Ухвала

від 16.05.2017 по справі 922/1086/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" травня 2017 р.Справа № 922/1086/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави, 64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Богданівська, 17-а;

до відповідача-1 ОСОБА_1 районної державної адміністрації, 64801, Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 04059533;

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нікольська , 64850, Харківська область, Близнюківський район, с. Миколаївка Друга, код ЄДРПОУ 32782019;

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

позивача - прокурора Горгуль Н.В. (службове посвідчення №036152 від 29.10.2015);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нікольська про визнання недійсним договору б/н від 03.08.2009, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Нікольська щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320683500:03:000:0302, площею 21,1332 га. Судові витрати просить стягнути з відповідачів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації №363 від 18.05.2009 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Харківської області та ТОВ Агрофірма Нікольська 03.08.2009 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. За цим договором ТОВ Агрофірма Нікольська надано в користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області площею 21,1332 га, проте вказаний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Позивач зазначає, що оскільки орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, то договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами у момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку. Здійснюючи правове обґрунтування посилався на положення Закону України Про оцінку земель , Закону України Про оренду землі , Закону України Про землеустрій , ст.ст. 203, 211, 215, 216, 228, 632 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2017 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2017 відкладено розгляд справи на 16 травня 2017 року о 12:45 год.

Відповідач 1 явку свого повноважного представника у судове засідання 16.05.2017 не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, звернувся до суду із клопотанням (вх. №15042 від 11.05.2017) про розгляд зазначеної справи за наявними у ній матеріалами та без присутності представника ОСОБА_1 районної державної адміністрації Харківської області у зв'язку із неможливістю його явки у судове засідання.

Відповідач 2 явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Направив на електронну адресу суду відзив на позовну заяву (вх. № 1083 від 15.05.2017), який долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач 2 у вказаному відзиві просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що Лозівська місцева прокуратура , обгрунтовуючи своє звернення з позовом до суду, посилалася на Постанову Пленуму ВГС України №7 від 23.03.2012 Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам , проте не врахувала, що п.1 доповнено абз. 6 відповідно до Постанови Пленуму ВГС України №7 від 14.07.2016, згідно із яким право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наголосив, що прокурор в обгрунтування звернення до суду вказав, що у даному випадку такий орган відсутній, оскільки особа, яка наділена відповідними повноваженнями виступає у якості відповідача. Проте прокурор у своєму позові не зміг навести прикладів нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави ОСОБА_1 РДА щодо передачі в оренду земель водного фонду ТОВ Агрофірма Нікольська , бо їх немає, а тому вигадав підставу, що такого органу не існує, при цьому його неіснування обгрунтовано тим, що районна адміністрація є відповідачем. Вказана позиція є нелогічною. Щодо того, що прокурор дізнався про порушення вимог чинного законодавства лише в лютому 2017 року, тому перебіг позовної давності слід рахувати з моменту, коли органи прокуратури дізналисть про факт порушення вимог земельного законодавства, то відповідач 2 вказав, що на даний час за межами населених пунктів розпорядження землями державної власності здійснюється органами Держгеокадастру України згідно із змінами до ст.15-1 ЗК України, внесених Законом №365-VІІ від 02.07.2013, тому у разі порушень земельного законодавства позивачем по справі повинно бути Управління Держгеокадастру в Харківській області, а не Лозівська місцева прокуратура. Крім того, договір оренди від 03.08.2009 відповідно до діючого на той час законодавства був зареєстрований органами державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040968500002 від 07.08.2009. Відповідач 2 зауважує, що прокуратура зазначаючи в позові про порушення чинного законодавства, не вказує, що вона фактично звертається в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Харківській області всупереч їх правової позиції. Так, позиція прокуратури взагалі виглядає нелогічною, тому що вона вважає реєстрацію законною, проте договір недійсним, адже відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Також зазначив, що прокурор свідомо не вказує коли йому стало відомо про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду, щоб не констатувати звернення до суду поза межами встановлених строків, так у позовній заяві вказано, що про існування договору оренди від 03.08.2009 Лозівська місцева прокуратура дізналась лише у лютому 2017 року, проте не дала обгрунтування тому, коли могла дізнатися про його існування та не хоче визнавати, що про цей договір відомо з моменту його укладення, так як відповідно до ст. 20 Закону України Про прокуратуру (в ред. закону України від 05.11.1991), який діяв до 2015 року прокуратура регулярно перевіряла додержання вимог водного та земельного законодавства у ТОВ Агрофірма Нікольська , в тому числі і законність укладення цього договору, порушень не було встановлено. Відповідач 2 зазначив, що на теперішній час механізм реалізації виконання Закону України Про оцінку земель в частині проведення грошової оцінки земель не існує, як не існувало де факто його і під час укладення спірного договору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення позову Лозівської місцевої прокуратури до ОСОБА_1 районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нікольська про визнання недійсним договору без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно із п.2 ч.1 ст.2 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

У ч.1, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру зазначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, частиною 4 ст.23 вищевказаного Закону передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 у справі N 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Крім того, згідно із приписами ч.1 ст.29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із положеннями ч.2 ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи вищевикладене, прокурор при зверненні із позовом до суду для здійснення представництва інтересів держави в суді має зазначити орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, із обгрунтуванням нездійснення або неналежного здійснення ним цих повноважень, а у разі відсутності такого органу, надати докази цього із обгрунтуванням.

Як вбачається із матеріалів справи заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідалністю Агрофірма Нікольська про визнанння недійсним договору б/н від 03.08.2009, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Нікольська щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320683500:03:000:0302, площею 21,13332 га. Позовні вимоги мотивує тим, що договір оренди земельної ділянки укладено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Прокурор у позові зазначає, що порушення інтересів держави полягає у тому, що передача в оренду земельної ділянки без проведення нормативної грошової оцінки створила умови спричинення шкоди у вигляді ненадходжень до відповідних бюджетів коштів через неправильний розрахунок орендної плати.

Крім того, обгрунтовуючи звернення до суду із позовом саме прокурора у позовній заяві зазначено, що у цьому випадку відсутній орган, оскільки особа, яка наділена відповідними повноваженнями виступає в якості відповідача.

Суд зазначає, що предметом спору є визнання договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.08.2009 недійсним. Разом з цим предметом вказаного договору є земельна ділянка водного фонду, яка знаходиться на теритррії Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 21,1332 га, яка була передана ОСОБА_1 РДА (орендодавцем) згідно розпорядження від 18 травня 2009 року №363 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для рибогосподарських потреб на умовах оренди ТОВ Агрофірма Нікольська на території Криштопівської сільської ради ТОВ Агрофірма Нікольська (орендарю), яке прийняло вказану земельну ділянку у строкове платне користування.

Із п. 2.1. вказаного вище договору вбачається, що земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогоспоарського використання для рибогосподарських потреб.

Згідно із п.2 ст.21 Закону України Про місцеві державні адміністрації (в ред. від 31.01.2009, що діяла на час укладення спірного догоовру) місцева державна адміністрація має повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, а саме розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Частиною 4 ст.59 Земельного Кодексу України (в ред. від 03.02.2009, що діяла на час укладення спірного договору) передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих,

рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, на час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.08.2009 ОСОБА_1 РДА мала повноваження щодо розпорядження землями державної власності.

Водночас, у ст.15-1 чинного Земельного кодексу України міститься перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Таким органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Одним із основних завдань Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (п.п. 1 п.3 Положення).

Згідно із приписами п. 4 вказаного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань:

25-1) організовує та здійснює державний нагляд (контроль):

а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

31) розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення)

Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане згідно із Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про помилковість твердження прокурора у позовній заяві щодо відсутності органу державної влади, який здійснює захист інтересів держави у сфері земельних відносин, так як саме Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи та ін. Крім того, ОСОБА_1 РДА на теперішній час таких повноважень не має.

У абз. 6 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам зазначено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із приписами п.3 вказаної Постанови Пленуму ВГС України господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК. Якщо прокурор, що звертається до господарського суду в інтересах держави або громадянина, у позовній заяві не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки при подачі позову прокурором не було обгрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, а саме помилково вказано про відсутність органу державної влади, наділеного відповідними повноваженнями, коли такий орган існує та здійснює державну політику у сфері земельних відносин, судом було помилково порушено провадження у справі, у зв'язку із чим позов підлягає залишення без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

Водночас суд зазначає, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку (ч.4 ст.81 ГПК України).

Так, прокурор не позбавлений права повторно звернутися до суду із позовом після усунення обставин, що зумовили залишення його без розгляду.

Щодо повернення з бюджету судового збору у сумі 1600,00 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення №385 від 03.03.2017, суд зазначає, що згідно із положеннями п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, прокурор має право звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя ОСОБА_2