Рішення

від 18.05.2017 по справі 916/668/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р.Справа № 916/668/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція охорони „Центр»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстрой-Україна»

про стягнення 98327,11грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 03.05.2017р.; ОСОБА_2, згідно довіреності від 17.03.2017р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 18.05.2017р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 17.03.2017р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Ремстрой-Україна» на користь ТОВ Агенція охорони Центр 85644грн. заборгованості, 2539,08грн. три проценти річних за період з 14.12.2015р. по 31.01.2017р., 10144,03грн. інфляційних втрат за період з 14.12.2015р. по 31.12.2016р.

Позивач позовні вимоги підтримує, подав письмові пояснення від 19.04.2017р. за вх.№9213/17, від 03.05.2017р. за вх.№9981/17, від 16.05.2017р. за вх.№10825/17, заяву про зменшення позовних вимог від 16.05.2017р. за вх.№2-2629/17, де виклав позовні вимоги в остаточній редакції, яка прийнята судом до розгляду по суті.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ТОВ „Ремстрой-Україна» на користь ТОВ Агенція охорони Центр 85644грн. заборгованості, 2539,08грн. три проценти річних за період з 14.12.2015р. по 31.01.2017р., 10800,63грн. інфляційних втрат за період з 14.12.2015р. по 31.12.2016р.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.11.2015р. між ТОВ „Ремстрой-Україна» та ТОВ Агенція охорони Центр укладено договір про надання охоронних послуг №43/15-ФО, згідно з умовами якого позивач надавав відповідачу послуги до моменту розірвання цього договору додатковою угодою №2 від 01.07.2016р. Однак, відповідач на протязі дії договору №43/15-ФО за надані послуги не розрахувався, акти про надання послуг підписав частково.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Клопотання позивача від 19.04.2017р. за вх.№9211/17 про відкладення розгляду справи, від 04.05.2017р. за вх.№10104/17 про долучення документів до справи були судом задоволені.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

01.11.2015р. між ТОВ „Ремстрой-Україна» (замовник) та ТОВ Агенція охорони Центр (охорона) укладено договір №43/15-ФО про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого охорона надає замовнику охоронні послуги на об'єктах, вказаних у додатку №1. Охорона приступає до безпосереднього виконання своїх обов'язків за цим договором на підставі письмової заяви замовника, за умови надання замовником всіх необхідних документів, передбачених ліцензійними умовами здійснення охоронної діяльності, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України №365 від 15.04.2013р. Охорона в кінці кожного місяця надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг по охороні об`єкта за місяць, що сплив, який підписується повноважними представниками сторін (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

Відповідно до п.п.4.1., 4.3. договору №43/15-ФО від 01.11.2015р. щомісячна вартість послуг охорони визначається за домовленістю сторін згідно Додатку №1 до цього договору. Замовник здійснює оплату щомісячної вартості послуг охорони протягом 10-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Також, сторонами до договору №43/15-ФО від 01.11.2015р. підписано додатки №1 „Дислокація постів та розрахунок вартості охорони об'єкту» , №2 „Вимоги до технічного стану об'єкту» , №3 Інструкція про порядок приймання (здачі) об'єкту та окремих постів під охорону» , №4 „Відповідальність охорони. Порядок встановлення розмірів збитків, спричинених внаслідок неналежного виконання охороною договірних зобов'язань» , №5 „Умови звільнення охорони від відповідальності за збитки, спричинені охороняємому об'єкту» .

01.11.2015р. між ТОВ „Ремстрой-Україна» та ТОВ Агенція охорони Центр було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання охоронних послуг №43/15-ФО від 01.11.2015р. та додаток до неї №1 „Дислокація постів та розрахунок вартості охорони об'єкту» .

Додатковою угодою від 01.07.2016р. №2 до договору про надання охоронних послуг №43/15-ФО від 01.11.2015р. сторони дійшли згоди з 01.07.2016р. припинити дію договору.

На підтвердження надання послуг відповідачу позивач подав акти надання послуг, із яких підписані відповідачем та скріплені його печаткою лише акти №32 від 30.11.2015р. на суму 19032грн., №21 від 31.01.2016р. на суму 9516грн., №108 від 29.02.2016р. на суму 9516грн., №237 від 31.05.2016р. на суму 9516грн., решта актів - №63 від 31.12.2015р. на суму 9516грн., №132 від 31.03.2016р. на суму 9516грн., №187 від 30.04.2016р. на суму 9516грн., №311 від 30.06.2016р. на суму 9516грн. - не підписані відповідачем.

До справи позивачем подано рахунки №36 від 30.11.2015р., №73 від 22.12.2015р., №51 від 25.01.2016р., №142 від 24.02.2016р., №167 від 21.03.2016р., №224 від 26.04.2016р., №285 від 19.05.2016р., №352 від 29.06.2016р., які було надіслано відповідачу лише 30.03.2017р., а отримано ним 07.04.2017р., що підтверджується фіскальним чеком №6896 від 30.03.2017р., рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.03.2017р., описом вкладення до цінного листа №05216019 від 30.03.2017р. При цьому, позивач вказує, що 30.03.2017р. рахунки надіслані відповідачу повторно, до цього вони щомісячно нарочно вручались відповідачу, однак, доказів цього суду не надано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Ремстрой-Україна» 85644грн. заборгованості частково правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.978 ЦК за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, з врахуванням того, що сторонами підписані лише акти №32 від 30.11.2015р., №21 від 31.01.2016р., №108 від 29.02.2016р., №237 від 31.05.2016р. на загальну суму 47580грн., а решта актів відповідачем не підписана, суд вбачає частково наданими позивачем відповідачу послуги саме на вказану суму, оскільки будь-яких фактичних доказів надання послуг в сумі заявлених позовних вимог позивач суду не надав, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 85644грн. заборгованості підлягає частковому задоволенню в розмірі 47580грн., а саме, за послуги, надані у листопаді 2015р., січні - лютому, травні 2016р.

Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2539,08грн. три відсотки річних за період з 14.12.2015р. по 31.01.2017р., 10800,63грн. інфляційних втрат за період з 14.12.2015р. по 31.12.2016р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Так, згідно умов п.4.3. договору №43/15-ФО від 01.11.2015р. обов'язку відповідача оплатити вартість послуг передує виставлення рахунку на їх оплату. Позивач вказує, що щомісячно вручав відповідачу рахунки на оплату послуг, однак, доказів, що підтверджували б дату їх отримання відповідачем до справи не подав. Натомість, наявні у справі фіскальний чек №6896 від 30.03.2017р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.03.2017р., опис вкладення до цінного листа №05216019 від 30.03.2017р. підтверджують, що рахунки на оплату вартості послуг були надіслані позивачем відповідачу 30.03.2017р. та фактично отримані ним 07.04.2017р., із чого суд робить висновок про те, що обов'язок провести оплату виник у нього 18.04.2017р. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для позивача нараховувати три відсотки річних за період з 14.12.2015р. по 31.01.2017р., інфляційні втрати за період з 14.12.2015р. по 31.12.2016р., отже, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 2539,08грн. три відсотки річних за період з 14.12.2015р. по 31.01.2017р., 10800,63грн. інфляційних втрат за період з 14.12.2015р. по 31.12.2016р.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає 47580грн. заборгованості, в решті частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за розгляд даного позову підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а саме, в сумі 774,23грн.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ТОВ „Агенція охорони „Центр» частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремстрой-Україна» (65009, м.Одеса, вул. Піонерська,11, каб.36, код ЄДРПОУ 32751242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція охорони „Центр» (65023, м.Одеса, вул. Новосельського,64, код ЄДРПОУ 39453900) 47580 (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. заборгованості, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 23 коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 травня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук