Рішення

від 27.03.2017 по справі 183/7203/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7203/16

№ 2/183/1003/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

23 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року терміном три місяці.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14 квітня 2016 року померла ОСОБА_4.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина в тому числі і на земельну ділянку площею 5,030 га, кадастровий номер 1223255600:01:026:0176, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який 19 лютого 2015 року було посвідчено секретарем Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_5, відповідно до змісту якого спадкодавець на випадок смерті заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку (пай) в розмірі 5,030 га, розташовану на території Губиниської селищної ради, належну їй згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 126175, виданого 15 жовтня 2001 року Губиниською селищною Радою народних депутатів. Від представника відповідача позивачу стало відомо, що єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 являється її онук ОСОБА_2. Однак під час оформлення його спадкових прав стало відомо про наявність заповіту складеного спадкодавцем на ім'я позивача. 03 листопада 2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, якою відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4, з заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак постановою нотаріуса від 03 листопада 2016 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися з позовом до суду для поновлення пропущеного строку. Вважає, що пропустив строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року з поважних причин, оскільки ОСОБА_4 та позивач не мають родинного зв'язку, про наявність заповіту складеного нею на його ім'я позивачу стало відомо лише після спливу строку, визначеного законодавцем для прийняття спадщини від родичів спадкодавця. Відразу після повідомлення про наявність заповіту позивач звернувся до нотаріальної контори.

До судового засідання позивач не з`явився, представник позивача надала суду заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності та підтримала позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Представник третьої особи у відповідності до поданої суду заяви просила розглянути справу за її відсутності, не заперечила проти задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Губиниської селищної Ради народних депутатів № 87 від 26 червня 2001 року передано у власність земельну ділянку площею 5,030 га, кадастровий номер 1223255600:01:026:0176, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області

04 січня 2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_5 - секретарем Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 01, у відповідності до якого заповіла житловий будинок з господарськими будівлями до нього та земельну ділянку до нього, а також земельну ділянку площею 5,030 га, розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_2

В наступному, 19 лютого 2015 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_5 - секретарем Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 92, у відповідності до якого заповіла земельну ділянку площею 5,030 га, розташована на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_1

14 квітня 2016 року ОСОБА_4 померла.

На день смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за однією адресою із онуком - ОСОБА_2 /а.с.13/.

28 жовтня 2016 року представником ОСОБА_2 подано до Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом із повідомленням про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_2

01 листопада 2016 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований за адресою: вул. Центральна, 4 в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

03 листопада 2016 року позивачем подано до нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, кадастровий номер 1223255600:01:026:0176.

Постановою нотаріуса від 03 листопада 2016 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися з позовом до суду для поновлення пропущеного строку.

Вирішуючи питання по суті позову, суд виходить з наступного.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Доказів на підтвердження того, що позивач на день відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Матеріали справи підтверджують поважність причин пропуску позивачем строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини - відсутність доказів повідомлення позивача про відкриття спадщини, смерть спадкодавця та наявність заповіту, що об`єктивно унеможливлювало звернення позивача до нотаріуса протягом встановленого строку для прийняття спадщини. Окрім того містять матеріали справи і докази перебування позивача з 04 жовтня 2016 року по 25 жовтня 2016 року на амбулаторному лікуванні /а.с.68/. Вказана підстава на думку суду перешкоджала позивачу звернутися до нотаріальної контори - органу, якому надано право на вчинення нотаріальних дій із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, припадає на 6-ти місячний строк від дня відкриття спадщини, пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини. Внаслідок викладеного суд вважає, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин і є підстави для застосування ч.3 ст. 1272 ЦК України до спірних правовідносин із задоволенням позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини терміном три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 14 квітня 2016 року терміном три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д.О. Парфьонов