Рішення

від 11.05.2017 по справі 910/4479/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017Справа №910/4479/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/4479/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "4ЕКС-АП"

про стягнення 135000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 275 від 02.04.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулась фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "4ЕКС-АП" (надалі - відповідач) про стягнення 67 500,00 грн. основного боргу та 67 500,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди від 01.09.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2017р. порушено провадження у справі № 910/4479/17 та призначено її розгляд на 06.04.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2017р. розгляд справи відкладено на 11.05.2017р.

Присутній у судовому засіданні 11.05.2017р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 22.03.2017р. та про відкладення розгляду справи від 06.04.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав, належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає орендарю, а орендар приймає від орендодавця в платне, строкове користування на умовах оренди вбудоване нежитлове, офісне приміщення № 418, обладнане телефонною мережею, централізованими системами опалення, електро- і водопостачання, системами вентиляції та кондиціонування, протипожежною системою та сигналізацією, загальною площею 201,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - орендоване приміщення ).

Відповідно до п. 1.2. договору орендоване майно, що передається в оренду належить орендодавцю на праві приватної власності (свідоцтво про право власності).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що орендоване приміщення передається орендарю для використання за його цільовим призначенням у відповідності з статутною діяльністю орендаря.

Строк дії договору сторонами визначений з 01.09.2016р. до 31.08.2017р. (п. 3.1. договору)

Згідно з п. 4.1. договору, орендар сплачує орендну плату орендодавцю шляхом перерахування відповідних платежів на розрахунковий рахунок орендодавця за кожен календарний місяць користування орендованим приміщенням.

Розмір орендної плати на дату підписання цього договору становить 16 020,00 гривень, що еквівалентно 600 доларам США, по офіційному курсу продажу долара в Райффайзен Банку Аваль на дату підписання цього договору. Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу продажу долара в Райффайзен Банку Аваль на день здійснення платежу, про що орендодавцем щомісячно надаються рахунки та виписуються акти виконаних робіт (п. 4.2. договору).

Відповідно до умов договору (п.4.3.) орендна плата сплачується орендарем щомісячно авансом до 25 числа поточного місяця за наступний місяць оренди.

У п. 4.4. договору зазначено, що крім орендної плати, зазначеної в п. 4.2. даного договору, орендар компенсує орендодавцю додаткові витрати, а саме: витрати на охорону, пожежну сигналізацію, обслуговування телефонних мереж (в т.ч. інтернет, вартість житлово-комунальних послуг (в т.ч. електроенергії, опалення, водопостачання та водовідведення). Розмір додаткових витрат, які орендар зобов'язаний компенсувати розраховується орендодавцем на підставі рахунків від підприємств, які надають такі послуги. Разом з рахунком на оплату додаткових витрат орендодавець надає копії рахунків підприємств, які надають такі послуги. Оплата здійснюється орендарем протягом трьох банківських днів після отримання відповідного розрахунку. Орендар зобов'язаний самостійно отримати такий розрахунок у орендодавця до 15 числа звітного місяця.

Передача приміщення орендарю в оренду, а також його повернення орендарем з оренди, здійснюється на підставі акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору за кожен день прострочення оплати орендної плати або сум компенсацій згідно п. 4.5. цього договору орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п. 7.5. договору, якщо прострочення в сплаті орендної плати або перерахуванні сум компенсацій згідно п. 4.5. цього договору (в т.ч. за житлово-комунальні послуги) буде тривати більше 20 днів, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця штраф у розмірі плати за один місяць оренди.

23.12.2016р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.09.2016р., відповідно до п. 1. якої сторони домовили викласти п. 4.2. договору оренди в наступній редакції: Доплата до орендної плати по основному договору складає суму еквівалентну 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) дол.. США, та разом складає суму 2 500 (дві тисячі п'ятсот) дол. США, поки інше не буде встановлено додатковою угодою сторін. Сума доплати до основного Договору оренди передається орендодавцю виключно у готівковій формі. .

На підставі укладеного договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в платне користування окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомості: вбудоване нежитлове, офісне приміщення № 418, обладнане телефонною мережею, централізованими системами опалення, електро- і водопостачання, системами вентиляції та кондиціонування, протипожежною системою та сигналізацією, загальною площею 201,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до акта прийому-передачі нерухомого майна від 01.09.2016р. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печаткою відповідача.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору оренди від 01.09.2016р. щодо сплати орендного платежу за січень 2017 року, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього стягнення 67 500,00 грн. основного боргу та 67 500,00 грн. штрафу

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

За ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи підтверджено, що позивачем на виконання умов договору передано відповідачу в орендне користування вбудоване нежитлове, офісне приміщення № 418, обладнане телефонною мережею, централізованими системами опалення, електро- і водопостачання, системами вентиляції та кондиціонування, протипожежною системою та сигналізацією, загальною площею 201,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 01.09.2016р.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання орендаря щодо здійснення орендної плати за січень 2017 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка не спростована відповідачем, та становить 2 500,00 доларів США, що станом на останній день виконання зобов'язання по офіційному курсу продажу долара в Райффайзен Банку Аваль еквівалентно 67 500,00 грн.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 67 500,00 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення розмірі 67 500,00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як встановлено судом, відповідно до п. 7.5. договору, якщо прострочення в сплаті орендної плати або перерахуванні сум компенсацій згідно п. 4.5. цього договору (в т.ч. за житлово-комунальні послуги) буде тривати більше 20 днів, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця штраф у розмірі плати за один місяць оренди.

Враховуючи прострочення відповідачем сплати орендної плати за січень 2017 року понад 20 днів, перевіривши розрахунок штрафу позивача, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягає 67 500,00 грн. штрафу.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "4ЕКС-АП" (01034, м. Київ, вул. Володимирська., 49а, прим. 418; код ЄДРПОУ 39359057) на користь ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг у сумі 67 500,00 грн., штраф в сумі 67 500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 025,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.05.2017р.

СуддяА.І. Привалов