Рішення

від 18.05.2017 по справі 925/496/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа № 925/496/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства «Новатор» , м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегамакс.Укр» ,

м. Черкаси

про стягнення 16 777 грн. 32 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося державне підприємство «Новатор» до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегамакс.Укр» про стягнення 16 777 грн. 32 коп. попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 травня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18 травня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Сторони були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (а.с.2 на звороті).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 травня 2017 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 травня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/496/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 16 777 грн. 32 коп. попередньої оплати, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на виконання умов договору поставки здійснив попередню оплату товару в розмірі 16 777 грн. 32 коп.

Проте, відповідач не поставив позивачу товар у визначений сторонами строк та не повернув суму попередньої оплати у встановлений позивачем термін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю «Мегамакс.Укр» виставило позивачу рахунок-фактуру від 19 вересня 2016 року за №1909-18 про сплату 16 777 грн. 32 коп. з урахуванням ПДВ за 10 штук товару, а саме лампа ДРГТ-3000 по ціні 1 398 грн. 11 коп. за 1 штуку.

Зазначену вище суму позивачем було перераховано відповідачу, що підтверджується копією платіжного доручення №7913 від 26 вересня 2016 року (а.с. 13).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, як це передбачено ч.1 ст. 639 ЦК України.

Нормами ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір поставки, згідно умов якого відповідач зобов'язався здійснити поставку товару, а позивач в свою чергу - сплатити його вартість.

Позивач свої зобов'язання виконав повністю і здійснив передоплату вартості товару (а.с.46), який відповідач зобов'язався поставити.

В листі від 15 вересня 2016 року №48/11 було встановлено строк поставки товару - протягом 20 днів.

Згідно листа від 03 листопада 2016 року №0311-17 відповідачем було встановлено орієнтовну дату поставки товару - 18 листопада 2016 року.

Водночас, відповідачем не було поставлено товар позивачу.

Оскільки відповідач порушив строки поставки товару, 25 листопада 2016 року позивачем було направлено електронною поштою відповідачу лист за №18/11-195 від 25 листопада 2016 року, в якому позивач просив відповідача терміново перерахувати кошти в сумі 16 777 грн. 32 коп. на розрахунковий рахунок вказаний в листі.

Вказаний лист відповідач отримав, що також підтверджується відповідним електронним повідомленням (а.с.47.)

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Тобто, позивач самостійно обрав спосіб захисту свого порушеного права, а саме - відмовився від прийняття виконання зобов'язання та вимагає повернення попередньої оплати.

При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 08 жовтня 2009 року зі справи №18/814.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо поставки товару , чи повернення суми попередньої оплати у визначені позивачем строки.

Доводи позивача відповідач належними доказами не спростував, своїм правом на захист відповідач не скористався.

Таким чином сума попередньої оплати в розмірі 16 777 грн. 32 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегамакс.Укр» , вул. Байди Вишневецького,47, оф. 423, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39303774, р/р 26001051510981 в ПАТ КБ «ПриватБанк» , МФО 354347 на користь державного підприємства «Новатор» , вул. Тернопільська,17, м. Хмельницький, ідентифікаційний код 22987900, р/р 26000000005529 в АТ «Укрексімбанк» м. Хмельницький, МФО 322313 - 16 777 грн. 32 коп. - попередньої оплати та 1 600 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 18 травня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович