Рішення

від 18.05.2017 по справі 545/983/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/983/17

Провадження № 2/545/862/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.

з участю секретаря Лабовкіної Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2, відділ Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області, Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи позовні вимоги, тим, що після померлого спадкодавця - ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом, що складається з нерухомого майна у виді земельної ділянки, однак позивач звернувшись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на не рухоме майно, отримав відмову у його видачі в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів не спадкове майно.

В судове засідання представник позивача не з'явився попередньо надавши до суду заяви про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від Щербанівської сільської ради Полтавського району та області до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі не заперечуючи проти задоволення позовних вимог.

Від представника третьої особи: ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_3, до суду надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі не заперечуючи проти задоволення позовних вимог.

В судове засідання представник третьої особи: Відділу Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні відповідачем позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

У разі смерті власника майна державна реєстрація проведена бути не може, так як припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент спадщини і не припинились внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу країни, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві зареєстрованих у встановленому законом порядку та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 17 листопада 2015 року помер ОСОБА_4, про що 17 листопада 2015 року видано Свідоцтво про смерть серії І-КЕ № 312170 (а.с. 14).

За життя спадкодавець ОСОБА_4, а саме: 18 червня 2009 року склав заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 3958, відповідно до якого на випадок своєї смерті заповів належну йому земельну ділянку, площею 2,73 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.9).

Як встановлено, за згоди спадкоємиці ОСОБА_4, відповідно до ч. 2 ст. 1272 Цивільного кодексу України, 26 жовтня 2016 року спадкоємиць за заповітом ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, на що отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 жовтня 2016 року за № 919/02-31, в зв'язку з відсутністю документу, підтверджуючого право власності спадкодавця на вищезазначену земельну ділянку площею 2,73 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину немає (а.с.17).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Отже у зв'язку з тим, що спадкоємцеві за заповітом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, він позбавлені можливості оформити спадщину окрім як через звернення до суду.

Згідно п.п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК ).

Згідно рішення Полтавського районного суду від 04.01.2011р. встановлено факт того, що за ОСОБА_4 визнано право власності земельну ділянку, площею 2,73 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. А тому він є єдиним власником вказаної земельної ділянки.

Отже, можливо зробити висновок про те, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя не встиг у встановленому законом порядку зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, площею 2,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області і в даний час це стало перешкодою для спадкоємця за заповітом у оформленні права на спадкове нерухоме майно.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання за позивачем, як за спадкоємцем за заповітом права власності на спадкове нерухоме майно після померлого ОСОБА_4.

На підставі викладеного, ст.ст. 25, 325, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, , керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60, 130, 174, 208, 209-215, 292 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 Миколайвочиа - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 2,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324087700:00:022:0037, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 17 листопада 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, якщо рішення було ухвалено без участі особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк