Рішення

від 17.05.2017 по справі 927/457/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

17 травня 2017 р. Справа № 927/457/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут

юр. адреса: 14021, м. Чернігів, вул. Любецька,68

факт. адреса: 14005, м. Чернігів, проспект Миру,53

До відповідача: Державної установи Інститут охорони ґрунтів України

04112, м. Київ, вул. Олени Теліги,8

В особі: Чернігівської філії Державної установи Інститут охорони ґрунтів України

14020, м. Чернігів, вул. Малиновського,41

про стягнення 55804 грн 36 коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 1/1337 від 30.06.2016

Від відповідача: ОСОБА_2 директор Чернігівської філії, довіреність № 158-04/2297 від 19.12.2016

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача основного боргу 52466,62 грн за поставку природного газу для потреб не побутових споживачів за договором №1141OPN7MOAB017 від 04.01.2017, 2156,16 грн пені за період з 10.03.2017 по 03.05.2017, 944,40 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за березень 2017 року, 3% річних у розмірі 237,18 грн за період з 10.03.2017 по 03.05.2017.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні подали клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи залучені до справи.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Представник відповідача - директор Чернігівської філії, в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти наведених позивачем розрахунків сум, заявлених до стягнення.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що Державна установа Інститут охорони ґрунтів України знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Баумана,3.

Судом вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача - Державної установи Інститут охорони ґрунтів України . Згідно з інформацією отриманою судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України станом на 17.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Державна установа Інститут охорони ґрунтів України , ідентифікаційний код 25835792, місцезнаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги,8.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.05.2017, направлена відповідачу - Державній установі Інститут охорони ґрунтів України на адресу, визначену позивачем в позовній заяві та зазначену, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Київ, вул. Олени Теліги,8, повернута відділенням зв'язку на адресу суду як неотримана. Причина невручення визначена як за закінченням встановленого терміну зберігання, вибули .

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.05.2017 направлена на адресу Чернігівської філії Державної установи Інститут охорони ґрунтів України (вул.Малиновського,41, м. Чернігів), отримана останньою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400604129801.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

За ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Відповідності до ч. 2, 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Отже, територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 Господарського процесуального кодексу України за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Оскільки, відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

Відповідачем у даній справі виступає Державна установа Інститут охорони ґрунтів України в особі Чернігівської філії Державної установи Інститут охорони ґрунтів України , місцезнаходження якої: вул.Малиновського,41, м. Чернігів.

Як вбачається з п. 7.1.2 Положення Чернігівської філії Державної установи Інститут охорони ґрунтів України , затвердженого наказом Державної установи Інститут охорони ґрунтів України №56 від 15.04.2013 та погодженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, філія має право укладати договори та угоди, виконувати обов'язки, бути позивачем, відповідачем, чи третьою особою у судах.

Згідно довіреності №158-04/2297 від 19.12.2016, копія якої додана до матеріалів справи, виданої генеральним директором ОСОБА_3 директору Чернігівської філії Державної установи Інститут охорони ґрунтів України ОСОБА_2, останньому надано право у межах, визначених Положенням про філію, представляти інтереси Установи в усіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, а також цивільному позивачу і потерпілому від злочину, у тому числі оскарження рішення суду, одержання виконавчого листа (наказу) та пред'явлення його до виконання.

Договір №1141OPN7MOAB017 від 04.01.2017 року на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів та додаткові угоди до нього укладені Державною установою Інститут охорони ґрунтів України в особі директора Чернігівської філії державної установи Інститут охорони ґрунтів України . Предметом вказаного договору є постачання природного газу на об'єкт споживача і стосується діяльності вказаної філії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що даний позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут з дотриманням правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2017 між постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (позивач по справі) та споживачем - Державною установою Інститут охорони ґрунтів України в особі директора Чернігівської філії державної установи Інститут охорони ґрунтів України було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 1141OPN7MOAB017 (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем ДК 021:2015 код 09123000-7 - природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 11.1 договору (з урахуванням укладених додаткових угод від 20.01.2017 та від 07.03.2017) цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Пунктом 11.2. договору сторони передбачили, що останній вважається продовженим на кожний календарний рік, якщо а місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Відповідно до п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди щодо зміни ціни від 07.03.2017) визначений річний плановий обсяг постачання газу до 7,224 тис. куб.м природного газу. Пунктом 1.3. договору (в редакції додаткової угоди щодо зміни ціни від 07.063.2017) плановий обсяг постачання газу по місяцях: січень - 2,114; лютий - 5,110 тис.м.куб.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п.4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві - приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбаченим Кодексом ГРМ (п. 2.3. договору).

Розділом ІІ, зокрема п.2.9., п.п.2.9.1., 2.9.2., 2.9.3. договору сторони передбачили, що звіряння фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимоги Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

Ціна за 1000 куб.м природного газу визначена п.3.2. договору (з врахуванням укладених додаткових угод щодо зміни ціни від 20.01.2017 та від 07.03.2017) та з врахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість становила: з 01.01.2017 - 8926,24 грн, в т.ч. ПДВ 20%; з 01.02.2017 - 10267,44 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку природного газу для потреб відповідача в лютому 2017 р. в обсязі 5,11 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 52466,62 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі природного газу № ЧР300002512 та актом приймання-передачі розподіленого природного газу № ЧН00007544 від 22.02.2017.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2.1. договору сторони визначили, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу, заявленого на наступний розрахунковий період. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3. договору).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав доказів оплати вартості поставленого в лютому місяці 2017 року природного газу в сумі 52466,62 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 52466,62 грн, що підтверджується матеріалами справи, актом звірки розрахунків станом на 20.04.2017, підписного уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток, та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на день розгляду справи в суді не подано доказів повної сплати вартості отриманого товару.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин борг в сумі 52466,62 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкції може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

У п. 6.2.1 договору сторони встановили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2156,16 грн, нараховану за період з 10.03.2017 по 03.05.2017 від простроченої суми 52466,62 грн.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу, а тому вимоги позивача по стягненню 2156,16 грн пені є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 944,40 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 та 237,18 грн 3% річних, що нараховані за період з 10.03.2017 по 03.05.2017 від простроченої суми 52466,62 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та 3% річних, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 944,40 грн та 237,18 грн відповідно.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено право відповідача визнати позов повністю або частково. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений газ своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, вимоги позивача визнав в повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 52466,62 грн, в частині стягнення пені в сумі 2156,16 грн, в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в сумі 944,40 грн, в частині стягнення 3% річних в сумі 237,18 грн.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в повному обсязі у сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст. 526, 625, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи Інститут охорони ґрунтів України (вул. Олени Теліги,8, м. Київ, ідентифікаційний код 25835792) в особі Чернігівської філії Державної установи Інститут охорони ґрунтів України (вул. Малиновського,41, м. Чернігів, код ЄДРПОУ ВП 38517381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз Збут (вул. Любецька,68, м. Чернігів, ідентифікаційний код 39576385) 52466грн 62коп. боргу, 2156грн 16коп. пені, 944грн 40 коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 237грн 18коп. 3% річних, 1600грн 00коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

.

Повний текст рішення складено 18.05.2017.

Суддя Н.Ю.Книш