Рішення

від 17.05.2017 по справі 219/2874/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/2874/17

Провадження № 2/219/2305/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року Артемівський міськрайонний районний суд Донецької області в складі:

судді Павленко О.М.,

за участі секретаря Брагіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Бахмутської районної ради Донецької області, Артемівської районної державної адміністрації Донецької області в особі КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

в с т а н о в и в:

Артемівська місцева прокуратура звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 витрати лікарняного закладу на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 2 213 гр. 60 коп. на користь держави - Бахмутської районної ради Донецької області, Артемівської районної державної адміністрації Донецької області в особі Комунального закладу охорони здоров'я Часовоярська міська лікарня № 3 . Зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що 21.07.2016 року приблизно о 19.15 годині вона знаходилась у дворі будинку, за місцем свого мешкання за адресою: Донецька область, м. Часів Яр, вул.. Б.Горбатого, буд.2, де між нею та її сусідкою ОСОБА_2 на грунті раніше виниклих неприязних відносин стався конфлікт, після якого ОСОБА_1 пішла додому. Приблизно через 10 хвилин, ОСОБА_2 також пішла додому та зайшла до під'їзду будинку, де на сходовій клітці між першим та другим поверхом, за вищевказаною адресою, між останніми знову виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1, діючи умисно, застосовуючи фізичне насильство та бажаючи спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, нанесла ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область затилку із правого боку. Після чого схопила її лівою рукою за волосся із переду та нанесла один удар кулаком правої руки у виличну область із лівого боку ОСОБА_2 Далі, продовжуючи свій злочинний намір, відпустивши ліву руку з волосся, нанесла один удар кулаком правої руки в область грудної клітини із лівого боку та правою носовою частиною ноги в область правої голені потерпілої. Внаслідок противоправних дій останньої потерпілій заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синця у лівій вилочній та на лівій молочній залозі, струс головного мозку, які утворилися від контакту з тупими предметами, і які потребували для одужання більш 6, але менш 21 доби, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Тобто ОСОБА_1 умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та у зв'язку з чим, вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 в період з 22.07.2016 року до 1.08.2016 року. На лікування та утримання ОСОБА_2 було витрачено 2 213 гр.60 коп. (вартість одного ліжко-дня становила - 221 гр.36 коп.), чим заподіяно матеріальну шкоду установі. Вказує, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, закрито у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності. Матеріальні збитки лікарні, завдані кримінальним правопорушенням, у добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодовані.

Представник позивача - Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представники Бахмутської районної ради Донецької області, Артемівської районної державної адміністрації Донецької області, КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Разом з тим, до суду від представника Артемівської районної державної адміністрації Донецької області надійшла заява, згідно якої представник просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Разом з тим, до суду від неї надійшла заява, згідно якої вона просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти стягнення з неї витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом достовірно встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30.11.2016 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 України було закрито. ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Цивільний позов прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину - залишено без розгляду та роз'яснено, що цивільний позов може бути вирішений в порядку цивільного судочинства (а.с.5).

Згідно довідки (вих. № 27 від 17.03.2017 року) головного лікаря КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 на лікування та утримання ОСОБА_2 в терапевтичному відділені КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 було витрачено 2 213 гр. 60 коп., вартість одного ліжко-дня становила - 221 гр. 36 коп.(а.с.3-4).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Статуту КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 визначено, що лікарня є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Бахмутської районної ради. Управління КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 здійснює Бахмутська районна рада, як уповноважений власником майна орган та Артемівська районна державна адміністрація - уповноважений орган управління на основі права оперативного управління (а.с.8-14).

Матеріальні збитки КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 , завдані кримінальним правопорушенням, у добровільному порядку ОСОБА_1 на теперішній час не відшкодовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст.61 цього Кодексу . Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України та ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно п.3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30.11.2016 року набрала законної сили 13.12.2016 року (а.с.5), проте на теперішній час не вирішене питання про відшкодування шкоди, завданої діями ОСОБА_1

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року .

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993сума коштів, яка піддягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Відповідно до п.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 зазначено, що стягнені в установленому порядку кошт, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховується до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Відповідно до ч.3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до вимог ст.121 Конституції України , Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов пред'явлений позивачем в межах своїх повноважень, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та знайшли своє доведення в судовому засіданні, підтверджено що саме внаслідок неправомірних дій відповідача КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 понесло витрати на лікування потерпілої від злочину, між діями відповідача та цими витратами є прямий причинний зв'язок, що встановлено ухвалою суду, яка набрала законної сили, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 2 213 гр. 60 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача суд стягує на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10 , 60 , 88 , 212-215 ЦПК України , ст.ст. 1166 , 1206 ЦК України , п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 7.07.1995 року, суд, -

в и р і ш и в :

позовні вимоги Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Бахмутської районної ради Донецької області, Артемівської районної державної адміністрації Донецької області в особі КЗОЗ Часовоярська міська лікарня № 3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Бахмутської районної ради Донецької області, Артемівської районної державної адміністрації Донецької області в особі Комунального закладу охорони здоров'я Часовоярська міська лікарня № 3 (розрахунковий рахунок № 35419099131313, банк ГУДКСУ в Донецькій області м. Бахмут, МФО 834016, ОКПО 01990179) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 2 213 гр. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 640 гр.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом 10-ти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Суддя -

ОСОБА_4