Рішення

від 18.05.2017 по справі 906/305/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" травня 2017 р. Справа № 906/305/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Т.М., дов. від 04.04.17р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-комфорт" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Вінвінбуд" (м.Житомир)

про стягнення 4726,99 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 4726,99 грн., з яких 4280,00 грн. боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-000206 від 26.08.16р., 369,60 грн. пені та 77,39 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в сумі 3446,99 грн., з яких 3000,00 грн. боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-000206 від 26.08.16р., 369,60 грн. пені, 77,39 грн. 3% річних та зазначила, що після подачі позову до суду відповідачем сплачено 1280,00 грн. основного боргу.

Ухвала господарського суду від 25.04.17р., яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м.Житомир, вул.Вітрука 4-а) повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 2.6.15 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13р. № 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманими документами та конвертом оперативно передається відповідному судді для ознайомлення та приєднання до справи (п.2.6.18 Інструкції з діловодства в господарських судах України).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за адресою, вказаною у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи згідно видаткової накладної № РН-000206 від 26.08.16р. відповідач отримав від позивача товари - вентилятор даховий SRV 56/40-4D вартістю 10000,00 грн., вентилятор даховий SRV 63/50-4D вартістю 14833,33 грн., вентилятор радіальний ВЦ 4-75 № 5, 2,2 квт. лев.0 вартістю 7900,00 грн., всього на загальну суму 39280,00 грн. (а.с.10).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу товару, у останнього виникло зобов'язання щодо його оплати.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно даних позивача, відповідачем було частково здійснено оплату за отриманий товар, в результаті чого станом на день подачі позову утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4280,00 грн. (а.с.3 - на звороті).

З матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття рішення у справі відповідачем після подачі позову до господарського суду сплачено борг в сумі 1280,00 грн. (а.с.43,49).

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не здійснив оплату товару після його прийняття, позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу від 14.02.17р. № 349 про сплату заборгованості за відвантажені матеріали в сумі 4280,00 грн. на рахунок позивача (а.с.11).

Вказану письмову вимогу відповідач залишив без відповіді.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, обов'язок відповідача сплатити заборгованість виникла починаючи з 10.03.17р. (після отримання відповідачем письмової вимоги позивача (а.с.12)).

Подані позивачем докази свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 3000,00 грн., що підтверджується довідками позивача: станом на 25.04.17р., № 146 від 18.05.17р. (а.с.40,49) та іншими матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних становить 77,39 грн. (а.с.4).

Позивачем невірно здійснено нарахування 3% річних, у зв'язку з чим судом здійснено відповідний перерахунок і визначено правильну суму 3% річних, що становить 05,98 грн., виходячи з наступного.

Так, письмову вимогу (претензію) позивача в порядку ст.530 ЦК України, відповідач отримав 10.03.17р. (а.с.12), відповідно, повинен сплати борг за поставлений товар в сумі 4280,00 грн. позивачу до 17.03.17р.

Оскільки відповідач борг за поставлений товар не сплатив позивачу, у останнього виникло право здійснювати нарахування 3% річних згідно ст.625 ЦК України, починаючи з 18.03.17р.

Крім того, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача 369,60 грн. пені.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, наведеними нормами чинного законодавства в імперативному порядку встановлено, що вимога про стягнення пені може ставитися лише за умови підписаного між сторонами письмового договору, в якому передбачено такий вид відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.

Враховуючи відсутність між сторонами письмового правочину про забезпечення виконання зобов'язання, вимога позивача про стягнення з відповідача 369,60 грн. пені є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 3000,00 грн. боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-000206 від 26.08.16р. та 05,98 грн. 3% річних.

В частині стягнення 1280,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до господарського суду - провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 369,60 грн. пені суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлення даної вимоги.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вінвінбуд", 10025, м.Житомир, вул.Вітрука 4-а, ідентифікаційний код 39088606:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-комфорт", 10001, м.Житомир, проспект Незалежності 184, офіс 213, ідентифікаційний код 35954632 - 3000,00 грн. боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-000206 від 26.08.16р., 05,98 грн. 3% річних та 1450,73 грн. судового збору.

3. Припинити провадження за відсутністю предмета спору в частині стягнення 1280,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до господарського суду.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.05.17

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).