Постанова

від 17.05.2007 по справі 11/454-06 (47/09-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

17 травня 2007 р.                                                                                  

№ 11/454-06 (47/09-06) 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В., Грека Б.М.,

                                      за

участю представників сторін:

від позивача -

не з'явилися;         

від відповідача -

не з'явилися;         

розглянувши  матеріали касаційної  скарги 

 СПД ОСОБА_1

на  постанову

Харківського апеляційного

господарського суду  від

05.02.2007р.

у справі

№11/454-06

господарського суду Харківської області

за позовом

СПД ОСОБА_1

до

ПФ "Жеверже"

про

визнання права на користування

нежитловими приміщеннями та усунення перешкод в користуванні нежитловими

приміщеннями

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (в подальшому -СПД -ФО ОСОБА_1) звернулась з

позовом до ПФ “Жеверже” про визнання права на користування нежитловими

приміщеннями та усунення перешкод в користуванні ними.

Рішенням господарського суду

Харківській області від 20.11.06 у справі № 11/454-06 в задоволенні позову

відмовлено з тих підстав, що матеріалами 

справи підтверджується факт про своєчасне повідомлення ПФ “Жеверже”

(орендодавця) СПД -ФО ОСОБА_1 (орендаря) про відсутність наміру щодо

продовження (пролонгацію) дії договору оренди на новий період, що зумовлює

припинення його дії після закінчення терміну його дії та відсутність правових

підстав для задоволення позову.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 05.02.07 зазначене судове рішення залишено

без зміни.

У поданій касаційній скарзі СПД -ФО

ОСОБА_1 просить скасувати рішення та постанову цих судових інстанцій як таких,

що ухвалені при неповному з'ясуванні обставин справи, що стосуються

підтвердження факту своєчасного її повідомлення орендодавцем про відсутність

наміру пролонгації дії договору оренди на новий період;  просить направити справу на новий розгляд.

Судова колегія розглянувши

матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку попередніми судовими інстанціями

обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність

застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до

висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується

наступне.

22.11.04 між ПФ “Жеверже”

(орендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_1(орендар) був укладений договір оренди НОМЕР_1,

предметом якого було користування нежитловими приміщеннями загальною площею 50

кв.м. по АДРЕСА_1.

Термін дії договору - з 15.12.04 р.

по 12.12.05 р.

Згідно із змістом п.п 1.5 п.1

договору сторони погодили можливість його пролонгації на новий термін в тому

разі, коли жодна з сторін за 15-ть днів до закінчення терміну його дії не

заявить про свій намір не продовжувати його дію.

Таким чином, договір передбачає

повідомлення саме орендаря орендодавцем про відсутність у нього наміру

продовжувати дію договору оренди НОМЕР_1 від 22.11.04 на новий період.

Умови договору не передбачають

будь-яких винятків з цього приводу.

Проте всупереч цьому суди

попередніх інстанцій прийшли до висновку про можливість вручення кореспонденції

з таким попередженням члену сім'ї СПД -ФО ОСОБА_1, при її відсутності на час

доставки такої кореспонденції (чоловіку):

Але підпис особи на поштовому

повідомленні, як отримувача цієї кореспонденції, СПД - ФО ОСОБА_1 вважає таким,

що не належить її чоловіку. 

Достовірність її судами не встановлювалась.

Саме з причин недослідження судами

достовірності підпису на поштовому повідомленні постановою Вищого

господарського суду України від 14.09.06 у справі № 47/09-06 скасовувались

прийняті по ній судові рішення з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно ст. 11112 ГПК

України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є

обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Але ці вимоги процесуального закону

господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним

господарським судом виконані не були.

Верховний суд України в ч.3 п.1

постанови Пленуму від 29.12.76 № 11, з наступними змінами “Про судове рішення”

роз'яснив, що обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені

обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені

обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і

підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте місцевий та апеляційний суди

не дотримались наведених роз'яснень та вимог відповідно п.3 ст.84 п.7 ст.105

ГПК України, що унеможливило здійснення юридичних висновків, які грунтувались

би на матеріалах справи.

Відповідно з ст.43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним

законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права

встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені

судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає передачі на новий

розгляд.

На підставі викладеного та

керуючись ст. ст. 1115, 1117, 11110, 11111

ГПК України Вищий господарський суд України, 

                                ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду

Харківської області від 20.11.06 та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 05.02.07 у справі № 11/454-05 скасувати.

Справу направити на новий розгляд

до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя                                                                  

Н.Кочерова

Судді                                                                                                   

В.Рибак

Б.Грек