Рішення

від 15.05.2017 по справі 910/5695/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.05.2017 Справа №910/5695/17 За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія                         «АТОН –ХХІ»           До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО – МОТИВ ЛТД» Про                 стягнення 10   000 грн.                                                                                                                                                                   Суддя Трофименко Т.Ю. Представники від позивача:                     не з»явився від відповідача:                не з»явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:           На розгляд Господарського суду міста Києва передані      позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН –ХХІ»  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО – МОТИВ ЛТД»  10   000 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/5695/17, розгляд справи призначено на 15.05.2017. Представник позивача в судлове засідання не з»явився.  15.05.2017р. через відділ ділововдство Господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Представник відповідача у судове засідання 15.05.2017р. не з'явився, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористалась, проте, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду спору з урахуванням такого. Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами. У судовому засіданні 15.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.03.2017р. платіжним дорученням №325 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН –ХХІ»  (надалі позивач) перерахувало   Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТО – МОТИВ ЛТД» (надалі відповідач)   10   000 грн. з призначенням платежу часткова оплата за автомобіль Renault Logan MCV2017 року випуску. У ув'язку з ненаданням відповідачем відповідного Договору купівлі- продажу до підписання позивач звернувся до відповідача з Претензією від 21 березня 2017 року №21/03/2017-01. Відповідно до даної  претензії позивач вимагав у відповідача повернення  грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн., що сплачені згідно платіжного доручення від 01 березня 2017 року №325. Претензію направлено відповідачу цінним листом (номер відправлення №0303504690744). Згідно інформації наявної на офіційному веб-сайті УДППЗ «УКРПОШТА» (Ьир://8егуісез.икгр05Ьіа.иа) відповідач ухилявся від отримання претензії. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина третя статті 1212 Цивільного кодексу України). Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. У відповідності до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно частини першої статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Станом на день подання  позову та розгляду справи в судовому засіданні  між позивачем та відповідачем не встановлено жодних договірних зобов'язань щодо-купівлі-продажу будь-якого майна у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач доказів, на спростування обставин повідомлених позивачем, суду не надав.   З урахуванням викладеного  позовні вимоги документально підтверджені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, ВИРІШИВ:           Позовні  вимоги задовольнити повністю.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО – МОТИВ ЛТД» (02166, м. Київ, вул.. М. Жукова, 26, код ЄДРПОУ 37676233) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АТОН –ХХІ» (03151, м. Київ, вул. Волинська, 10А, офіс 296, код ЄДРПОУ 37441008)  10   000 грн. 00 коп.  основного боргу та  1600 грн. 00 коп. судового збору.           Після набрання рішенням законної сили видат и наказ.        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.            Повне рішення складено  18.05.2017. Суддя                                                                                                  Трофименко Т.Ю.