ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2017 р.Справа № 922/1133/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумус", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторгсервіс", м. Харків про стягнення 226000,00 грн. за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 04.04.2017р.;
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумус" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторгсервіс", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 226000,00 грн. за поставку товару на виконання зобов'язань за договором поставки №323 від 30.05.2016р., який був укладений між позивачем та відповідачем, неналежної якості, а саме сума боргу складається з: вартість товару у розмірі 165000,00 грн., штраф у розмірі 33000,00 грн., збитки понесені на доставку товару у розмірі 28000,00грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Судом встановлено, що згідно інформації по відстеженню пересилання поштових відправлень з офіційного сайту "Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" по штрихкодовому ідентифікатору №6102221404741, за яким було направлено ухвалу про порушення провадження у даній справі від 05.04.17р., зазначена ухвала суду була повернута за зворотньою адресою об"єктом поштового зв'язку за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
30.05.2016р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки №323 (далі по тексту - договір).
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно п.1.1. договору постачальник зобов'язався поставляти товар, а покупець приймати та оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 1.2. договору, ціна, асортимент та кількість товару визначається сторонами у рахунок - фактурах та видаткових накладних.
Відповідно п. 2.1. договору загальна сума договору обумовлюється сумами визначеними у накладних ( товарно - транспрортних або видаткових накладних) на кожну партію товару.
Відповідно п.5.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
30.05.2016р. сторони погодили спеціфікацію №1, яка є додатковм №1 до договору, у якій визначили умови поставки та оплати конкретної партії товару, а саме: суміш для водоочистки, фр. 2-5, кількістю 22 тони загальною вартістю 165000,00 грн.з ПДВ.
У відповідності до п. 2 специфікації покупець зобов'язаний поставити товар протягом 14 днів з моменту отримання передплати у розмірі 40% загальної вартості.
Покупцем були виконані зобов'язання, взяті на себе за договором в повному обсязі, а саме: 30 травна 2016 року була здійснена передплата за товар у розмірі 65000,00 грн., 13 червня 20 покупцем було сплачено решту вартості товару у розмірі 100 000, 00 грн. (копії платіжних доручень містяться у матеріалах справи).
14 червня 2016 року покупцем була прийнята від постачальника партія товару - суміш фільтрів водоочистки антрацит-фільтрант 2,0-5.0 мм у кількості 22 тонни, загальною вартістю 165000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1406-9 від 14.06.2016 підписаною уповноваженими представниками покупця і постачальника.
У відповідності до п. 3.2 договору доставка товару здійснюється за рахунок покупця. Витрати позивача на доставку товару склали 28 000,00 грн. з ПДВ (копія акту здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) міститься у матеріалах справи).
Згідно п. 3.1 договору, постачальник зобов'язується разом із товаром, окрім товаросупроводжувальних документів, надати сертифікат якості заводу-виробника товару.
Всупереч п. 3.1 договору, відповідачем було надано виключно три копії сертифікату якості, відрізнялися одна від одної, що викликано сумніви у достовірності сертифікату.
Позивач звернувся з листом (вих. № 03/11/16 від 03.11.2016 року) до заводу-виробника - Приватного підприємства "ВИРОБНИЧА ФІРМА "УКРВОД-СПЕЦОЧИСТКА".
07 березня 2017 року Приватне підприємство "ВИРОБНИЧА ФІРМА "УКРВОД-СПЕЦОЧИСТКА" надало відповідь на лист, у якому зазначалося, що заводом виробником не надавалось зазначеного сертифікату якості, не і виробником поставленого товару, а тому не може підтвердити його належну якість, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 165000,00 грн. вартість товару, на який не надано сертифікату якості та є непридатним для використання за призначенням, штрафу нарахованого позивачем згідно ч.2 ст. 231 ГК України та збитків, які понесені позивачем за доставку товару у розмірі 28000,00 грн.
Поставлений відповідачем товар за договором № 277-ДЗ-ЗаТЗС від 09.02.2016 поставив Публічному акціонерному товариству "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".
05.07.2016р. ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" складений акт №19 вхідного контролю продукції за кількістю та якістю, а саме партії антрациту фільтранту фр. 2.0-5,0 мм. За відібраними зразками продукції Службою хімічного контроль промислової санітарії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕнЕРГОСЕРВІС" замовлення ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" була проведена експертиза хімічного складу товару. У висновку експертизи зазначається, що показники якості досліджуваного зразка антраш фільтранта не відповідають вимогам СОУ-Н ЕЕ 37.508:2007 за приростом сухого залишку розчині NaC1 та за подрібнюваністю. За гранулометричним складом досліджуваний зразок га-фільтранта містить 15,3% фракції менше 2,0 мм, що не відповідає заявленій 2,0-5,0 мм згідно п. 6.6 СОУ-Н ЕЕ 37.508:2007.
Таким чином, експертизою хімічного складу було встановлено, що товар, поставлений позивачем, містить приховані недоліки, а проведений хімічний аналіз показав суттєві відхилення різних технічних параметрів товару від вимог СОУ-Н ЕЕ 37.508:2007 та показників, заявлених у сертифікаті якості, копія якого була надана відповідачем. Більше результатами експертизи встановлено, що товар непридатний для використання за призначенням.
Пунктом 5 специфікації встановлено, що у разі виявлення покупцем неякісного товару, який не відповідає показникам сертифікату якості, продавець зобов'язується повернути товар назад.
Згідно ст. 269 Господарського кодексу України, строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Згідно п.3.3. договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у дань отримання товару відповідно до умов даного договору та діючого законодавства.
Позивач звертався до відповідача претензією №01 від 20.07.2016р. з повернення оплати у розмірі 165000,00 грн. за неякісний товар за договором поставки.
Відповідач у відповідь на претензію 27.07.2016р. направив на адресу позивача за допомогою електронної пошти в якому була висунута пропозиція щодо заміни неякісного товару.
11.08.2016р. позивач надіслав відповідь на отриманий від відповідача лист та погодився на заміну неякісного товару.
У жовтні 2016р. відповідачем була висунута пропозиція щодо досудового врегулювання спору та відповідач запропонував повернути грошові кошти перераховані позивачем на виконання договору поставки у розмірі 165000,00 грн. позивачу.
03.11.2016р. позивач направив до відповідача лист за вих.№02/11/16 від 02.11.2016р.,Ю в якому позивач надав згоду на пропозицію відповідача передплату у розмірі 165000,00 грн. та встановив граничний строк повернення коштів: 02.01.2017р., але відповідач кошти у встановлений строк не повернув.
Згідно ст. 673 Цивільного кодексу України, якість товару має відповідати договору. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Відповідно ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Згідно ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Згідно ч.4 ст. 680 Цивільного кодексу України, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.
Згідно наданого відповідачем позивачу сертифікату якості строк поставленого товару не обмежений.
Згідно ч.3 ст. 678 Цивільного кодексу України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ч.2 ст. 266 Господарського кодексу України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
З п.1 ст. 268 Господарського кодексу України, вбачається, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно ч.4 ст. 268 Господарського кодексу України, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Частиною 5 ст. 268 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі поставки товарів більш низької якості ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товару, а якщо товари вже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Ч. 6 ст. 269 ГК України визначено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Згідно ч. 7 ст. 269 ГК України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченомуст.231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних товарів (робіт, послуг).
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем грошові кошти у розмірі 165000,00 грн. за товар, поставлений за договором поставки, на який відповідач не надав сертифікату якості та який мав приховані недоліки не повернув, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 165000,00 грн. та суми штрафу у розмірі 33000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача збитки понесені позивачем на доставку товару у розмірі 28000,00 грн.
Так, в силу ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї статті, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: (а) збитки, (б) протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; (в) причинний зв'язок між ними; (г) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання цивільно-правової відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені витрати на транспортні послуги по маршруту м. Харків - м. Енергодар на виконання п. 3.2. договору укладеного між сторонами, щодо поставлення товару у розмірі 28000,00 грн., що є реальними збитками понесеними позивачем за транспортування товару, оскільки поставлений товар містив приховані недоліки та є непридатним до використання за призначенням, витрати на транспортування товару підлягають стягненню з відповідача, відповідно до цього суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків на транспортування товару обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторгсервіс" (61140, м. Харків, вул. Польова, буд. 91, код ЄДРПОУ 39537770, р/р 26007011519397 в ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумус" (61058, м. Харків, пр. Науки, буд. 5, код ЄДРПОУ : 39533954, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, р/р 26008052333508 в ХМРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) грошові кошти у розмірі 165000,00 грн., штраф у розмірі 33000,00 грн., збитки у розмірі 28000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3390,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19.05.2017 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2017 |
Оприлюднено | 23.05.2017 |
Номер документу | 66598870 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Светлічний Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні