Ухвала

від 04.10.2011 по справі 2-а-9601/08/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-9601/08/1570

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Бітова А.І.

суддів -Милосердного М.М.

-ОСОБА_1

при секретарі -Кирницькій В.О.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси -ОСОБА_2; представника приватного підприємства "Господарь" -ОСОБА_3; представника прокуратури -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства "Господарь" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, про визнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року приватне підприємство (далі ПП) "Господарь" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дії щодо зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року в сумі 203 747 грн., визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062350/о від 12 лютого 2008 року, зобов'язання поновити суму бюджетного відшкодування в особовому рахунку.

В ході розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд:

· визнати нечинними (протиправними) та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000062350/0 від 12 лютого 2008 року та №0000292350/0 від 05 серпня 2008 року;

· визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси по проведенню 05 серпня 2008 року "невиїзної перевірки ПП "Господарь";

· визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси по позбавленню ПП "Господарь" права надати заперечення на акт (додатковий) від 05 серпня 2008 року №91/23-210/31390566 "Про результати проведення невиїзної перевірки ПП "Господарь", код ЄДРПОУ 31390566, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року";

· стягнути з Державного бюджету через ГУДК України в Одеській області на користь ПП "Господарь" (п/р №2600801006098 ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 352413) суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2007 року в розмірі 810 490 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в січні 2008 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ (в розмірі 810 490 грн.) по декларації за жовтень 2007 року. За результатами цієї перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000062350/0 від 12 лютого 2008 року про зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ на 203 747 грн. Інша частина заявленого до відшкодування ПДВ не була повернута підприємству.

В серпні 2008 року була проведена ще одна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року, за наслідками якої відповідачем складено акт перевірки №91/23-210/31390566 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292350/0 від 05 серпня 2008 року, яким підприємству було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ ще на 591 031, 33 грн. Решта заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ також не була повернута позивачу.

У вересні 2008 року була проведена ще одна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472350/0 від 19 вересня 2008 року, яким підприємству було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ ще на суму 15 711,67 грн.

Таким чином за результатами трьох перевірок ПП "Господарь" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року в повному обсязі.

На думку позивача, вказані перевірки проведені з порушенням норм чинного законодавства, а висновки актів перевірок, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, є необгрунтованими.

В ході розгляду до участі у справі було залучено Головне управління Державного казначейства (далі ГУДК) України в Одеській області як другого відповідача.

Також, в справу вступила прокуратура Малиновського району м. Одеси на стороні ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що вважають його безпідставним.

Прокуратура Малиновського району м. Одеси також заперечувала проти задоволення позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року адміністративний позов ПП "Господарь" задоволений частково.

Визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси по проведенню 05 серпня 2008 року та 19 вересня 2008 року "невиїзної перевірки" ПП "Господарь".

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0000062350/0 від 12 серпня 2008 року, №0000292350/0 від 05 серпня 2008 року та №0000472350/0 від 19 вересня 2008 року.

Стягнуто з Державного бюджету України через ГУДК в Одеській області на користь ПП "Господар" (п/р №2600801006098 ХФ ВАТ "Кредо банк", МФО 352413) суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2007 року в розмірі 810 490 грн.

В апеляційних скаргах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ГУДК України в Одеській області, ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ГУДК України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В листопаді 2007 року ПП "Господарь" подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2007 року, в якій, з урахуванням уточнюючого розрахунку, задекларовано суму залишку від'ємного значення в розмірі 810 490 грн., яку заявлено до бюджетного відшкодування.

В період з 14 по 25 січня 2008 року ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Господарь" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року, за результатами якої був складений акт від 31 січня 2008 року №13/23-210/31390566, в якому зазначено, що в порушення положень пп.7.7.1 та пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на рахунок платника у банку ПП "Господарь" завищило суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року в розмірі 203 747 грн.

На підставі цього акта перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062350/0 від 12 лютого 2008 року, яким ПП "Господарь" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на 203 747 грн.

Інша частина заявленого до відшкодування ПДВ ПП "Господарь" не була повернута.

05 серпня 2008 року ДПІ була проведена ще одна невиїзна перевірка ПП "Господарь" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року за наслідками якої цим відповідачем було складено акт від 05 серпня 2008 року №91/23-210/31390566,в якому зазначено, що в порушення положень пп.7.7.4 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Господарь" завищило суму податкового кредиту за вересень 2007 року в розмірі 591 031, 33 грн. та, відповідно, не має права на бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року в цій сумі.

На підставі цього акта ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292350/0 від 05 серпня 2008 року, яким ПП "Господарь" було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ ще на суму 591 031, 33 грн.

Решта заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2007 року позивачу також не була виплачена.

19 вересня 2008 року ДПІ була проведена ще одна невиїзна перевірка ПП "Господарь" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року, за наслідками якої було складено акт від 19 вересня 2008 року №125/23-210/31390566, в якому зазначено, що в порушення п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП завищило бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року в розмірі 15 711, 67 грн.

На підставі цього акта ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472350/0 від 19 вересня 2008 року, яким ПП було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ ще на суму 15 711, 67 грн.

Усі три перевірки були здійснені з порушенням порядку та строків встановлених законодавством.

Позивач не запрошувався на проведення невиїзних перевірок від 05 серпня 2008 року та 19 вересня 2008 року, йому не надсилалися у встановленому порядку акти цих перевірок, а спірні податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2008 року та від 19 вересня 2008 року були прийняті в день складання актів цих перевірок без врахування права підприємства на подання заперечень проти актів перевірок та без дотримання обов'язку ДПІ розглянути ці заперечення.

У поданій податковій декларації з ПДВ за вересень 2007 року позивачем було задекларовано податкові зобов'язання в розмірі 458 816 грн. (рядок 9), податковий кредит в розмірі 1 065 559 грн. (рядок 17), та відповідно від'ємне значення ПДВ в розмірі 606 743 грн. (рядок 18.2). В ході перевірки ДПІ не було встановлено будь-яких розбіжностей при декларуванні позивачем зазначених показників.

Позивачем було віднесено зазначене від'ємне значення ПДВ за вересень 2007 року до податкового кредиту у декларації за жовтень 2007 року (рядок 22.2 декларації за вересень 2007 року та рядок 23.1 декларації за жовтень 2007 року). Також, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2007 року (рядок 23.2) значення рядка 26 декларації вересня 2007 року.

У поданій податковій декларації з ПДВ за жовтень 2007 року позивачем було задекларовано податкові зобов'язання в розмірі 459 988 грн. (рядок 9), податковий кредит поточного місяця в розмірі 687 561 грн. (рядок 17), та відповідно від'ємне значення ПДВ поточного місяця в розмірі 227 573 грн. (рядок 18.2). Крім цього, залишок від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2) було задекларовано позивачем у декларації за жовтень 2007 року в розмірі 839 721 грн..

Позивачем, разом з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2007 року були подані до ДПІ заява про бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ в сумі 810 490 грн. та розрахунок цієї суми.

Ні в ході розгляду справи, ні підчас перевірки відповідачем не заперечувався вказаний розмір ПДВ, фактично сплачений підприємством у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Згідно з актом перевірки від 05 серпня 2008 року №91/23-210/31390566, перевіряючими встановлено, що відповідно до укладеного договору у вересні 2007 року ПП "Господарь" перерахувало своєму контрагенту ТОВ МТД "Камелот-Сервіс" передплату за товар на загальну суму 2 124 404, 50 грн., в тому числі ПДВ в сумі 354 067,42 грн., а останнє виписало ПП "Господарь" податкову накладну від 30 вересня 2007 року. Але станом на 23 березня 2008 року цей товар не був відвантажений позивачу, у зв'язку з чим ДПІ прийшло до висновку, що у податковій декларації за вересень 2007 року ПП "Господарь" включило до свого податкового кредиту ПДВ в сумі 354 067, 42 грн. по операціям, які не пов'язані з його господарською діяльністю, що є порушенням п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім цього, відповідно до укладеної угоди №01/07/1-2007 від 01 липня 2007 року ПП "Господарь" перерахувало своєму контрагенту ТОВ МНДВО "Прогрес" передплату за автозапчастини на загальну суму 1 184 819, 54 грн., в тому числі ПДВ в сумі 236 963, 91 грн., в тому числі ПДВ в сумі 236 963, 91 грн., а останнє у вересні 2007 року видало податкові накладні та поставило позивачу товар. Але станом на 01 березня 2008 року у ТОВ МНДВО "Прогрес" існувала кредиторська заборгованість перед ПП "Господарь" на суму 5 888 820, 58 грн., у зв'язку з чим ДПІ дійшло висновку, що у податковій декларації за вересень 2007 року позивач також неправомірно включив до свого податкового кредиту ПДВ в сумі 236 963, 91 грн. по операціям з цим контрагентом.

Згідно з актом перевірки від 19 вересня 2008 року №125/23-210/31390566, в порушення п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач завищив бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 15 711, 67 грн. по правовідносинам з ТОВ МНДВО "Прогрес", заявлене у жовтні 2007 року, оскільки останнім цей ПДВ не було сплачено до Державного бюджету.

Згідно з довідками перевірок ТОВ МТД "Камелот-Сервіс" та ТОВ МНДВО "Прогрес", вказані підприємства мають у власності та користуванні виробничі потужності та складські приміщення, є виробниками устаткування для автомобілів, відвантажували продукцію на адресу позивача, а ПДВ по вказаним господарським операціям з позивачем був включений до складу податкових зобов'язань цих підприємств.

Придбана позивачем у ТОВ МТД "Камелот-Сервіс" та ТОВ МНДВО "Прогрес" продукція була експортована ПП в Росію, що підтверджується відповідними митними деклараціями.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо проведення перевірок, а також, податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються суперечать критеріям правомірності, встановленим ч.3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим, позовні вимоги у частині визнання протиправними цих дій та скасування повідомлень-рішень належить задовольнити.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

В апеляційних скаргах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та ГУДК України в Одеській області вказується, що господарські операції, по яким позивач формував податковий кредит, були безтоварними. Також вказується, що позивач не має права на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки не всі його контрагенти по ланцюгу постачання сплатили цей податок до бюджету. Крім того, апелянти вважають помилковим висновки суду першої інстанції щодо протиправності перевірок позивача.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.7.4, 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп.7.7.4).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пп.7.7.5).

Таким чином, Законом чітко визначено, що податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування не пізніше спливу 60 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

Крім того, Законом не передбачено, що після проведення позапланової виїзної перевірки (яка здійснена після документальної невиїзної перевірки) податковий орган має право проводити повторні документальні невиїзні перевірки з того ж питання. Також, Законом не передбачена можливість податкового органу переглядати результати позапланової виїзної перевірки та за результатами такого перегляду приймати податкові повідомлення-рішення.

Зазначаючи про своє право на перегляд перевірок, апелянт не наводить жодної норми законодавства в обгрунтування цього доводу.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність трьох перевірок (у січні, серпні та вересні 2008 року) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 року.

Стосовно доводів апелянта про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ МТД "Камелот-Сервіс" та ТОВ МНДВО "Прогрес", судова колегія зазначає наступне.

Згідно з довідками невиїзних документальних перевірок (т.2 а.с.19-29), вказані контрагенти позивача мають у власності та користуванні виробничі потужності та складські приміщення; є виробниками устаткування для автомобілів, відвантажували продукцію на адресу ПП "Господарь"; включали ПДВ по цим операціям до складу своїх податкових зобов'язань.

Також, згідно з митними деклараціями, товар, придбаний у ТОВ МТД "Камелот-Сервіс" та ТОВ МНДВО "Прогрес" експортувався позивачем в Росію.

Під час апеляційного провадження представник апелянта не спростував відомостей зазначених документів та не зміг пояснити у чому саме полягає безтоварність господарських операцій позивача.

Також, судова колегія вважає необхідним зазначити, що експортні угоди позивача ніким не оскаржувалися та не оскаржуються. При їх здійснені позивачем були оформлені належні митні документи та сплачені всі митні та податкові платежі.

Правова позиція апелянта щодо виникнення права платника податку на податковий кредит лише при фактичному отриманні товару та фактичному використанні його у господарській діяльності не узгоджується з нормами Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, згідно з п.п.7.4, 7.5 ст. 7 цього Закону, право платника податків на податковий кредит виникає не лише з моменту фактичного отримання товару, а також й з моменту перерахування коштів на рахунок постачальника товару. Виникнення вказаного права пов'язано з придбанням товарів з метою їх подальшого для використання у власній господарській діяльності, а не з безпосереднім використанням товару у такій діяльності.

Факт перерахування позивачем коштів на рахунки своїх постачальників не заперечується апелянтом. Також, апелянтом не доведено, що позивач не мав на меті використовувати у власній господарській діяльності товар, за який він перерахував кошти своїм постачальникам.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на тому, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то ця тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, доводи апелянта про несплату ПДВ до бюджету контрагентами позивача, у зв'язку з чим, останній не має права на бюджетне відшкодування є необґрунтованими.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про протиправність оскаржених рішень та необхідність їх скасування є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 жовтня 2011 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: