Постанова

від 16.05.2017 по справі 812/622/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/622/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

секретаря судового засідання: Михальченко Д.С.,

за участю представників

позивача: не прибув,

відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 07.02.2017 № 5),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 у розмірі 1545,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Позивач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку) до Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля (далі - Відповідач, ТОВ ГП Антрацитвугілля ) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 у розмірі 1545,88 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Відповідач є платником страхових внесків та зборів до УПФУ в м. Сєвєродонецьку. У порушення частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Відповідач не сплатив у встановлений термін заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 у сумі 1545,88 грн, що підтверджено розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та карткою особового рахунку.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності його представника (арк. спр. 2, 20, 28).

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив таке (арк. спр. 31-33).

Основним видом діяльності ТОВ ГП Антрацитвугілля є видобуток кам'яного вугілля. Основне виробництво та всі виробничі потужності підприємства знаходяться на території Антрацитівського району Луганської області, яка є тимчасово непідконтрольною українській владі територією, де здійснюється антитерористична операція. Таким чином для Відповідача, починаючи з липня 2014 року, виникли форс-мажорні обставини. Наказом від 01.07.2014 № 15 призупинено роботу Відповідача на невизначений строк, до закінчення проведення АТО. У зв'язку з вищеописаними подіями ТОВ ГП Антрацитвугілля звернулося до Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення настання для товариства форс-мажорних обставин. Сертифікатами про форс-мажорні обставини від 14.10.2014 № 1086, від 14.10.2014 № 1085, від 10.04.2017 № 7471 Торгово-промислова палата України засвідчила для Відповідача факт настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 при здійсненні господарської діяльності на території м. Антрацит Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів до закінчення АТО, строк закінчення якого неможливо. У зв'язку з вищевикладеним, керуючись статтею 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Відповідача надав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

На підприємстві Відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII).

Позивачем у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, визначено Відповідачу суми до відшкодування на 2017 рік, що підтверджено копіями цих розрахунків, наявних у матеріалах справи (арк. спр. 8-12, 14).

Всі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надіслані Відповідачу, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення із відміткою про отримання уповноваженою особою Відповідача (арк. спр. 7-зворот, 13-зворот).

Крім того, Позивачем Відповідачу щомісяця надсилалися листи Про відшкодування пільгових пенсій із вимогами своєчасного відшкодування пільгових пенсій до Пенсійного фонду України, а саме: від 08.02.2017 за № 2127/03-21 - за лютий 2017 року (арк. спр. 7), від 13.03.2017 за № 4070/03-21 - за березень 2017 року (арк. спр. 13), від 06.04.2017 № 5515/03-21 - за квітень 2017 року (арк. спр. 15).

Факт направлення цих листів Відповідачу підтверджений повідомленнями про вручення поштових відправлень із відміткою про їх отримання уповноваженою особою Відповідача (арк. спр. 7-зворот, 13-зворот, 15-зворот).

На підтвердження суми заборгованості Відповідача за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 у сумі 1545,88 грн Позивачем до матеріалів справи також надано: картку особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 (арк. спр. 6) та розрахунок суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (арк. спр. 5).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи їх обґрунтованість, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування Відповідачем Позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З вищевикладеного встановлено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає у Позивача з 26-го числа кожного місяця, за який Позивач просить стягнути заборгованість, за умови надіслання Відповідачу розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на відповідний рік.

Факти оформлення Позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 на суму 1545,88 грн, направлення цих розрахунків та їх отримання Відповідачем знайшли своє підтвердження у судовому засіданні вищеописаними матеріалами справи.

Отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , не надавши на них до Позивача заперечень та не оскарживши розрахунок в суді, Відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відтак, визначена в розрахунку сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті Відповідачем.

Що стосується посилань Відповідача на настання для нього обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які, на думку Відповідача, звільняють його від обов'язку відшкодування Позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 в загальній сумі 1545,88 грн, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України розпочато проведення антитерористичної операції на території України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначає Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII), статтею 10 якого встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, Законом № 1669-VII не визначено можливості звільнення підприємства від відшкодування органам ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (чи відтермінування такого обов'язку) внаслідок настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО.

Не передбаченої такої можливості й Законом № 1058-I та Інструкцією № 21-1.

Тобто, судом встановлено відсутність законних підстав для звільнення підприємства від виконання обов'язку по відшкодуванню органам ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд вважає, що однієї наявності у підприємства сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) недостатньо для звільнення такого підприємства від виконання обов'язку по відшкодуванню органам ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій без закріплення у Законі № 1669-VII чи іншому спеціальному нормативно-правовому акті самої можливості такого звільнення.

Крім того наявність таких сертифікатів не надає Відповідачу підстав для здійснення відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій у порядку, відмінному від порядку, встановленому Інструкцією № 21-1.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що на законодавчому рівні обов'язок Відповідача по відшкодуванню органам ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві Відповідача, не поставлений в залежність від того, чи здійснює Відповідач господарську діяльність/отримує прибуток, чи ні.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ ГП Антрацитвугілля на користь Позивача заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 в загальній сумі 1545,88 грн.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гірниче підприємство Антрацитвугілля (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, буд. 1-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 34720106) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ Державний Ощадний банк України , МФО 304665, ідентифікаційний код юридичної особи 21792459) заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.04.2017 в загальній сумі 1545,88 грн (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять гривень 88 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 19 травня 2017 року.

Суддя ОСОБА_2