Рішення

від 15.05.2017 по справі 910/5571/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017Справа № 910/5571/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інберг-Енерджи" простягнення 800 000 грн 00 коп. Представники: від позивача: Білоус А.М. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.4.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інберг-Енерджи" про стягнення 800 000 грн 00 коп. попередньої оплати за непоставлений товар за договором на поставку теплогенератора та виконання підрядних робіт № 16/12/2013 від 16.12.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на поставку теплогенератора та виконання підрядних робіт № 16/12/2013 від 16.12.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки оплаченого обладнання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 800 000 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5571/17, розгляд справи призначений на 15.05.2017.

03.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

15.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2017 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 15.05.2017 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 15.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інберг-Енерджи" (постачальник за договором) укладено договір на поставку теплогенератора та виконання підрядних робіт № 16/12/2013, відповідно до умов якого замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання по виконання постачання обладнання, яка також включає виконання основні види робіт, поставка теплогенератора призначеного для вироблення тепла у вигляді нагрітого повітря для технологічного процесу сушіння торфу тепловою потужністю 3,0 МВт, для інтегрування в комплекс для виробництва торф'яних паливних брикетів, продуктивної потужністю 3,0 т/год, розташованого за адресою: с. Березові, Рокитнівського району, Рівненської обл., Україна; шеф-монтаж теплогенератора і технічний нагляд над ходом виконання монтажу; пусконалагоджувальні роботи по теплогенератору

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами і отримання авансового платежу і діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань за цим договором (пункт 4.1 договору).

У відповідності до положень пункту 2.1 договору постачальник зобов'язався, зокрема, своєчасно і належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов цього договору, тобто, виготовити і поставити замовнику обладнання відповідної якості і у відповідному обсязі (додаток № 1 до цього договору) в зазначені в договорі терміни на умовах DDP (згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010), відповідно до графіка постачання обладнання (додаток № 2 до цього договору), а також виконати шеф-монтаж обладнання і пусконалагоджувальні роботи.

Згідно з пунктом 3.4 договору до початку робіт, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання даного договору і затвердження технічного завдання на виготовлення обладнання, замовник перераховує постачальнику аванс, в розмірі - 800 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ - 20% - 133 333 грн 34 коп. Передоплата є умовою початку робіт за даним договором.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що обладнання поставляється постачальником замовнику до 30.04.2014на умовах DDP в місці вказаному в пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 5.6 договору прийом обладнання здійснюється за якістю і кількістю, факт підтверджує прийняття замовником від постачальника обладнання за кількістю і якістю, є Акт прийому-передачі обладнання, який підписується, після проведеного постачальником шеф-монтажу, пусконалагодження обладнання. Датою постачання обладнання вважається дата оформлення акта прийому-передачі обладнання, підписаного обома сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У відповідності до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору на поставку теплогенератора та виконання підрядних робіт № 16/12/2013 від 16.12.2013 позивачем було проведено попередньо оплату товару на загальну суму 800 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 122 від 16.12.2013 на суму 300 000 грн 00 коп. та № 126 від 17.122.013 на суму 500 000 грн 00 коп., проте відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки оплаченого позивачем обладнання, у зв'язку з чим в останнього виник обов'язок з повернення попередньої оплати у сумі 800 000 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів поставки товару або повернення попередньої оплати на суму 800 000 грн 00 коп.

03.07.2014 та 14.03.2017 позивач звертався до відповідача з повідомлення про розірвання договору та з претензію про повернення авансового платежу, у зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо поставки обладнання за договором на поставку теплогенератора та виконання підрядних робіт № 16/12/2013 від 16.12.2013. Вказані повідомлення та претензія залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами статей 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується оплата позивачем вартості обладнання за договором на поставку теплогенератора та виконання підрядних робіт № 16/12/2013 від 16.12.2013, враховуючи встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з поставки оплаченого товару та повернення попередньої оплати за товар на загальну суму 800 000 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення 800 000 грн 00 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інберг-Енерджи" (01133, місто Київ, бульварр Лесі Українки, будинок 26, поверх 6, офіс 601, ідентифікаційний код 38150966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" (34200, Рівненська область, Рокитнівський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Жовтнева, будинок 1, ідентифікаційний код 37422493) заборгованість у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) грн 00коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 18.05.2017

Суддя Н.Б. Плотницька