Рішення

від 11.05.2017 по справі 907/200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2017 Справа № 907/200/17

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород (далі - позивач, інспекція) до Кольчинського комунального підприємства Виробниче управління житлово-комунального господарства , смт. Кольчино Мукачівського району (далі - відповідач, підприємство) про стягнення збитків на суму 78281,29 грн.

представники:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю;

відповідача - не з'явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач за період з 29.04.14 по 26.05.16 самовільно без дозволу на спеціальне водокористування здійснював відбір підземних вод загальною кількістю 108 тис. кбм., а в період з 27.05.2016 по 09.06.2016 - 2170 кбм.

За наведені порушення відповідачеві згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів нараховано майнових стягнень на суму 78 281,29 грн.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, втретє не скористався правом участі у судовому процесі та не надав суду письмового відзиву на позов.

За таких обставин справа вирішується без участі відповідача та за наявними у матеріалах справи документами в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

При цьому суд виходив з наступного.

У ході планової перевірки, що 10-30.05.16 здійснювалася інспекторами позивача у відповідача за участю керівника останнього встановлено, що при здійсненні господарської діяльності відповідачем не дотримуються вимоги природоохоронного законодавства щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів, що полягають у самовільному без дозволу на спеціальне водокористування заборі підземних вод на території смт. Кольчино. На підставі довідки підприємства встановлено, що за період з 29.04.14 по 26.05.16 обсяг використання підземних вод становив 108 тис. кбм.

Позаплановою перевіркою проведеною 13-19.10.16 інспекторами позивачем за участі керівника відповідача встановлено, що останній з 10.06.16 здійснює водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування підземних вод, тобто у період з 27.05.16 до 10.06.16 водокористування відповідача також було самовільним і згідно довідки підприємства обсяг використання підземних вод становив за цей період 2170 кбм.

За результатами вказаних перевірок було складено відповідні акти, які підписані та одержані керівником відповідача без зауважень та заперечень. На підставі актів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.09 № 389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.09 за №767/16783 (далі - Методика), позивач здійснив розрахунки розміру відшкодування збитків заподіяних при самовільному водокористуванні, які становлять 78 281,29 грн.

Розрахунки збитків разом із претензією від 09.03.17 за № 94/03/16 були надіслані відповідачу, однак претензія залишена ним без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Спірні відносини сторін у даній справі з огляду на їх предмет та суб'єктний склад регулюються приписами Водного кодексу України (далі - ВКУ), Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) та розробленою відповідно до цих законодавчих актів Методикою.

За приписами ст.ст. 44, 70 ВКУ водокористувачі, яким є відповідач, зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу

За приписами ст.ст. 48, 49, 59 ВКУ централізоване водопостачання населення, що є, зокрема, предметом статутної діяльності відповідача, віднесено до спеціального водокористування, здійснення якого потребує відповідного дозволу, що надається за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища.

За приписами ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону порушення водного законодавства, в т. ч., забруднення вод, самовільне спеціальне водокористування тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, встановлено, що обов'язок відшкодування збитків покладається на учасника, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Положенням ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить зокрема організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Згідно припису ст. 42 вимог Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; кошти місцевих Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

В силу пункту 14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 документом, який фіксує факт проведення перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, є акт перевірки. В акті перевірки зазначаються виявлені порушення й недоліки.

Наведені позивачем обставини щодо фактів порушення відповідачем природоохоронного законодавства, розрахунки розмірів відшкодування збитків підтверджені матеріалами справи, які є належними та допустимими доказами, не спростовані у ході судового розгляду відповідачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення суми 78 281,29 грн. збитків, заподіяних в результаті самовільного (без дозволу на спеціальне водокористування) відбору підземних вод є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню судом на підставі наведених вище приписів Водного кодексу України, Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» .

При цьому, суд враховує, що відповідно до Порядку формування спеціальних фондів передбачений ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд даної справи належить відшкодувати позивачеві за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 15, 32, 33, 34, 35, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Кольчинського комунального підприємства Виробниче управління житлово-комунального господарства (89636, смт. Кольчино, вул. Корятовича, 13 Мукачівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 32516911):

- до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища на рахунок Кольчинської селищної ради р/р 33110331700156, назва банку одержувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО - 812016, код платежу-24062100, ЄДРПОУ 37958089 суму 78281,29 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят оддна грн. 29 коп.) невідшкодованих збитків.

- на користь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88018, , м. Ужгород, вул.Швабська,14, код ЄРЮОФОПтаГФ 38015668) у відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

ОСОБА_1 рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом до Львівського апеляційного господарського суду. Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.05.17.

Суддя Ушак І.Г.