Рішення

від 15.05.2017 по справі 921/238/17-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2017 рокуСправа № 921/238/17-г/16 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інвест", вул.Гайдара, буд. 50 "В", м. Київ, 01033.

до відповідача: Приватного підприємства "Онікс", вул. С. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724.

За участю представників від:

-позивача: не з'явився

-відповідача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № без номера від 24.04.17 р.

В ході розгляду справи представнику відповідача було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача . Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента Інвест", вул.Гайдара, буд. 50 "В", м. Київ звернулось до суду із позовом до Приватного підприємства "Онікс", вул. С. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область про:

-стягнення коштів в розмірі 7000 грн. 00 коп., процентів за користування чужими коштами в розмірі 11679 грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 245 грн. 83 коп.; інфляційних втрат в розмірі 1520, 09 грн. (з врахуванням Заяви про уточнення позовних вимог №13/36 від 14.04.2017 р.).

В судове засідання представник позивача не з'явився.

10.05.2017 року від позивача надійшла Заява № 15/40 від 03.05.2017 року про уточнення позовних вимог по справі № 921/238/17-г/16, в якій зазначається, зокрема, що:

- внаслідок допущення позивачем технічної помилки в тексті позовної заяви № 11/35 від 30.03.2017 р. (стор. 4 позовної заяви, абзац "Розрахунок суми позовних вимог") було невірно зазначено по тексту "розрахунок пені згідно ст. 536, ч. 1 ст. 1048 ЦК України"; даним уточненням позивач просить суд врахувати та прийняти виправлення технічної помилки як "розрахунок процентів згідно ст. 536, ч. 1 ст. 1048 ЦК України " (стор. 4 позовної заяви, абзац "Розрахунок суми позовних вимог");

- в судовому засіданні 24.04.2017 року відповідач надав докази про здійснення остаточної оплати (повернення) коштів позивачу в сумі 7000 грн. (платіжне доручення № 104 від 28.03.2017 р. за недопоставлений товар згідно договору поставки № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 р.;

- враховуючи те, що позовна заява була подана позивачем до суду 30.03.2017 року, відповідач здійснив повернення грошових коштів в сумі 7000 грн., які були складовою предмета позовних вимог та частиною загального розрахунку суми позовних вимог, а позивачу стало відомо про повернення суми коштів в розмірі 7000 грн. лише під час судового засідання 24.04.2017 р., сума позовних вимог в частині нарахування процентів за користування чужими коштами (відповідно до ст.ст. 536, 1048 ЦКУ) і нарахування 3% річних та інфляційних втрат (відповідно до ст. 625 ЦКУ) підлягає перерахунку;

- позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача: 5865 грн. 97 коп. - проценти за користування чужими коштами; 1676 грн. 32 коп. - інфляційних втрат; 244 грн. 72 коп. - 3% річних. Тобто в частині заявлених до стягнення: коштів (неповернутої попередньої оплати в сумі 7000 грн.), процентів за користування чужими коштами та 3% річних позивач зменшує розмір позовних вимог, а в частині заявлених до стягнення інфляційних втрат позивач збільшив розмір позовних вимог.

Розглянувши зазначену Заяву №15/40 від 03.05.2017 про уточнення позовних вимог, беручи до уваги, що ст. 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, суд розцінив дане уточнення як часткове зменшення позовних вимог та часткове збільшення позовних, та приймає їх до розгляду.

Також 13.05.2017 року від позивача надійшло Клопотання № 16/33 від 11.05.2017 року про розгляд справи №921/238/17-г/16 без участі представника позивача, в якому зазначає, зокрема, що у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника позивача просить суд розглянути зазначену справу без присутності представника ТзОВ "Ювента Інвест" ОСОБА_2 (довіреність наявна в матеріалах справи) на підставі вже поданих документів та Заяви про уточнення позовних вимог вих. № 15/40 від 03.05.2017 р., де сума позовних вимог складають: проценти за користування чужими коштами у розмірі 5865 грн. 97 коп., інфляційні втрати у розмірі 1676 грн. 32 коп, 3% річних у розмірі 244 грн. 72 коп, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1600 грн.

В судове засідання з'явився представник відповідача, заперечив проти позовних вимог.

21.04.2017 року від відповідача поступив Відзив № без номера від 20.04.2017 року (вх. № 9815 від 21.04.2017 р.), в якому зазначено, зокрема, наступне:

- відповідач стосовно заявленого позивачем позову заперечує повністю, з огляду на наступні обгрунтування:

- між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки за № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 р., до даного договору його сторонами був підписаний Додаток № 1 до договору поставки № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 року, пунктом 3 якого передбачалось, що поставка товару здійснюється на місці розташування господарства постачальника - на борт транспорту покупця, навантаження на транспорт за рахунок постачальника;

- пудпунктами 3.1 та 3.2 Додатку № 1 до Договору поставки №2016/05-9/23 від 11.05.2016 року сторонами погоджено час поставки та її місце, а отже у покупця були достатні відомості щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього;

- для виконання положень договору поставки за № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 р. в частині здійснення поставки товару було необхідне вчинення спільних дій покупця та постачальника, а саме прибуття транспорту покупця на місце поставки (господарство постачальника) та його навантаження на транспорт покупця, який ним оплачується;

- позивачем до поданого ним позову не надано належних доказів виконання обов'язку покупця з надання у місце поставки транспорту для його навантаження, зокрема, шляхові листи, інші докази, які б свідчили про відмову від навантаження транспорту покупця у місці поставки;

- відповідач не міг виконати зобов'язання передбачене договором без транспорту покупця на який слід було здійснити навантаження придбаного покупцем товару;

- в порушення зобов'язань, визначених договором покупець - ТзОВ "Ювента Інвест" допустив дії, які потягли за собою прострочення кредитора, тобто позивач створив умови, за яких товар, що згідно з умовами договору мав бути поставлений йому шляхом навантаження на наданий ним транспорт, через відсутність транспорту покупця товар не міг бути поставлений постачальником-відповідачем;

- кошти, отримані відповідачем в якості попередньої оплати в розмірі 7000 грн. повернуті ТзОВ "Ювента-Інвест" ПП "Онікс", ще 28.03.2017 року, про що свідчить відповідне платіжне доручення;

- просить суд відмовити у задоволенні позову.

15.05.2017 року від відповідача надійшов Відзив № без номера від 15.05.2017 р. (вх. № 10923 від 15.05.2017 р.), в якому зазначено, зокрема, наступне:

- стягнення авансу з відповідача за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар;

-у зв'язку з цим за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата не може розцінюватися як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України;

- сума сплачена в якості авансу, що згодом повертається не індексується і 3% річних на неї не нараховуються;

- просить суд відмовити у задоволенні позову ТзОВ "Ювента Інвест" до ПП "Онікс" про стягнення процентів за користування чужими коштами, 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

11 травня 2016 року між Приватним підприємством "Онікс", надалі - «Постачальник» , з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента Інвест", надалі - "Покупець", з іншої сторони, було укладено договір поставки № 2016/05-9/23 , згідно п.1.1. р.1 якого "Постачальник" зобов'язується у зумовлені строки поставити та передати у власність "Покупця" сільськогосподарську продукцію власного виробництва (надалі - Товар), а "Покупець" - у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 р. 1 договору Товаром, що поставляється за договором є сільськогосподарська продукція, визначена у Специфікації(ях) до договору, яка(і) є його невід'ємною(ими) додатком (ами).

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору "Постачальник" зобов'язується передати "Покупцю" Товар у строк або термін та в місці, що погоджується сторонами у Специфікації (ях) на поставку Товару і завантажити Товар на транспортний засіб "Покупця".

У відповідності до п. 3.3 р. 3 договору поставка Товару може здійснюватися однією чи/або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії вказується у Спеціфікації(ях) до договору та у відповідній(их) товарно-транспортній(их) та/або видатковій(их) накладній(их), підписаних сторонами.

У п. 4.1 р. 4 договору вказується, що сума цього договору складається із загальної вартості партій Товару, поставленого протягом строку дії цього договору, вказаної у підписаних сторонами Специфікації(ях) та у відповідній(них) товарно-транспортній(их) та/або видатковій(их) накладній(их).

Згідно п. 4.2 р. 4 договору ціна за одиницю Товару, загальна вартість Товару вказуються у Специфікації(ях) до даного договору.

У відповідності до п. 5.2 р. 5 договору приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами у місці поставки в момент передачі Товару "Покупцю" за відповідною(ими) товарно-транспортною(ими) та/або видатковою(ими) накладною(ими) та Реєстру переваження.

Як визначається в п. 5.3 р. 5 договору передача Товару "Постачальником" і прийняття Товару "Покупцем" оформляється відповідною(ими) товарно-транспортною(ими) та/або видатковою(ими) накладною(ими), яка(і) підписується представниками сторін, дата оформлення якої вважається датою поставки Товару "Покупцю". Право власності на Товар переходить від "Постачальника" до "Покупця" в момент підписання сторонами відповідної(их) товарно-транспортної(их) та/або видаткової(их) накладної(их) на Товар.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата товару, що поставляється за даним договором проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника", зазначений у реквізитах цього договору, після останньої з подій зазначених нижче:

-поставка Товару;

-визначення його якості і залікової ваги;

-пред'явлення "Постачальником" рахунку-фактури, товарно-транспортної(их) та/або видаткової(их) накладної(их)/ чи/або Акту(ів) приймання-передачі.

У відповідності до п. 6.2 р. 6 договору "Покупець" здійснює попередню оплату в розмірі 20% від вартості виставленого "Постачальником" рахунку на відповідну партію Товару, остаточний розрахунок "Покупець" здійснює по факту відвантаження "Постачальником" Товару в транспорт наданий "Покупцем".

В п.п. 6.2.1 п. 6.2 р. 6 договору передбачено, що факт відвантаження Товару в транспортний засіб "Покупця" підтверджується представником "Покупця", який присутній при відвантаженні.

Згідно п. 9.1 р. 9 договору поставки № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 року даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе у відповідності з умовами цього договору зобов'язань.

До договору поставки № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 року між сторонами було укладено;

- Додаток 1 від 11.05.2016 р. "Специфікація № 1" , згідно п. 1 якого сторони визначили найменування, ассортимент, кількість, ціну та вартість Товару, що поставляється згідно договору:

- найменування товару - горох;

- ціна товару за 1 тонну (з урахуванням ПДВ) - 6600 грн;

- кількість тонн - 120;

- вартість товару (з урахуванням ПДВ), грн. - 792000 грн.

Загальна вартість товару 792000 грн., в т. ч. ПДВ становить 132000 грн.

В п. 3 Додатку 1 до договору зазначається, що поставка Товару здійснюється у місці розташування Господарства "Постачальника" - на борт транспорту "Покупця", навантаження на транспорт за рахунок "Постачальника".

Згідно п. 3.2 Додатку 1 до договору строк поставки: 15 травня 2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 року здійснив на рахунок відповідача попередню оплату за товар:

- 50000 грн. згідно платіжного доручення № 62 від 12.05.2016 року;

- 214000 грн. згідно платіжного доручення № 64 від 12.05.2016 року;

- 495000 грн. згідно платіжного доручення № 65 від 13.05.2017 року, всього позивач сплатив в рахунок попередньої оплати за товар відповідачу: 759000 грн . (належним чином засвідчені копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Як слідує з матеріалів справи, згідно накладної № 26 від 23.05.2016 року відповідач здійснив поставку товару позивачу в кількості 100,54 тон на суму 663564 грн. з ПДВ. (належним чином засвідчена копія накладної № 26 від 23.05.2016 року знаходиться в матеріалах справи).

Вказана накладна підписана повноважними представниками та скріплена печатками сторін.

Згідно Картки рахунку 631 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інвест" за липень 2016 р. - березень 2017 року (дані бухгалтерського обліку позивача) відповідач:

- 11.07.2016 року повернув на рахунок позивача 38000 грн. попередньої оплати за товар;

- 12.10.2016 року повернув на рахунок позивача - 20436 грн. попередньої оплати за товар;

- 06.12.2016 року повернув на рахунок позивача - 20000 грн. попередньої оплати за товар;

- 09.03.2017 року повернув на рахунок позивача - 10000 грн. попередньої оплати за товар, всього: 88436 грн.

27.10.2016 року позивач направив відповідачу ОСОБА_3 № 64/01 від 20.10.2016 року з вимогою про повернення попередньої оплати за товар (належним чином засвідчені копії ОСОБА_3, а також фіскального чеку № 6891 від 27.10.2016 р. та опису вкладення до цінного листа від 27.10.2016 р., як докази направлення вказаної претензії відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

В позовній заяві № 11/35 від 30.03.2017 року позивач зазначав, що на день звернення позивача з даною позовною заявою до суду відповідач не повернув позивачу надмірно сплачені грошові кошти в сумі 7000 грн.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 104 від 28.03.2017 року відповідачем було повернуто на рахунок позивача 7000 грн. попередньої оплати за товар (належним чином засвідчена копія платіжного доручення № 104 від 28.03.2017 року долучена відповідачем до Відзиву № без номера від 20.04.2017 р. на позовну заяву).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається в ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Як визначається в ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ч.3 ст.670 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки № 2016/05-9/23 від 11.05.2016 року в частині поставки позивачу товару в обумовлений між сторонами строк - 15 травня 2016 року, відповідач 23.05.2016 року поставив позивачу товар в меншій кількості від обумовленої договором поставки, за який позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 759000 грн .

Направивши відповідачу 27.10.2016 року ОСОБА_3 № 64/01 від 20.10.2016 року з вимогою про повернення попередньої оплати за товар позивач скористався правом, передбаченим ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, однак Приватне підприємство "Онікс" повернуло отримані від позивача в якості передоплати за товар кошти в повному обсязі лише 28.03.2017 року.

Суд критично оцінює твердження відповідача, викладені у Відзиві № без номера від 20.04.2017 року на позовну заяву про те, що відповідач не міг виконати зобов'язання передбачене договором без транспорту покупця, на який слід було здіснити навантаження придбаного покупцем товару; в порушення зобов'язань, визначених договором покупець - ТзОВ "Ювента Інвест" допустив дії, які потягли за собою прострочення кредитора, тобто позивач створив умови, за яких товар, що згідно з умовами договору мав бути поставлений йому шляхом навантаження на наданий ним транспорт, через відсутність транспорту покупця товар не міг бути поставлений постачальником-відповідачем, з огляду на наступне.

В судовому засіданні 15.05.2017 року на запитання суду до представника відповідача: "Які причини не відвантаження позивачу 23.05.2016 повністю всієї кількості товару?" представник відповідача пояснив, що відвантаження позивачу не всієї кількості товару відбулось через відсутність потрібної кількості транспорту достатньої тонажності. Проте жодних письмових доказів, на підтвердження ненадання позивачем транспорту достатньої тонажності як-то: відповідного акту підписаного в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін в підтвердження такої обставини відповідач суду не надав.

Також суд критично оцінює твердження відповідача, викладені у Відзиві № 10923 від 15.05.2017 року на позовну заяву про те, що стягнення авансу з відповідача за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. Так, умовами договору не передбачено сплати авансу в рахунок належних з боржника платежів. Згідно п.6.2. договору "Покупець" (позивач по справі) здійснює попередню оплату. Згідно з ч.2 ст.570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Крім того, проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Відтак, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на наведене, правовідношення, в якому покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати за недопоставлений товар, а продавець повинен повернути ці кошти - є грошовим зобов'язанням (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12).

Згідно ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5865 грн. 97 коп - процентів за користування чужими коштами за період з 24.05.2016 року по 28.03.2017 року (з врахуванням здійснених відповідачем повернень сум попередньої оплати).

Судом здійснено перерахунок суми процентів за користування чужими коштами за період з 24.05.2016 року по 27.03.2017 року (адже 28.03.2017 року відповідачем повернуто позивачу суму попередньої оплати за товар в повному обсязі).

За результатами здійсненого перерахунку (з врахуванням здійснених відповідачем повернень сум попередньої оплати) за період з 24.05.2016 року по 27.03.2017 року сума процентів за користування чужими коштами складає 5915 грн. 77 коп. Позивач просить стягнути з відповідача 5865 грн. 97 коп - процентів за користування чужими коштами, що є його правом, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 5865 грн. 97 коп. - процентів за користування чужими коштами , як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок процентів за користування чужими коштами, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідачем не було повернуто позивачу кошти попередньої оплати за товар починаючи з 24 травня 2016 року (23 травня 2016 року відбулась часткова відгрузка товару на транспорт "Покупця" -позивача по справі), а відтак, це дає право позивачу на отримання процентів за користування чужими коштами, а також на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 244 грн 72 коп - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 01.11.2016 року по 28.03.2017 року.

Перерахувавши суму 3% річних за період з 01.11.2016 року по 27.03.2017 року (адже 28.03.2017 року відповідачем повернуто позивачу суму попередньої оплати за товар в повному обсязі), сума 3% річних складає 246 грн. 93 коп . Позивач просить стягнути з відповідача 244 грн. 72 коп. - 3% річних, що є його правом, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 244 грн. 72 коп. - 3% річних , як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1676 грн 32 коп - інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за період з 01.11.2016 року по 09.03.2017 року.

Перерахувавши суму інфляційних втрат за період з 01.11.2016 року по 09.03.2017 року сума інфляційних втрат складає 2172 грн. 77 коп. Позивач просить стягнути з відповідача 1676 грн. 32 коп. інфляційних втрат, що є його правом, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 1676 грн 32 коп - інфляційних втрат, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок інфляційних втрат, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Онікс", вул. С. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724, ідентифікаційний код 30280995 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента Інвест", вул.Гайдара, буд. 50 "В", м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 39075974:

-5865 грн 97 коп - процентів за користування чужими коштами,

- 1676 грн 32 коп - інфляційних втрат,

- 244 грн 72 коп- 3% річних,

- 1600 грн. 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19 травня 2017 року.

Суддя С.О. Хома