Рішення

від 04.05.2017 по справі 921/185/17-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 травня 2017 рокуСправа № 921/185/17-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі-Полтавщина", вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область

до відповідача Приватного підприємства "САНТЕРА ЛТД", вул. Подільська, 46, м. Тернопіль, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості в сумі 270 985,27 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі-Полтавщина" 09.03.2017р. звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "САНТЕРА ЛТД", про cтягнення заборгованості в сумі 270 985,27 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2017р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.04.2017р. Однак, під час друкування тексту даної ухвали в резолютивній частині допущено друкарську описку щодо зазначення дати та часу наступного судового засідання, а саме: замість "06 квітня 2017 року о 12:20 год.", помилково зазначено "13 квітня 2017 року о 10:00 год.". Ухвалою суду від 24.03.2017р. виправлено друкарську описку допущену в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 10 березня 2017 року.

25.04.2017р. на електронну адресу суду надійшло клопотання №110 від 25.04.2017р., у якому позивач просить розглянути справу без участі його повноважного представника, а позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив Процесуальні документи надсилались йому судом за адресою, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Подільська, 46, м. Тернопіль, 46006, проте, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що явка відповідача не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому, з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався для надання можливості сторонам прийняти участь у її розгляді та подати додаткові докази у справу.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.1 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів наділені, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі-Полтавщина" зареєстроване як юридична особа , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.09.2016р., а також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 285107 від 082.08.2012р., а отже наділений правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав.

26.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ясні зорі-Полтавщина (Постачальник) та ПП Вікторія (надалі - Покупець) укладено Договір поставки № 22504, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця або вказаного ним Вантажоодержувачем товар (м'ясопродукція свинина), а Покупець - прийняти та оплатити вказаний товар на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

- сторони дійшли згоди про те, що товар постачатиметься партіями. Найменування, асортимент, категорія, кількість і ціна кожної партії товару вказується у видатковій товарній накладній, що є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору);

- відповідно до п. 2.2. Договору Покупець проводить оплату вартості поставленого товару на підставі підписаних сторонами видаткових накладних та / або виставлених Постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом внесення готівкових коштів в касу Підприємства Постачальника у наступний спосіб: оплата кожної партії товару відбувається на умовах 100% оплати на протязі 4-х банківських днів з моменту поставки товару (п.п. 2.2.1 Договору);

- п. 7.1. Договору передбачено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору у відповідності до чинного законодавства України. Зокрема, у разі прострочення оплати поставленого товару, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару, за кожний календарний день такого прострочення, починаючи з моменту початку прострочення(п. 7.2. Договору).

Вказаний договір вступив в силу з дати його підписання сторонами і діє на протязі одного року. У випадку, якщо на протязі 15-ти днів до закінчення дії Договору жодна із сторін не заявила про його розірвання, Договір слід вважати пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (п. 10.3.Договору).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що приватне підприємство Вікторія , яке є стороною Договору поставки № 22504 від 26.05.2016р., змінило назву на приватне підприємство Сантера ЛТД , у зв'язку із чим у 2016р. було внесено зміни у його Статут, затверджений рішенням власника від 21.12.2016р., а також 22.12.2016р. ним було внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( витяг станом на 25.04.2017р.).

Відповідно до п. 1.4. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З огляд у на викладене, Приватне підприємство Сантера ЛТД (вул. Подільська, 46, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідент. код 24434752 слід вважати належним відповідачем у справі.

На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар на суму всього 241617,18 коп., на підтвердження чого позивачем подано копії:

- видаткової накладної № 5461 від 14.09.2016року, ТТН № Р5461від 14.09.2016 року,

- видаткової накладної № 5590 від 17.09.2016року, ТТН № Р5590 від 17.09.2016 року,

- видаткової накладної № 5603 від 19.09.2016року, ТТН № Р5603 від 19.09.2016 року,

- видаткової накладної № 5619 від 20.09.2016 року, ТТН № Р5619 від 20.09.2016 року,

- видаткової накладної № 5738 від 23.09.2016 року, ТТН № Р5738 від 23.09.2016 року,

- видаткової накладної № 5798 від 27.09.2016 року. , ТТН № Р5798 від 27.09.2016 року,

- видаткової накладної № 5909 від 01.10.2016 року, ТТН № Р5909 від 01.10.2016 року,

- видаткової накладної № 5956 від 04.10.2016 року, ТТН № Р5956 від 04.10.2016 року,

- видаткової накладної № 5990 від 05.10.2016 року, ТТН № Р5990 від 05.10.2016 року,

- видаткової накладної № 6061 від 07.10.2016 року, ТТН № Р6061 від 07.10.2016 року,

- видаткової накладної № 6088 від 08.10.2016 року, ТТН № Р6088 від 08.10.2016 року,

- видаткової накладної № 6108 від 10.10.2016 року, ТТН № Р6108 від 10.10.2016 року,

- видаткової накладної № 6163 від 12.10.2016 року, ТТН № Р6163 від 12.10.2016 року, що підписані представниками сторін та завірених відтисками печаток без зауважень, а також копію довіреності на отримання товару до договору № 22504 від 26.05.2016 року (як додатку до Договору №1),

Станом на 22.02.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати вартості поставленого товару, становить 230 617 грн 16 коп.

Таким чином, подані у справу докази свідчать, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленої продукції виконав частково, суму боргу в розмірі 230 617 грн 16 коп. не оплатив, що стало підставою для звернення ТзОВ Ясні зорі-Полтавщина" до суду з позовом про їх стягнення в примусовому порядку, а також стягнення 22 404,7 грн пені, 15575,41 грн інфляційних та 2 388 грн 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у даній справі виникли зобов'язання, що випливають із договору поставки, що регулюється положеннями ст.712 ЦК України, в силу яких продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. І оскільки у відповідності до п. 2.2.1. Договору оплата кожної партії товару відбувається на умовах 100% оплати на протязі 4-х банківських днів з моменту поставки товару, а відтак, обов'язок відповідача оплатити товар виникає через 4 банківські дні з моменту його прийняття шляхом підписання видаткової накладної уповноваженим представником Покупця.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведене, судом встановлено, що ТзОВ Ясні зорі-Полтавщина" свої зобов'язання по договору поставки №22504 від 26.05.2016р. виконало належним чином, здійснивши поставку відповідачу товару згідно видаткових накладних (всього 13шт.) на загальну суму 241 617,18 коп. , однак, Приватне підприємство Сантера ЛТД у строк, визначений п. 3.4 Договору, оплату його вартості у повному обсязі не здійснило, допустивши станом на 22.02.2017р. заборгованість в розмірі 230 617 грн 16 коп.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої йому продукції та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору учасниками судового процесу не надано і в матеріалах справи такі відсутні.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 230 617 грн 16 коп. основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право ТзОВ Ясні зорі-Полтавщина" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 230 617 грн 16 коп. боргу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Належне виконання зобов'язань Покупцем щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару забезпечено сторонами у п. 7.2. Договору шляхом нарахування пені в розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару, за кожний календарний день такого прострочення, починаючи з моменту початку прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З огляду на вказане, згідно поданого позивачем розрахунку, він просить стягнути з відповідача 22 404,70 коп. пені, нарахованої по кожній неоплаченій накладній окремо з врахуванням часткової оплати, нарахованої наступним чином:

- по видатковій накладній №5738 від 23.09.2016р. за період з 28.09.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1398,33 коп.;

- по видатковій накладній №5909 від 01.10.2016р. за період з 06.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 701,04 коп.;

- по видатковій накладній №5798 від 27.09.2016р. за період з 03.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1544.66 коп.;

- по видатковій накладній №5619 від 20.09.2016р. за період з 26.09.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1214,75 коп.;

- по видатковій накладній №5990 від 05.10.2016р. за період з 10.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1122,11 коп.;

- по видатковій накладній №5956 від 04.10.2016р. за період з 10.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 2725,05 коп.;

- по видатковій накладній №6088 від 08.10.2016р. за період з 12.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1253,58 коп.;

- по видатковій накладній №6108 від 10.10.2016р. за період з 15.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1472,62 коп.;

- по видатковій накладній №6061 від 07.10.2016р. за період з 12.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 10489,83 коп.;

- по видатковій накладній №6163 від 12.10.2016р. за період з 17.10.2016р. по 22.02.2017р. загальний розмір пені за даною накладною складає 1241,25 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку (здійсненого по кожній видатковій накладній окремо), розмір втрат від інфляції за період з вересня 2016р. по лютий 2017р. складає 17505,29 грн, а три проценти річних від простроченої суми за період з 26.09.2016р. по 22.02.2017р. становить 2457 грн.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови Договору та матеріали справи, оцінивши поданий позивачем розрахунок, а також, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок по кожному рахунку окремо з врахуванням часткової їх оплати, дійшов висновку, що розмір пені (22 404,70 грн), втрат від інфляції (15575,41грн) та трьох відсотків річних (2388 грн), зазначені позивачем у позовній заяві №490 від 22.02.2017р., є меншими, ніж у здійснених ним розрахунках, а відтак до стягнення належить 22 404,70 грн пені, 15575,41 грн інфляційних нарахувань та 2388 грн 3% річних, тобто в межах заявленого розміру позовних вимог, оскільки позивач не звертався у встановленому ст. 22 ГПК України порядку із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 758,52грн. пені, 1929,88 грн інфляційних та 69 грн 3% річних суд відмовляє, як у безпідставно заявлених.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ясні зорі - Полтавщина в частині стягнення з Приватного підприємства Сантера ЛТД 230 617 грн 16 коп. основного боргу, 22 404 грн 70 коп. пені, 15 575 грн 41 коп. інфляційних нарахувань та 2388 грн - 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачем.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст.ст. 44, 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір", покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства САНТЕРА ЛТД , вул. Подільська, 46, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідент. код 24434752

- на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ясні зорі-Полтавщина , вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, ідент. код 38237046 : 230 617 (двісті тридцять тисяч шістсот сімнадцять) грн 16 коп. основного боргу, 22 404 (двадцять дві тисячі чотириста чотири)грн. 70 коп. пені; 15 575 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн 41 коп. інфляційних нарахувань; 2 388 (дві тисячі триста вісімдесят вісім) грн. - 3% річних та 4 064 (чотири тисячі шістдесят чотири) грн 79 коп. в повернення сплаченого судового збору .

3. В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 17.05.2017р.

Суддя Н.М. Бурда