Рішення

від 11.05.2017 по справі 910/3795/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2017Справа №910/3795/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3795/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сівертранс , м. Чернігів,

до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ласлер , м. Київ,

про стягнення 41 190 грн.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Коноваленко Є.О. (довіреність від 06.02.2017 № б/н).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сівертранс (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ласлер (далі - Компанія) 41 190 грн. заборгованості за послуги з міжнародного перевезення за договором від 11.05.2016 № 18 (далі - Договір) та заявкою від 25.10.2016 № б/н (далі - Заявка).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 18.04.2017.

10.04.2017 позивач подав суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 розгляд справи було відкладено на 11.05.2017 у зв'язку із неявкою представників сторін.

11.05.2017 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав на прострочення перевезення, неналежне виконання умов Договору і Заявки виконавцем та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.05.2017 надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Представники позивача у судове засідання 11.05.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.05.2016 Товариством (виконавець) і Компанією (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, за рахунок замовника здійснити перевезення автомобільним транспортом вантажів замовника та організувати і забезпечити надання транспортних та додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника автомобільним транспортом, в порядку міжнародного транспортного сполучення на підставі прийнятих від замовника заявок. Замовник зобов'язується оплатити належним чином надані виконавцем послуги відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору);

- оплата виконується сторонами в терміни, вказані у заявці. Підставою для оплати замовником є отримання від виконавця повного пакету оригіналів документів: рахунку-фактури, акта наданих послуг (виконаних робіт), міжнародної (CMR), з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу останнім, оригіналу заявки замовника, підписаного виконавцем, і податкової накладної, якщо інше не вказано в заявці (пункт 5.6 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язання (пункт 9.1 Договору).

25.10.2016 сторонами було узгоджено перевезення та оформлено Заявку, за умовами якого:

- маршрут: Станишівка (Житомирська область) - Табори (Мінська область);

- дата завантаження: 25.10.2016;

- дата прибуття: не вказано;

- вартість перевезення: 34 614 грн.;

- форма і порядок оплати: безготівковий на день розвантаження товару.

Заявка у встановленому порядку не оспорена, не розірвана, не визнана недійсною.

Таким чином, Заявка є дійсною, укладена належним чином та є обов'язковою для виконання сторонами.

Частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, укладені позивачем і відповідачем Договір та Заявка за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Заявки, позивач здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), актом надання послуг від 31.10.2016 № 1331, з яких вбачається те, що позивач здійснив обумовлене сторонами перевезення, у визначений строк, загальна вартість якого склала 34 614 грн.

Слід зазначити, що сторонами було підписано та скріплено печатками акт надання послуг від 31.10.2016 № 1331 без зауважень.

Вказаний акт приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання Товариством зобов'язань з перевезення вантажу та передачі Компанії оригіналів документів.

Крім того, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 31.10.2016 № 1331 на суму 34 614 грн.

Відповідач, у свою чергу, зобов'язання з оплати не виконав та 34 614 грн. за перевезення позивачу не перерахував.

Товариство просить суд стягнути з відповідача за перевезення 41 190 грн., проте узгоджена сума фрахту у Заявці, акті та рахунку складає саме 34 614 грн.

З огляду на викладене є підстави для часткового задоволення позовних вимог, а саме у сумі 34 614 грн.

Слід зазначити, що до матеріалів справи долучено листування сторін, з якого вбачається, що Товариство зверталося до Компанії з вимогами сплатити заборгованість, а відповідач заперечував проти цього посилаючись на порушення позивачем умов перевезення, що потягло за собою псування товару (свіжих томатів) і відмову одержувача вантажу від нього та його подальшої оплати.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову також посилався на те, що з вини позивача вантаж було доставлено невчасно, а тому у Компанії відсутні підстави для оплати перевезення.

Суд не погоджується з доводами відповідача, виходячи з такого.

Сторони у Заявці взагалі не визначили строк та/або дату доставки чи розвантаження товару.

Предметом даного господарського спору є стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку із неоплатою вартості перевезення.

Разом з тим, Компанія не позбавлена права звернутися з відповідними вимогами до Товариства, зокрема, щодо стягнення штрафів передбачених розділом 6 Договору тощо.

Зі змісту Заявки та Договору не вбачається, що прострочення доставки чи псування вантажу є підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати послуг наданих виконавцем.

Інші доводи відповідача, викладені ним у відзиві, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 34 614 грн.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ласлер (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, складське приміщення, 11/2 літера Н; ідентифікаційний код: 40074680) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сівертранс (14011, м. Чернігів, вул. Михайло-Коцюбинське шосе, б. 1А/2; ідентифікаційний код: 37699816): 34 614 (тридцять чотири тисячі шістсот чотирнадцять) грн. боргу та 1 344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.05.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук