Рішення
від 11.05.2017 по справі 925/265/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р. Справа № 925/265/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Альтернативні джерела енергії до товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон хім про стягнення 23 200 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Альтернативні джерела енергії звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон хім (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання товарів № 07/01/17 від 17.01.2017 року, 19 200 грн. попередньої оплати залізничного тарифу на перевезення товару, 4000 грн. штрафу, що разом складає 23 200 грн. та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку своїх представників в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві.

Наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

17.01.2017 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Ерідон хім , як постачальник, і позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Альтернативні джерела енергії , як покупець, уклали договір постачання товарів № 07/01/17 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язався прийняти й оплатити - вугілля кам'яне ДГ (13-100) АМ (13-25).

Додатковою угодою № 1 до договору постачання товарів № 07/01/17 від 17.01.2017 року сторони внесли зміни до пунктів Договору та виклали в наступній редакції пункти Договору, зокрема:

згідно п. 3.1 Договору, передання товарів від постачальника до покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється на протязі 10 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки на поставку товару, що є невід'ємною частиною Договору та оплати залзничничного тарифу на перевезення товару згідно виставленого рахунку-фактури;

відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку порушення строків поставки товару з вини постачальника, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ яка діяла в період прострочення виконання зобов'язань від суми поставки та штраф в розмірі 400 грн. за кожен день такого прострочення.

На виконання умов Договору та виставленого рахунку № 7/01 від 17.01.2017 року на суму 19 200 грн. (а.с. 15), позивач здійснив оплату залізничного тарифу перевезення на суму 19 200 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 08.02.2017 року (а.с. 18).

Однак, відповідач в порушення умов Договору, товар не поставив та суму оплати залізничного тарифу в розмірі 19 200 грн. позивачу не повернув, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість на вказану суму.

21.02.2017 року з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу поставити товар згідно умов Договору, а в разі неможливості здійснити поставку повернути в повному розмірі отриману суму за перевезення товару (а.с. 16). Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення грошових коштів в розмірі 19 200 грн. за перевезення товару, перерахованих відповідачу за договором постачання товарів № 07/01/17 від 17.01.2017 року. Договір є укладеним, виконаний позивачем, вимоги позивача ґрунтуються на правах і зобов'язаннях сторін цього Договору.

Загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач спірні кошти в сумі 19 200 грн. не повернув, товар не поставив, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 200 грн. є обґрунтованою, доказаною та підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків поставки товару, позивач також заявив в позові вимогу про стягнення з відповідача 4000 грн. штрафу на підставі п. 7.2 Договору за непоставлений в строк з 08.02.2017 року до 18.02.2017 року товар.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимога позивача про стягнення штрафу відповідає п. 7.2 Договору, наведеним нормам законодавства, його розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому вказана вимога підлягає задоволенню також у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо поставки товару, тому позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України відшкодування судових витрат покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам в розмірі 1025 грн. 75 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон хім , код ЄДРПОУ 34532909, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Леніна, буд. 6, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Альтернативні джерела енергії , код ЄДРПОУ 39912334, місцезнаходження: 10001, м. Житомир, проспект Незалежності, будинок 63-А, буд. 161 - 19 200 грн. боргу, 4000 грн. штрафу та 1600 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 17.05.2017 року.

Суддя В.М. Грачов

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення11.05.2017
Оприлюднено23.05.2017
Номер документу66598967
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/265/17

Рішення від 11.05.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 06.04.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 15.03.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні