Рішення

від 17.05.2017 по справі 902/356/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2017 р. Справа № 902/356/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. К. Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)

до :Державного вищого навчального закладу Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж (вул. Стуса, 58, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000)

про стягнення 28639,31 грн.

при секретарі судового засідання Жиляк С.І.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №Д-р-23-1216 від 15.12.2016р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №210 від 15.05.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного вищого навчального закладу Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача 28639,31 грн., а саме: 27018,63 грн. - основного боргу; 156,83 грн. - 3% річних та 1463,85 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором розподілу природного газу, в частині проведення розрахунків.

Ухвалою суду від 21.04.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/356/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 17.05.2017 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

11.05.2017 року від представника позивача надійшов супровідний лист з витребуваними ухвалою суду письмовими доказами.

15.05.2017 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що відповідач повністю погасив основну заборгованість перед позивачем, що стверджується платіжними дорученнями №117 та № 118 від 10.05.2017 року.

16.05.2017 року від позивача до суду надійшов лист в якому останній зазначив, що відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу в розмірі 27018,63 грн., що підтверджується банківськими виписками від 11.05.2017 року.

На визначену судом дату з'явилися представники сторін. Представник позивача пояснив, що з моменту порушення провадження у справі відповідачем проведено оплату основної заборгованості. Представник відповідача наголошував, що станом на день розгляду справи заборгованість погашена в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державним вищим навчальним закладом Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж підписано заяву-приєднання №094204L4K7CB016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

За умовами заяви Державний вищий навчальний заклад Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж, ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу (Типовий договір), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: http://vn.104.ua та в друкованому видані, що публікується в межах території ліцензованої діяльності газета «Вінниччина» - дата публікації 23.12.2015р. та газета «Гайворонський кур'єр» -дата публікації 19.12.2015р. приєдналося до умов вказаного договору (а.с. 10).

Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламенту порядок і умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Типового договору).

Згідно із п. 1.2. Типового договору його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. №2494.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку у встановленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 Типового договору).

Відповідно до п. 2.1 Типового договору за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно із п. 2.3 Типового договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "При ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

У розділах 4-5 Типового договору визначено якість природного газу, що передається споживачу та порядок обліку природного газу, що передається споживачу сторони визначили.

Відповідно до п. 6.1. Типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно із п. 6.2 Типового договору тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора про його встановлення.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.3 Типового договору).

У п. 6.4 Типового договору зазначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 5 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключного грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Згідно із п. 6.6. Типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом надання послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 7.3 Типового договору споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Цей договір укладається на невизначений строк. Договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України (п.п. 12.1, 12.3 Типового договору).

На виконання укладеного договору Відповідачу було розподілено природний газ в кількості 50061 м 3 , а саме:

- в січні 2017 р. - 30693 м 3

- в лютому 2017 р. - 19368 м3

Постановою НКРЕКП від 15.12.2016р. № 2279 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для ПАТ "Вінницягаз" в розмірі 685,10 грн. за 1000 м 3 (без врахування ПДВ).

З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу з 01 січня 2017 року складає 822,12 грн. за 1000 м 3 .

Таким чином, загальна вартість наданих Відповідачу послуг з розподілу природного газу складає 41156,14 грн. (50061 м3 (січень-лютий 2017р.) х 822,12 грн. = 41156,14 грн.).

Свої зобов'язання стосовно виконання умов Договору ПАТ "Вінницягаз" виконало, що стверджується актами розподілу природного газу за січень-лютий 2017 року, підписаними представниками та скріпленими печатками обох сторін, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач за надані послуги з розподілу природного газу розрахувався частково, на день подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 27018,63 грн.

Матеріали справи, зокрема копії платіжних доручень № 117 та № 118 від 10.05.2017 року, свідчать, що відповідачем перераховано на рахунок позивача 27018,63 грн., чим повністю сплачено вартість поставленого природного газу.

При цьому платежі проведено з порушення строків, визначених Договором..

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість за Договором відсутня. Вказана обставина підтверджується також представниками сторін при розгляді справи.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків, за поставлений природний газ, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, зважаючи на погашення відповідачем заборгованості за Договором, провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 27018,63 грн. слід припинити за правилами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 1463,85 грн. пені за період з 10.02.2017 року по 17.04.2017 року та 156,83 грн. суму трьох відсотків річних за період з 10.02.2017 року по 17.04.2017 року.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.2. Типового Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

При перевірці за допомогою системи Ліга Закон розрахунку трьох відсотків річних судом не виявлено помилок, з огляду на це 156,83 грн. - 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі. А при перевірці розрахунку пені судом виявлено помилку. Так, за визначений в розрахунку період сума пені становить 1457,27 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 1463,85 грн.. За таких обставин, пеня в розмірі 6,58 грн. заявлена безпідставно.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування вимог позивача щодо стягнення пені та трьох відсотків річних. Заперечення останнього щодо неотримання позовної заяви не звільняє останнього від виконання зобов'язань за Договором.

З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково з розподялом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж (вул. Стуса, 58, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ЄДРПОУ 04760727) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Вінницягаз (21012, м. Вінниця, пров. К.Широцького, 24, код ЄДРПОУ 03338649) 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 83 коп. - 3% річних; 1457 (одна тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн. 27 коп. - пені та 2351 (дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 52 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 27018,63 грн. боргу припинити.

4. В позові в частині стягнення 6,58 грн. пені відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18 травня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи