Рішення

від 15.05.2017 по справі 922/921/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р.Справа № 922/921/17 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків до Учбово-виробничого підприємства "Мандрівник" Харківської міської громадської організації інвалідів "Креавита", м. Харків про стягнення 12050,60 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №01 від 04.01.2017р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Учбово-виробничого підприємства "Мандрівник" Харківської міської громадської організації інвалідів "Креавита", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 9285,43 грн., пеню у розмірі 1835,19 грн. та штраф у розмірі 929,98 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди №5519-Н від 23.08.2013р. укладеного між позивачем та відповідачем. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача. Позивач у позовній заяві виклав клопотання, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку із недостатністю бюджетних призначень для сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "10" квітня 2017 р. о (об) 10:30. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задоволено. Відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до суду Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області до винесення рішення у справі.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 25.04.2017р. повернулась ухвала від 20.03.2017р. про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

23 серпня 2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Харківській області (далі по тексту - позивач, орендодавець) та УВП "МАНДРІВНИК" ХМГОІ "КРЕАВИТА" (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено договір оренди №5519-Н за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівля клубу (інв. №570) реєстровий номер №852921.12ААБАКЖ982, загальною площею 1155,80 кв.м, за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Манченки (Травневе), вул. Фабрична, 12а, майно що не увійшло при приватизації до статутного капіталу КСП "Люботинська птахофабрика" (правонаступник - ТОВ "Агрофірма "Травнева").

Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 26.06.2013 р. і становить 138000,00 грн.

Майно було передано в оренду з метою розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності і становить понад 50 кв.м.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 23.08.2013р. до 23.07.2016р.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання - передачі від 23.08.2013 р.

Орендна плата згідно п.3.1. визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) і становить без базовий місяць розрахунку - липень 2013р. - 804,20 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень 2013р.

При цьому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний (п. 3.3. договору).

01.04.2015 р. між сторонами був складений акт приймання - передачі орендованого майна по договору оренди №5519-Н від 23.08.2013р. згідно якого орендоване майно і повернуто.

Угодою про розірвання від 30.04.2015 р. договір оренди № 5519-Н від 23.08.2013р. розірвано з 01.04.2015 р.

Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору), але вказаних зобов'язань не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9285,43 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 9285,43 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 1835,19 грн. та штраф у розмірі 929,98 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.7. договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування позивачем штрафу у розмірі 929,98 грн., суд вважає дану вимогу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно п. 3.8. договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічної позиції притримується і Верховний суд України, про що зазначав у постанові від 21.10.2015р. по справі №6-2003цс15.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, судом було відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до суду до винесення рішення у справі.

Враховуючи вищенаведене та те, що спір виник з вини відповідача, враховуючи обмеженість позивача у бюджетних призначеннях для сплати судового збору, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача та підлягають стягненню до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 785 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Учбово-виробничого підприємства "Мандрівник" Харківської міської громадської організації інвалідів "Креавита" (61001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33068123) на користь на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1; отримувач: УК Київськ/мХар Київський/22080300, код ЄДРПОУ 37999675, номер рахунку 31119094700004; ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати у розмірі 9285,43 грн. та пеню у розмірі 1835,19 грн.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 929,98 грн. - у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Учбово-виробничого підприємства "Мандрівник" Харківської міської громадської організації інвалідів "Креавита" (61001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33068123) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2