Рішення

від 18.05.2017 по справі 904/4556/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2017 Справа № 904/4556/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "НОВИЙ СТІЛЬ", с. Зелений Гай, Дніпропетровської області

про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 69 185,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 2039 від 25.10.2016

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "Новий стіль" (далі - відповідач) про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 69 185,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевезення вантажу у вагоні №95669255 при переважуванні був встановлений факт завищення маси вантажу на 5 000 кг більше, ніж зазначено відповідачем у накладній № 51560225.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 порушено провадження у справі № 904/4556/17, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 18.05.2017.

18.05.2017 повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 про порушення провадження у справі, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "підприємство не має" (а.с.26-28).

Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-32), відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи власне письмове підтвердження того, що станом на 18.05.2017 заявлені позовні вимоги відповідачем не оплачені, розмір позовних вимог не змінився; у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

У судовому засіданні 18.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2016 за залізничною накладною № 51560225 зі станції відправлення ОСОБА_2 залізниці до станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці позивач здійснив відправлення пшениці у вагоні № 95669255 із визначенням провізної плати у розмірі 13837,00 грн. за кожний вагон.

На підставі актів загальної форми № 2669 від 10.10.2016, № 2671 від 10.10.2016 були здійснені комерційний огляд на знеструмленому шляху та контрольне переважування в статичному режимі вагону № 95669255, який прибув у груповій відправці.

За результатами переважування вантажу у вказаному вагоні було виявлено розбіжності між даними, вказаними в накладній, з фактичною масою вантажу, про що складений комерційний акт РА № 014688/131/82 від 11.10.2016.

Розділом "Д" вказаного акту зафіксовано, що переваження здійснювалося на справних тензометричних вагах станції Синельникове-1 (технічний паспорт № 6 від 23.09.2015, дата останньої державної повірки - 26.05.2016), при повній зупинці, без розчеплення, двічі.

Згідно з документом зазначено: навал, пшениця, брутто 85 300 кг, тара з документа 21300 кг, нетто 64 000 кг, що менше даних, зазначених в перевізному документі на 5 000 кг.

Вагон прибув за сьома справними ЗПП відправника, на кожний штурвал 3-х нижніх розвантажувальних люків накладено по одному ЗПП "Варта-Універсал М", на 4-х верхніх завантажувальних люках наявні по одному ЗПП на кожному. Доступу до вантажу немає. Люка зачинені, ЗПУ не порушені, нумерація згідно з документом. В технічному відношенні вагон справний.

Причиною виникнення спору є невідповідність маси вантажу, зазначеної відповідачем у залізничній накладній, його фактичній масі, встановленій при переважуванні.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до статей 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Пунктом 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.

Згідно з частиною 1 пункту 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

На підставі ч.ч. 1, 2, 3 п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.

Відповідно до пункту 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

В частині 4 пункту 52 Статуту зазначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до пунктів 118, 122 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно з пунктом 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до п. 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно з п. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Положеннями ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та встановлені обставини справи, а саме: неправильне зазначення відповідачем в залізничній накладній №51560225 відомостей про масу вантажу, відправленого 09.10.2016 за цією накладною; підтвердження вказаного факту комерційним актом РА № 014688/131/82 від 11.10.2016, складеним відповідно до вимог Правил складання актів; ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували такий факт, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Як вбачається з залізничної накладної № 51560225, провізна плата за вагон № 95669255 становила 13 837,00 грн., тому суд дійшов до висновку, що розрахунок суми штрафу здійснений позивачем відповідно до вимог п. 118 Статуту залізниць України, розмір штрафу складає 69 185,00 грн. (13 837,00 грн. х 5 = 69 185,00 грн).

Вищевикладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись п. 9 Правил складання актів, п. 5 Правил оформлення перевізних документів, ст.ст. 6, 22, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича компанія "Новий стіль" (53502, Дніпропетровська область, Томаківський район, село Зелений Гай, вулиця Центральна, будинок 17, код ЄДРПОУ 32365656) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 69 185,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 00 коп.), витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.05.2017

Суддя ОСОБА_3