Рішення

від 11.05.2017 по справі 910/4793/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4793/17 11.05.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора-Парк"

до Державного підприємства "Фінпром"

про стягнення 353 762,34 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Буднік І.А. за довіреністю № б/н від 03.04.2017 р. ;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора-Парк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Фінпром" про стягнення 353 762,34 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.2017р.

У судовому засіданні 10.04.2017 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 11.05.2017 р.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році , п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році , п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.05.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора-Парк" (надалі - позивач, Сторона-1) та Державним підприємством "Фінпром" (надалі - відповідач, Сторона-2) укладено Договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг № ФП -1/14 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Сторона -1 утримує та обслуговує Приміщення площею 314,950 кв.м., розташоване в правому крилі на шостому поверсі за адресою Україна, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 (надалі - Приміщення), яке є власністю Сторони-2, та забезпечує постачання комунальних ресурсів та послуг необхідних для нормального функціонування Приміщення, а Сторона-2 бере на себе зобов'язання компенсувати та відшкодувати витрати на утримання нерухомого майна та вартість комунальних ресурсів та послуг згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 1.3 Договору, Сторона-2 відшкодовує витрати по утриманню нерухомого майна Стороні-1 та компенсує витрати по забезпеченню постачання комунальних ресурсів та послуг згідно з помісячним розрахунком складним та погодженим згідно з Додатком № 1 до цього Договору, на підставі виставленого рахунку та акту про надання послуги Стороною-1 Стороні-2.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За правилами ст. 903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем, на підтвердження надання послуг за Договорами надано Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-010036 від 31.01.2014 р. на суму 10 447,32 грн., № ОУ-0200033 від 28.02.2014 р. на суму 10 447,32 грн., № ОУ-0300040 від 31.03.2014 р. на суму 10 471,97 грн., № ОУ -0400032 від 30.04.2014 р. на суму 7 763,40 грн., № ОУ-0500037 від 31.05.2014 р. на суму 5 658,30 грн., № ОУ -0600036 від 30.06.2014 р. на суму 5 708,10 грн., № ОУ -0700034 від 31.07.2014 р. на суму 5 807,70 грн., № ОУ -0800014 від 31.08.2014 р. на суму 5 807,70 грн., № ОУ -0900031 від 30.09.2014 р. на суму 5 807,70 грн., № ОУ -1000031 від 31.10.2014 р. на суму 6 531,49 грн., № ОУ -1100039 від 30.11.2014 р. на суму 11 400,62 грн., № ОУ-1200031 від 31.12.20147 р. на суму 12 050,44 грн., № ОУ -0000043 від 30.01.2015 р. на суму 12 120,00 грн., № ОУ від 28.02.2015 р. на суму 12 120,16 грн., № ОУ -0300047 від 31.03.2015 р. на суму 12 189,88 грн., № ОУ -0400042 від 30.04.2015 р. на суму 7 969,55 грн., № ОУ -0500041 від 31.05.2015 р. на суму 5 814,73 грн., № ОУ-0600009 від 30.06.2015 р. на суму 5 814,73 грн., № ОУ-0700036 від 31.07.2015 р. на суму 5 944,21 грн., № ОУ-0800008 від 31.08.2015 р. на суму 5 963,03 грн., № ОУ -0900054 від 30.09.2015 р. на суму 5 963,03 грн. , № ОУ-1000050 від 31.10.2015 р. на суму 10 420,86 грн., № ОУ-1100053 від 30.11.2015 р. на суму 12 499,52 грн., № ОУ -1200053 від 31.12.2015 р. на суму 12 499,52 грн., № ОУ -010044 від 31.01.2016 р. на суму 13 199,15 грн., № ОУ -020051 від 29.02.2016 р. на суму 13 199,15 грн., № ОУ -030060 від 31.03.2016 р. на суму 13 199,15 грн., №ОУ-040059 від 30.04.2016 р. на суму 7 656,02 грн., № ОУ-050050 від 31.05.2016 р. на суму 6 820,74 грн., № ОУ-060054 від 30.06.2016 р. на суму 6 176,34 грн., № ОУ-070055 від 31.07.2016 р. на суму 6 325,74 грн., № ОУ -080052 від 31.08.2016 р. на суму 6 325,74 грн., № ОУ-090055 від 30.09.2016 р. на суму 6 325,74 грн., № ОУ-100055 від 31.10.2016 р. на суму 9 479,03 грн., № ОУ-110048 від 30.11.2016 р. на суму 14 381,22 грн., № ОУ -120050 від 31.12.2016 р. на суму 14 538,70 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідач вартість наданих за Договорами послуг не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 324 848,00 грн.

Крім суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 11 066,42 грн. 3 % річних, 6 857,54 грн. інфляційних втрат та 10 990,38 грн. пені.

Пунктом 3.2,3.3 Договору передбачено, що у випадку неналежної або несвоєчасної сплати платежів, встановлених Договором, Сторона-2 зобов'язується сплатити Стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки платежу, від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної сплати.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 п. 3 ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив його правильність та арифметичну вірність, у зв'язку з чим вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 066,42 грн. 3 % річних, 6 857,54 грн. інфляційних втрат та 10 990,38 грн. пені.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Фінпром" (04112, м. Київ, вул. Танкова (Авіаконструктора Ігора Сікорського), буд. 8, офіс 5; код ЄДРПОУ 24097636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора-Парк" ( 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігора Сікорського, буд. 8.; код ЄДРПОУ 03334026) 324 848 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн.00 коп. заборгованості за Договором № ФП-1/14 від 25.12.2013 р., 11 066 (одинадцять тисяч шістдесят шість) грн. 42 коп. 3 % річних, 6 857 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) 54 коп. інфляційних втрат, 10 990 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто) 38 коп. пені та 5 306 (п'ять тисяч триста шість) грн.44 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 17.05.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна