Рішення

від 17.05.2017 по справі 920/232/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2017 Справа № 920/232/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/232/17

за позовом - Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури і інтересах держави в особі позивача - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція альманаху Український прорив , м.Суми

про виселення із займаного нежитлового приміщення та стягнення 101094,84 грн.,

за участю представників:

прокурора - Мороз А.В.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення загальною площею 120 кв.м., вартістю за останньою оцінкою 281800 грн., розташоване за адресою: м. Суми, пр-т. ім. М. Лушпи, буд. 15, шляхом підписання акту приймання-передачі; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 95365,81 грн. та пеню в сумі 5729,03 грн., а також витрати у розмірі 5743,42 грн., понесені прокуратурою по сплаті судового збору.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Копія ухвали від 23.03.2017 року про порушення провадження у справі № 920/232/17, надіслана судом відповідачеві за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та у договорі оренди нерухомого майна УМКВ-0314 від 29.06.2010 року, повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумської міської ради від 04.05.2016 року № 735-МР Управління майна комунальної власності Сумської міської ради реорганізовано шляхом приєднання його до новоствореного Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 05.05.2016 року.

Відповідно до пункту 1.7 Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, він є правонаступником Управління майна комунальної власності Сумської міської ради по усіх майнових та немайнових правах та обов'язках.

29.06.2010 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (орендодавець) та ТОВ Редакція альманаху Український прорив (орендарем) укладено договір оренди нерухомого комунального майна УМКВ-0314 (далі - договір) та додаткові зміни до нього № 1-3, зі строком його дії до 03.11.2016. Відповідно до умов згаданого договору, відповідач отримав у строкове платне користування (в оренду) нежитлові приміщення площею 120,0 кв.м., що розташовані у м. Суми, пр.-т ОСОБА_2,15, вартістю за останньою оцінкою станом на 28.02.2014 - 281800,00 грн.

Факт передачі позивачем відповідачеві згаданих приміщень підтверджується актом прийняття-передачі нерухомого майна від 29.06.2010 року (а.с.25).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.09.2016 у справі № 920/740/16 за позовом керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Депратаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради до ТОВ Редакція альманаху Український прорив , вищезгаданий договір оренди комунального майна від 29.06.2010 року № УМКВ-0314 розірвано. Зазначене рішення суду в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося , вступило в законну силу.

Пунктом 10.7 договору визначено, що договір припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об'єкта оренди; достроково за рішенням суду; достроково за взаємною згодою сторін; банкрутства орендаря; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); ліквідації орендаря - юридичної особи; смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

У відповідності до пунктів 3.2 - 3.3 договору, відповідач, як орендар, зобов'язаний у разі припинення дії договору повернути позивачеві об'єкт оренди у стані не гіршому ніж він був одержаний, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі орендодавця (позивача) про припинення дії договору, рішенні суду чи визначений за згодою сторін, оформленою в письмовій формі. Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, якщо у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря , він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином, як умовами договору, так і приписами чинного законодавства України передбачено обов'язок орендаря повернути комунальне майно орендодавцеві шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого комунального майна УМКВ-0314 від 29.06.2010 року щодо повернення до комунальної власності вищезгаданого нежитлового приміщення, що підтверджується матеріалами справи, зокрема складеним позивачем ОСОБА_3 від 01.03.2017 обстеження нежитлових приміщень площею 120,0 кв.м. за адресою: м.Суми, пр.-т ОСОБА_2,15 (а.с.27), з якого вбачається, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Редакція альманаху Український прорив не виконано рішення Господарського суду Сумської області від 26.09.2016 року №920/740/16 та на момент огляду добровільно не звільнено згадані нежитлові приміщення.

У відповідності до пункту 4.3 договору , орендна плата щомісячно перераховується авансом у розмірі 70% до 15 числа місяця передуючого звітному , а 30% орендної плати не пізніше 15-го числа місяця, який слідує за звітним з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що нарахування орендної плати припиняється з дати підписання акту приймання-передачі Об'єкта оренди у разі припинення дії договору.

Разом з тим , відповідачем не сплачено орендну плату за використання вказаного комунального майна, що є істотним порушенням договірних відносин між сторонами та порушенням норм чинного законодавства, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за оренду комунального майна , відповідно до наданого позивачем розрахунку за період липень 2016 - січень 2017 року становить 95365,81 грн.( а.с.26).

Обов'язок сплачувати орендну плату навіть після розірвання договору оренди обумовлений положеннями статті 653 та статті 795 Цивільного кодексу України та абз.4 пункту 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна .

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до статті 285 Господарського кодексу України, а також вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Визначення орендної плати міститься у пункті 1 статті 286 Господарського кодексу України, згідно якого орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. При цьому пункт 4 статті 286 Господарського кодексу України встановлює, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди та вищевказаних правових норм, користувався майном комунальної власності територіальної громади м. Суми та не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та строки, а тому позовні вимоги прокурора, позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 95365,81 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги по стягненню пені , яка відповідно до наданого розрахунку станом на 31.01.2017 року за періоди прострочення платежу з 01.08.2016 року по 31.01.2017 року складає 5729,03 грн.

У відповідності до пункту 4.7 договору, що орендна плата ,перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі , підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5729,03 грн. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5729,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст..т. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами частини другої статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З аналізу вказаних норм та умов договору випливає, що вимога прокурора, позивача про виселення відповідача із спірних приміщень відповідає встановленим законом способам захисту цивільного права, так як за своєю юридичною суттю включає вимогу про примусове виконання встановленого Законом та договором обов'язку орендаря звільнити приміщення, а також вимогу про припинення дій, що порушують право позивача як орендаря.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах: № 30/347 від 23.07.2009 року; № 7/251 від 03.04.2012 року; № 9/17-1288-2011 від 26.04.2012 року тощо.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора, позивача щодо зобов'язання відповідача повернути Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 120,0 кв.м., вартістю за останньою оцінкою 281800,00 грн., розташованого за адресою: м.Суми, пр.-т ОСОБА_2, будинок 15, шляхом підписання акту приймання-передачі є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору , понесені Сумською місцевою прокуратурою покладаються на відповідача повністю в сумі 5743,42 грн., оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція альманаху Український прорив (м. Суми, вул. Червонопрапорна,36, ідентифікаційний код 36066731) повернути Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, ідентифікаційний код 40456009) нежитлове приміщення загальною площею 120,0 кв.м., вартістю за останньою оцінкою 281800,00 грн., розташованого за адресою: м.Суми, пр.-т ОСОБА_2, будинок,15, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Стягувач: Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, ідентифікаційний код 40456009).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Редакція альманаху Український прорив (м. Суми, вул. Червонопрапорна,36, ідентифікаційний код 36066731).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція альманаху Український прорив (м. Суми, вул. Червонопрапорна,36, ідентифікаційний код 36066731) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, ідентифікаційний код 40456009) заборгованість з орендної плати в сумі 95365,81 грн. та пеню в сумі 5729,03 грн. .

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Редакція альманаху Український прорив (м. Суми, вул. Червонопрапорна,36, ідентифікаційний код 36066731) на користь Прокуратури Сумської області ( 40000, м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва 33, код 03527891, розрахунковий рахунок 35214005002983 в ДКСУ у м.Київ, МФО 820172) 5743,42 грн. витрат по сплаті судового збору.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2017.

Суддя ОСОБА_4