Постанова

від 17.05.2017 по справі 910/16258/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2017 р. Справа№ 910/16258/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Романюта А.Л. (представник за довіреністю)

від відповідача: Тарасенко Ю.О. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016

у справі №910/16258/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп"

про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 557643,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" про стягнення 42034,76 грн три проценти річних з простроченої суми, 515608,47 грн. пені, а також понесені позивачем у справі судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умов договору купівлі-продажу природного газу № 20-г від 30 квітня 2016 р. прострочив оплату переданого йому позивачем природного газу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/16258/16 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" 42034,76 грн. три проценти річних з простроченої суми, 515608,47 грн. пені, 8364,65 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/16258/16 повністю і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що судом розглянуто справу за відсутності уповноваженого представника відповідача, відхилення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи призвело до грубого порушення процесуальних прав відповідача. Також скаржник зазначив про те, що судом не досліджено чи вірно обліковано позивачем обсяг природного газу, не з'ясовано дотримання порядку документального оформлення приймання-передачі природного газу, не витребувано належних і допустимих доказів, що могли б підтвердити чи спростувати такі обставини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.) від 20.02.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" до провадження; призначено до розгляду на 28.03.2017.

28.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків.

28.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; позивач вважає, що судом прийнято рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними. Також позивачем зауважено, що в акті передачі-прийому обсягів природного газу від 30.04.2016, що міститься в матеріалах справи, помилково зазначено номер та дату укладення договору купівлі-продажу природного газу №7-г від 15 квітня 2016 р. , що є технічною помилкою (опискою) та додано копію акту передачі-прийому обсягів природного газу від 30.04.2016, підписаний сторонами у справі, в якому зазначено вірний номер та дату укладення договору №20-г від 30 квітня 2016 р. .

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі №910/16258/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу якого, справу №910/16258/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко А.І.) від 29.03.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" прийнято до провадження; призначено до розгляду на 12.04.2016.

11.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

12.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/16258/16 до розгляду пов'язаної з нею справи №910/4675/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" про визнання безпідставними дій, визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу від 30.04.2016 №20-г. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що обставини дійсності/недійсності договору впливатимуть на наявність/відсутність договірних і законодавчих передумов для стягнення штрафних санкцій, оскільки стягнення таких показників можливе лише за умови дійсності договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко А.І.) від 12.04.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на 17.05.2017. Зобов'язано позивача надати оригінал акту передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 30.04.2016 (копія якого долучена до відзиву на апеляційну скаргу) для огляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи №910/4675/17, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вказаного клопотання, просив його відхилити.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/16258/16 до розгляду пов'язаної з нею справи №910/4675/17, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення через безпідставність та відхиляє вказане клопотання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

30 квітня 2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу природного газу №20-г, згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у квітні 2016 року природний газ в обсязі 4024169 м3 загальною вартістю 21328111,80 грн., а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу.

Відповідно до умов п. 5.1 договору оплата за газ проводиться покупцем на поточний рахунок продавця шляхом 100% вартості отриманого газу не пізніше 16 травня 2016 р., остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 16 травня 2016 р.

Строк дії договору згідно умов п. 10.1 договору встановлений з 30 квітня 2016 р. і діє в частині поставки газу до 30 квітня 2016 р., в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

З доданої до відзиву на апеляційну скаргу копії акту передачі-прийому обсягів природного газу від 30 квітня 2016 р. (оригінал вказаного акту оглянуто судом апеляційної інстанції в судовому засіданні) та доданих до позовної заяви копій платіжних доручень №№13 від 30 травня 2016 р., 898 від 17 червня 2016 р., 900 від 21 червня 2016 р., 905 від 22 червня 2016 р., 907 від 23 червня 2016 р., 908 від 24 червня 2016 р., 911 від 29 червня 2016 р., 23 від 30 червня 2016 р., 917 від 1 липня 2016 р., 921 від 4 липня 2016 р., 923 від 5 липня 2016 р., 924 від 6 липня 2016 р., 2 від 22 липня 2016 р., 3 від 25 липня 2016 р., 4 від 26 липня 2016 р. підтверджується факт передачі позивачем відповідачу у квітні 2016 року 4024169 м3 природного газу загальною вартістю 21328111,80 грн., а також оплати останнім одержаного газу у повному обсязі з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи зі змісту ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов п. 6.1 договору, у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених п. 5.1 договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по оплаті вартості отриманого товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Здійснений позивачем розрахунок суми пені за порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару за договором, у розмірі, заявленому до стягнення 515608,47 грн, є невірним, оскільки позивачем визначено період нарахування з 16.05.2016, тоді як за умовами договору оплата вартості отриманого газу здійснюється не пізніше 16 травня 2016 р., тобто порушення зобов'язання виникло з 17.05.2016.

За здійсненим судом апеляційної інстанції розрахунком, сума пені підлягає стягненню за період з 17.05.2016 по 27.07.2016 у розмірі 490747,22 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 24861,25 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних за порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару за договором, у розмірі, заявленому до стягнення 42034,76 грн, є невірним, оскільки як зазначалося вище позивачем не вірно визначено період нарахування.

За здійсненим судом апеляційної інстанції розрахунком, сума 3% річних підлягає стягненню за період з 17.05.2016 по 27.07.2016 у розмірі 40348,88 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1685,88 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення судом процесуального права, а саме: ст.ст. 22, 69, 77 ГПК України, слід зазначити наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Перебування представника відповідача у відрядженні не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом не вірно встановлений період нарахування пені та 3% річних, які підлягають стягненню, а тому рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає зміні, а стягненню з Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" підлягає 40348,88 грн три проценти річних з простроченої суми, 490747,22 грн пені. В частині стягнення суми пені в розмірі 24861,25 грн та суми 3% річних в розмірі 1685,88 грн в позові відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Пункт 2 резолютивної частини рішення змінити в частині визначення розміру судового збору.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/16258/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/16258/16 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 402, код 36581832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" (61057, м. Харків, провулок Театральний, буд. 4, код 39437758) 40348,88 грн три проценти річних з простроченої суми, 490747,22 грн пені, 7966,44 грн витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині в позові відмовити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" (61057, м. Харків, провулок Театральний, буд. 4, код 39437758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Бізнес Груп" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 402, код 36581832) 438 грн 07 коп витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/16258/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко