Ухвала
від 17.05.2017 по справі 821/232/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/232/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Федусика А.Г.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства з постачання скрапленого газу "Газпостач" публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" до головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року дочірнє підприємство з постачання скрапленого газу "Газпостач" публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (далі позивач, ДП Газпостач ПАТ Херсонгаз) звернулось до суду із зазначеним позовом про визнання протиправним та скасування рішення № 0000311422 від 30 січня 2017 р. про збільшення збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 180975 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, що стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення, є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки, наявні у товариства податкові накладні містять коди товару за УКТЗЕД. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 20 лютого 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №790 від 01 жовтня 2014 р. у сумі 10725,39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактично нараховані суми єдиного внеску були перераховані у повному обсязі, військовою частиною НОМЕР_1 не були порушені вимоги частини десять та пункту 2 статі 25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, податкова інспекція подала апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган посилається на те, що ПАТ Херсонгаз неправомірно включено до складу податкового кредиту в рядки 10.1 та 17 декларації з податку на додану вартість за січень, липень 2014 року податкові накладні, які не містять коду УКТЗЕД. Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України одним з обов`язкових реквізитів податкової накладної є код товару згідно з УКТЗЕД, перелік кодів товарів до яких відноситься скраплений газ відображено у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 ПК України. Все це на думку відповідача є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, що ДП "Газпостач" ПАТ Херсонгаз (код ЄДРПОУ 36671276) зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради 04 вересня 2009 року, перереєстровано у зв`язку зі зміною назви виконавчим комітетом Херсонської міської ради 29 лютого 2012 року №14991050004011243. Підприємство перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 07 вересня 2009 року №41882, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №2000353702 від 27.03.2012 року.

На підставі направлень від 01.12.2016 №368/21-22-14-01, №369/21-22-14-01 та від 09.12.2016 року №382/21-22-14-01, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.4 ст.77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання та наказу Херсонської ОДПІ №541 від 18.11.2016 року, проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ДП Газпостач ПАТ Херсонгаз вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході перевірки встановлено, що товариством завищено задекларовані в рядку 10.1 податкової декларації показники на суму 144780,33 грн., в тому числі за січень 2014 року в розмірі 62125,00 грн., за липень 2014 року в розмірі 82655,33 грн. (т.1 а.с. 13, 4 арк. акта перевірки).

За наслідками перевірки відповідачем складено акт Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства Газпостач ПАТ Херсонгаз з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року №3/21-22-14-01/36671276 від 06.01.2017 року, висновком якого є порушення п.198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 144780,33 грн., в тому числі за січень 2014 року в розмірі 62125,00 грн, за липень 2014 року в розмірі 82655,33 грн.

На підставі висновків акту перевірки №3/21-22-14-01/36671276 від 06.01.2017 року, відповідачем 30 січня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000311422 форми Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 180975 грн.

Підставою для висновків акту перевірки та, як наслідок, для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив, що на порушення п.198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.10 ст.201 ПК України товариство неправомірно включено до складу податкового кредиту в рядки 10.1 та 17 декларації з податку на додану вартість за січень, липень 2014 року податкові накладні:

- №131 від 30.01.2014 року, виписану ПАТ Укргазвидобування (код 30019775) на суму 354112,50 грн. в тому числі ПДВ 59018,75 грн., по придбанню скрапленого газу, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2014 року за №9005759554 без коду УКТЗЕД;

- №163 від 31.01.2014 року, виписану ПАТ Укргазвидобування (код 30019775) на суму 18637,50 грн. в тому числі ПДВ 3106,25 грн., по придбанню скрапленого газу, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2014 року за №9005760717 без коду УКТЗЕД;

- №8 від 02.07.2014 року, виписану ТОВ Дніпрорегіонгаз (код 38873258) на суму 495932 грн. в тому числі ПДВ 82655,33 грн., по придбанню скрапленого газу, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.07.2014 року за №9038835982 без коду УКТЗЕД.

За вимогами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п.201.1 ст.200 ПК України в редакції чинній на момент купівлі скрапленого газу в січні, липні 2014 року).

З наведеної норми вбачається, що законодавець закріпляє два шляхи отримання податкової накладної покупцем товару, а саме в паперовому та електронному вигляді. Таким чином, за наявності належним чином оформленої податкової накладної в паперовому вигляді та за умови реальності вчинених господарських операцій, відповідні суми податку на додану вартість повинні враховуватись при формуванні податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією (п.201.10 ст.200 ПК України в редакції чинній на момент купівлі скрапленого газу в січні, липні 2014 року).

В даній нормі законодавець встановлює, що виявлення розбіжностей в податковій накладній з її електронною копією з Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця. Тобто у податкового органу виникає передбачена спеціальним законом підстава для проведення перевірки саме продавця, якими в даному випадку є ПАТ Укргазвидобування (код 30019775) та ТОВ Дніпрорегіонгаз (код 38873258). Проте такої перевірки не відбулось, що не заперечується сторонами

При цьому в матеріалах справи в паперовому вигляді знаходяться податкові накладні №131 від 30.01.2014 року (а.с. 8), №163 від 30.01.2014 року (а.с. 9),№8 від 02.07.2014 року (а.с.10), які містять код товару згідно з УКТ ЗЕД 2711190000 та містять номенклатуру товару скраплений газ, містять всі необхідні реквізити та підписані повноважними представниками продавців, доказів протилежного сторони суду не надали.

Враховуючи вищевикладене позиція податкового органу про порушення саме позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.10 ст.201 ПК України є помилковою, а доказів проведення перевірок продавців скрапленого газу, які виписали відповідні податкові накладні, сторони суд не надали.

В судовому засідання допитано в якості свідка ОСОБА_1 , показання якої на правильність висновків суду не впливають.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління..

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не надано суду доказів протиправності дій позивача, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а доводи викладені в запереченнях на адміністративний позов спростовуються наявними в справі матеріалами.

Оскільки позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, а наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача апеляційний суд зазначає про відсутність у спірних податкових повідомленнях-рішеннях ознак обґрунтованості та правомірності, як наслідок останні підлягають скасуванню.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства з постачання скрапленого газу "Газпостач" публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" до головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:О.О.Димерлій

Суддя:О.В. Єщенко

Суддя:А.Г. Федусик

Дата ухвалення рішення17.05.2017
Оприлюднено22.09.2022

Судовий реєстр по справі —821/232/17

Постанова від 16.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 20.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 30.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Борисенко І.В.

Ухвала від 17.05.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 18.05.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 21.04.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 21.04.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Ухвала від 31.03.2017

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Димерлій О.О.

Постанова від 01.03.2017

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Кузьменко Н.А.

Ухвала від 08.02.2017

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Кузьменко Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні