,00 гривень листопад 2014 року в розмірі 267018,00 гривень, грудень 2014 року в розмірі 139501,00 гривень (т.1 а.с.52).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, ТОВ Макс 20.12.2015 року надало на них заперечення до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (т.15 а.с. 88-94). На вказані заперечення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була надана відповідь №101/15-53-22-03/51 від 06.01.2016 року згідно якої висновки Акту перевірки були залишені без змін (т.15 а.с. 95-99).

На підставі Акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000012203 від 13.01.2016 року, яким ТОВ Макс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 776996,00 гривень, у тому числі 621597,00 гривень за основним платежем та 155399,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0000022203 від 13.01.2016 року, яким ТОВ Макс збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 863330,00 гривень, у тому числі 690664,00 гривень за основним платежем та 172666,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с. 18-19).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Макс оскаржило їх в порядку ст.56 ПК України до ГУ ДФС в Одеській області (т.15 а.с. 101-108). Рішенням ГУ ДФС в Одеській області №501/10/15-32-10-01-07 від 11.03.2016 року скарга ТОВ Макс була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (т.15 а.с.110-115).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (послуг), до податкового кредиту та сум вартості товару (послуг) до витрат з податку на прибуток виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. Наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, акти здачі - приймання робіт, надання послуг тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши під час розгляду справи в суді апеляцяйної інстанції первинні документи по реальності та товарності господарських операціяй ТОВ Макс з контрагентами ТОВ Буд перспектива , ТОВ Вайт Роял , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ ТД Софія судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4. Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з наданих апелянтом актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) по господарським взаємовідносинам з ТОВ Буд перспектива , ТОВ Вайт Роял , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ ТД Софія , ТОВ Реверанс Груп не міститься вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій з надання юридичних, інформаційно- консультаційних, поліграфічних, рекламних послуг

Тобто, з наданих актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю Позивача.

Також судам першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи були досліджені надані копії інформаційних звітів, виконаних контрагентами ТОВ Вайт Роял , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ Реверанс Груп , а саме: Новый этап государственной политики относительно малого бизнеса , Денежные системы и их структура , Кредитные операции коммерческих банков и перспективы их развития , Анализ ликвидности , Экономическая безопасность предприятия , Деньги и их роль в экономике , Лизинг как метод инвестирования ОФ , Организация платы труда на предприятии , Три кита нашей жизни , Прогнозирование прибыли предприятия , Затраты предприятия и методы ее калькулирования , Программа управления рисками , Корреспондентские отношения между банками и основные виды операций , Детенизация экономики , Расчетно - платежные системы , Методы оценки состояния предприятия , Общая оценка состояния предприятия , Современные методы найма персонала , Прогноз денежных потоков , Оценка деловой активности , Оптимизация затрат предприятия , Аттестация сотрудников предприятия , Управление производством , Антикризовое финансовое управление , Модели экономического роста , Социально - психологический климат на предприятии , Технология и эффективность продаж , Модели экономического роста , Рекомендации для проведения аттестации и оценки персонала , Положение про аттестацию персонала , Предприятие как отдельная форма экономической активности , Социальные трансферты , Планирование и прогновІДПОВІДНО ДО зирование кадровой работы , Эффективные продажи. Технологии продаж , Разработка бюджетирования на предприятии , Современный механизм инфляции и методы ее использования , Разработка системы управления рисками на предприятии , Теория экономического кризиса , Бюджет на предприятии , Психологические методы управления на предприятии , Система корпоративных льгот для сотрудников , Управление прибылью предприятия , Оценка деловой активности , Анализ деятельности коммерческих банков , Защита информации на предприятии , Оценка эффективности коммерческой деятельности предприятия , Конфликты в системе управления предприятием , Виды конкуренции, их природа и особенность , Рынок и институциональные основы его функционирования , Программа управления рисками , Капитальные вложения в предприятия (т.3 а.с. 2 - 238, т.4 а.с. 1 - 219, т.5 а.с. 1 - 258, т.6 а.с. 1 - 264, т.7 а.с. 1 - 247, т.8 а.с. 1 - 250, т.9 а.с. 1 - 250, т.10 а.с. 1 - 250, т.11 а.с. 1 - 265, т.12 а.с. 2 - 250, т.3 а.с. 1 - 251, т.14 а.с. 1 - 186).

З аналізу вказаних звітів вбачається, що їх зміст не пов'язаний з господарською діяльністю позивача, зокрема в жодному з цих звітів не йдеться про дослідження господарської діяльності ТОВ Макс в цілому або окремих її елементів.

Переважна більшість звітів присвячена аналізу макроекономічних проблем та окремим аспектам діяльності підприємств на ринку Російської Федерації, в той час як Позивач не здійснює зовнішньоекономічну діяльність, в тому числі в Російській Федерації. Також суд звертає увагу, що в більшості звітів їх зміст повністю не співпадає з назвою. У даних звітах не зазначена інформація про фізичних (юридичних осіб), які його складали, а також відсутня інформація про ТОВ Макс , як замовника їх складання. Крім того, суд зазначає, що в текстах деяких із цих звітів прямо вказується на те, що вони є дипломною роботою (т.7 а.с. 128). Враховуючи викладене, суд вважає, що вищевказані інформаційні звіти не є належним підтвердженням факту надання інформаційно-консультаційних послуг контрагентами ТОВ Вайт Роял , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ Реверанс Груп .

Крім того апелянтом не надано доказів відносно реальності господарських операцій з надання контрагентами ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ ТД Софія юридичних, поліграфічних та інформаційних послуг. Позивачем не вказано в чому саме полягали такі послуги, зокрема не надані відомості щодо носіїв та часу розміщення реклами, товарів або послуг, які рекламувались, асортименту та кількості поліграфічної продукції, яка була надана позивачу, конкретних аспектів господарської діяльності позивача з яких йому надавались юридичні послуги, форми надання юридичних послуг (консультації, складання договорів. запитів, представництво в органах державної влади, місцевого самоврядування тощо).

Відносно реальності господарських операцій з поставки контрагентами ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ ТД Софія будівельних матеріалів апеллянтом також не надані будь-які докази.

Так, відповідно до статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , абзаців 25-26 пункту 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна є документом, на підставі якого здійснюються вантажні перевезення. Відповідно до розділу 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно до п. п. 11.1., 11.4, 11.6 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до умов договрів поставки, зазначених вище, вартість доставки товари оплачується замовником - ТОВ Макс та доставляється своїм автотранспортом на підставі листів-заявок, в яких повинні бути зазначені об'єм поставки, перелік товарів, номенклатура та вартість.

Апелянтом як під час перевірки, так і під час розгляду справи в суді як першої, так і апеляційної інстанції не були надані взагалі товарно-транспортні накладні. З наданих Позивачем документів неможливо встановити, яким чином транспортувались будівельні матеріали, отримані відзазначених контрагентах до місця їх зберігання, факт подальшого використання в господарській діяльності.

Надавши оцінку копіям договорів підряду та надання послуг №П243 від 11.04.2014 року, №К512 від 22.04.2014 року, №К551 від 11.08.2014 року, №П589 від 14.08.2014 року, укладених між позивачем та ПАТ ДТЕК Дніпроенерго , локальним кошторисам, довідкам про вартість виконаних будівельних робіт, актам прийомки виконаних будівельних робіт, складених до цих договорам як на доказам використання позивачем у власній господарській діяльності будівельних матеріалів та послуг, судова колегія дійшла висновку, що зазначені документи ні в який спосіб та мірі не доводять товарності операцій з контрагентами ТОВ Вайт Роял , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ Реверанс Груп , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ ТД Софія (т.14 а.с. 140 - 248, т.16 а.с. 1 - 246, т.17 а.с. 1-62) та не підтверджують того, що будівельні матеріали та обладнення, які зазначені у цих первинних бухгалтерських документах придбавалися саме у цих контрагентів, оскільки предметом вищевказаних договорів є надання послуг з ремонту промислових будівель, споруд, підготовчих робіт по обладнанню ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, виконання робіт за проектом: Тягодут'євий пристрій бл.№4, Інв.№К4171, заміна компенсаторів за електрофільтрами, капремонт воздуховодів з заміною компенсаторів К-4А,Б, енергоблоку ст.№4 ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС , ремонт поверхонь нагріву топки блоку №4, ремонт дахів наметів освітлювача №1,2,4 водопідготовчої установки в будівлі ХВО ХЦ.

Зі змісту вказаних договорів та первинних документів неможливо встановити, які саме з придбаних у ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Буд - перспектива , ТОВ Вайт Роял , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ Реверанс Груп , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ ТД Софія товарів (послуг) були використані Позивачем під час виконання обов'язків за договорами з ПАТ ДТЕК Дніпроенерго .

Крім того, з матеріалів справи (т.4 а.с.203 - 206) вбачається, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2016 року по справі № 757/1457/16-к, який набрав законної сили 01.03.2016 року, ОСОБА_2, яка є засновником та директором ТОВ Вайт Роял , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), та призначено узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, не підлягає доказуванню факт того, що створення ОСОБА_2 фіктивного підприємства ТОВ Вайт Роял мало місце.

Крім того, згідно з абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постановах Верховного Суду України від 22.11.2016 року по справі 826/11397/14 (номер в ЄДРСР - 63283712), від 14.06.2016 року по справі 826/14268/14, від 12.01.2016 року по справі №826/20548/13-а, від 01.12.2015 року по справі 826/15034/14 висловлена правова позиція ВСУ згідно якої статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Крім того позапланова перевірка ТОВ МАКС була призначена постановою слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 28.05.2015 року, з якої вбачається, що ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ АВ Блек Голд (код ЄДРПОУ 38192723), ТОВ Буд - Перспектива (код ЄДРПОУ 39051639), ТОВ Вайт Роял (код ЄДРПОУ 39301269), ТОВ ІТС-ТОРГ (код ЄДРПОУ 39196797), ТОВ Реверанс Груп (код ЄДРПОУ 39216671), ТОВ Черрі Трейд (КОД ЄДРПОУ 39208440), ТОВ ТД Софія (код ЄДРПОУ 39207941) зареєстрували підприємства без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності з надання податкової вигоди іншим суб'єктам підприємницької діяльності, шляхом безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат таких суб'єктів використовуючи реквізити ТОВ АВ Блек Голд (код ЄДРПОУ 38192723), ТОВ Буд - Перспектива (код ЄДРПОУ 39051639), ТОВ Вайт Роял (код ЄДРПОУ 39301269), ТОВ ІТС-ТОРГ (код ЄДРПОУ 39196797), ТОВ Реверанс Груп (код ЄДРПОУ 39216671), ТОВ Черрі Трейд (КОД ЄДРПОУ 39208440), ТОВ ТД Софія (код ЄДРПОУ 39207941) та було встановлено, що послугами вказаних вище підприємств скористалось ТОВ МАКС (код ЄДРПОУ 32901478) (т.2 арк.спр.214-216), яким під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було доведено реальність господарських операцій з цими контрагентами.

Таким чином суд вважає, що ТОВ Макс безпідставно сформовано податковий кредит та витрати з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Вайт Роял з огляду на наявність вироку суду у відношенні засновника та директора контрагента Позивача - ТОВ Вайт Роял .

Також судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що надані апелянтом 12.05.2017 року до суду додаткові пояснення ніяким чином не спростовують доводи викладені в оскаржуваній постанові та не підтверджують реальність господарських операцій ТОВ Макс з його контрагентами, оскільки досліджені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції первинні документи по господарським операціям ТОВ Макс з контрагентами ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Буд - Перспектива , ТОВ Вайт Роял , ТОВ ІТС-ТОРГ , ТОВ Реверанс Груп , ТОВ Черрі Трейд , ТОВ ТД Софія не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не містять відомостей стосовно того яка кількість, спеціфікація та партіями по якій ціні були замовлені, придбані та транспортовані ці товари, що у своїй сукупності не може дати підстав для висновку про реальність здійснення господарських операцій, а тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в адміністративному позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Макс" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик