Ухвала

від 18.05.2017 по справі 263/5332/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/5332/17-ц

Провадження № 4-с/263/45/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Єрмоленкові Р.С.,

за участю представника ПАТ ПУМБ - ОСОБА_1,

державного виконавця Новикової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі у залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства Перший Український ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариства Перший Український ОСОБА_2 (далі - ПАТ ПУМБ ) звернулося до суду з указаною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень, просило скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі - Центральний ВДВС Маріупольського МУЮ) ОСОБА_3 про повернення стягувачу виконавчого документа від 10 квітня 2017 року ВП № 50070620 щодо примусового виконання виконавчого листа № 263/9059/14-ц від 28 січня 2016 року Жовтневого районного суду м. Маріуполя у частині звернення стягнення на транспортний засіб - напівпричіп бортовий тентовий Gentral , модель ТХ34CW, 2001 року випуску, шасі № VFNTX34CW12EX0878, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Трансметалстар (далі - ТОВ Трансметалстар ), як незаконну; скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 про повернення стягувачу виконавчого документа від 10 квітня 2017 року ВП № 50070652 щодо примусового виконання виконавчого листа № 263/9059/14-ц від 28 січня 2016 року Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області про стягнення судового збору з ТОВ Транметалстар у розмірі 609 грн, як незаконну.

На обґрунтування вимог скарги ПАТ ПУМБ посилається на те, що 28 та 29 січня 2016 року ПАТ ПУМБ звернулося до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ, правонаступником якого є Центральний ВДВС Маріупольського МУЮ, із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 263/9059/14-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області про звернення стягнення на заставлене майно - транспортні засоби за договором застави від 15 січня 2010 року № 172/MPK-ліміт/ЗТ, а саме: напівпричіп бортовий тентовий Gentral , модель ТХ34CW, 2001 року випуску, шасі № VFNTX34CW12EX0878, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ Трансметалстар , у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Тофіс-Сервіс (далі - ТОВ Тофіс-Сервіс ) за кредитним договором від 15 січня 2010 року № 172/MPK-ліміт у розмірі 2 199 274 грн 01 коп. та стягнення судового збору. 08 лютого 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 50070620 про звернення стягнення на указаний транспортний засіб та виконавче провадження № 50070652 про стягнення з боржника судового збору у сумі 609 грн. 22 березня 2016 року на адресу стягувача надійшли постанови про повернення указаних виконавчих листів у зв'язку з відсутністю боржника за місцем знаходження. 04 квітня 2016 року начальником відділу ДВС указані постанови про повернення виконавчих листів скасовані. 04 квітня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника - транспортний засіб. 14 квітня 2017 року на адресу ПАТ ПУМБ надійшли постанови ВП № 50070620 та ВП № 50070652 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки відсутнє майно боржника та протягом року його не відшукано. ПАТ ПУМБ вважає такі постанови незаконними, оскільки державним виконавцем не виконано усіх дій, які підлягали виконанню відповідно до вимог ст. ст. 48, 50 Закону України Про виконавче провадження , тому просило заявлені вимоги задовольнити.

Представник ПАТ ПУМБ - ОСОБА_1 - у судовому засіданні вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Старший державний виконавець Новикова Л.О. у судовому засіданні вимоги скарги не визнала, проти їх задоволення заперечила, суду пояснила, що нею вчиненні всі дії на розшук майна боржника, а також і самого боржника, накладено арешт на майно боржника, однак не вдалося за можливим віднайти майно, на яке звернуто стягнення, а також інше майно боржника, на яке можливо було б звернути стягнення на погашення заборгованості, за місцем реєстрації юридичної особи складено акт про відсутність боржника. Також державним виконавцем встановлено, що божник має відкритий рахунок у Публічному акціонерному товаристві Радbкалбанк , в якому введено тимчасову адміністрацію, а також отримано відповідь з Управління статистики м. Маріуполя про те, що боржником подано звіт лише за 1 півріччя 2015 року та за 2015 рік.

Виконуючи вимоги ст. ст. 10, 213, 214 ЦПК України, суд встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Судом установлено, що 28 січня 2016 року та 29 січня 2016 року ПАТ ПУМБ до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ подано заяви про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами № 263/9059/14-ц, виданими Жовтневим районним судом м. Маріуполя від 15 грудня 2015 року та від 28 січня 2016 року.

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 від 08 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 263/9059/14-ц Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2015 року про стягнення з ТОВ Тофіс-Сервіс , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ Трансметалстар , ОСОБА_7 на користь ПАТ ПУМБ судовий збір по 609 грн з кожного.

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 08 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 263/9059/14-ц Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 січня 2016 року, яким у рахунок погашення заборгованості ТОВ Тофіс-Сервіс за кредитним договором від 15 січня 2010 року № 172/MPL-ліміт у розмірі 2 199 274 грн 01 коп. звернуто стягнення на заставлене майно - транспортні засоби за договором застави від 15 січня 2010 року № 172/MPL-ліміт/ЗТ, а саме: напівпричіп бортовий тентовий Gentral , модель ТХ34CW, 2001 року випуску, шасі № VFNTX34CW12EX0878, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ Трансметалстар .

Постановами державного виконавця від 16 лютого 2016 року приєднано виконавче провадження № 50070652 та № 50070620 до зведеного виконавчого провадження № 50202914.

Відповідно до відповіді Державної податкової служби України від 08 лютого 2016 року № НОМЕР_2 про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями ТОВ Трансметалстар має рахунок у ПАТ Радикалбанк .

За відомостями Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ПАТ Радикалбанк перебуває на стадії ліквідації.

Відповідно до листа Управління статистики у м. Маріуполі від 02 березня 2016 року № 04-14/102-8 ТОВ Трансметалстар (Код ЄДРПОУ: 37303657) звітувало за фінансовою звітністю до управління статистики у м. Маріуполі за І півріччя 2015 року та за 2015 рік.

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 04 квітня 2016 року оголошено розшук майна - напівпричіп бортовий тентовий Gentral , модель ТХ34CW, 2001 року випуску, шасі № VFNTX34CW12EX0878, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ Трансметалстар , адреса: Володарське шосе, 3, м. Маріуполь.

Вказану постанову відповідно до супровідного листfу старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 04 квітня 2016 року направлено на виконання до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області.

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 04 квітня 2016 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 28 січня 2016 року №263/9059/14-ц про звернення стягнення на указаний транспортний засіб.

17 лютого 2016 року старшим державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ складено акт про те, що ТОВ Трансметалстар (Код ЄДРПОУ: 37303657) за адресою: Володарське шосе, 3 м. Маріуполь, не знаходиться.

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 04 квітня 2016 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 15 грудня 2015 року № 263/9059/14-ц про стягнення з ТОВ Трансметалстар судового збору у розмірі 609 грн до закінчення строку дії постанови про розшук майна боржника.

Постановами старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 04 квітня 2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ Трансметалстар та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ТОВ Трансметалстар у межах суми боргу у виконавчих провадженнях ВП № 50070620 та ВП № 50070652.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ Трансметалстар від 17 травня 2017 року до такого 06 квітня 2016 року внесено відомості про арешт нерухомого майна указаного товариства.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 04 квітня 2016 року до такого 04 квітня 2016 року внесено відомості про арешт усього рухомого майна боржника ТОВ Трансметалстар .

Постановами старшого державного виконавця Центрального ВДВС Маріупольського МУЮ від 10 квітня 2017 року виконавчі листи № 263/9059/14-ц від 10 грудня 2015 року та 28 січня 2016 року у межах виконавчих проваджень ВП № 50070652 та ВП № 50070620 повернуто стягувачу. Підставою для повернення указаних виконавчих листів є те, що боржник має відкритий рахунок тільки у ПАТ Радикалбанк , що перебуває у стані припинення. За місцем реєстрації: Володарське шосе, 3, м. Маріуполь, не знаходиться. Усе невизначене майно знаходиться під арештом за постановою державного виконавця. 04 квітня 2016 року оголошено у розшук транспортний засіб, протягом року майно не розшукано.

05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з п. п. 6, 7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, враховуючи, що виконавчі дії розпочато до набрання чинності указаним Законом та продовжувалися виконуватися після набрання ним чинності, державним виконавцем виконавчі дії здійснено відповідно до цього Закону, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають як положень Закон № 1404-VIII, так і Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV Про виконавче провадження (далі - Закон № 606-ХІV).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи.

Частинами 1 та 2 статті 6 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV).

Згідно з приписами ст. 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. ч. 1 , 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону № 1404-VIII визначені права, якими може користуватися державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до п. 3.12 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), в редакції на момент відкриття виконавчого провадження, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Розділом VIII Інструкції передбачено порядок звернення стягнення на майно боржника, де у пунктах 1, 2 передбачено, що виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону . У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем, з метою виявлення майна боржника, 08 лютого 2016 року направлено запит до Державної податкової служби України та 16 лютого 2016 року до Управління статистики м. Маріуполя, при цьому складено акт від 17 лютого 2016 року про відсутність ТОВ Трансметалстар за юридичною адресою. Також державним виконавцем 04 квітня 2016 року до Управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області направлено постанову про розшук майна боржника.

Разом з цим, відповідно до вимог п. 3.12 Інструкції до інших органів, які б могли надати відомості про боржника та його майно, запитів державним виконавцем не направлено, що вказує на неналежну організацію розшуку боржника та його майна.

Також, матеріали виконавчого провадження не містять документів на підтвердження отримання державним виконавцем відповіді від Управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області, а також даних, які дії цим Управлінням вчинялися на розшук арештованого майна.

Посилання державного виконавця на акт про відсутність за юридичною адресою ТОВ Трансметалстар судом не приймаються, оскільки такий акт складений лише державним виконавцем без понятих та осіб, які могли та повинні бути залучені до проведення виконавчих дій. Сама по собі відсутність 17 лютого 2016 року за юридичною адресою працівників ТОВ Трансметалстар не може безпосередньо вказувати на не знаходження такого товариства за цією адресою.

Отже указані обставини свідчить про не вчинення державним виконавцем всіх можливих заходів, направлених на виявлення майна боржника.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ , виконавчий документ повертається стягувачу у разі якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 2 статті 37 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п. п. 2-6 ч. 1 цієї статті, державний виконавець складає акт.

В той же час, державним виконавцем не надано документів, які б свідчили про виконання ним зазначених вище вимог законодавства.

Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавчий документ може бути повернутий стягувачеві лише після виявлення безрезультатності заходів з розшуку майна боржника здійснених державним виконавцем протягом року.

Державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.

За таких обставин, державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 263/9059/14-ц, не подано усіх можливих запитів для встановлення наявності майна боржника та його розшуку, не отримано відповіді на всі запити щодо виявлення майна боржника, вихід за місцезнаходженням боржника здійснений формально, у зв'язку із чим оскаржувані постанови старшого державного виконавця Центрального ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_3 про повернення указаних виконавчих документів стягувачеві від 10 квітня 2017 року (ВП № 50070620, ВП № 50070652) підлягають скасуванню, а дії державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду у справі № 263/9059/14-ц є неправомірними.

До того слід зазначити, що частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України , ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі Півень проти України суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Концепції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17 травня 2005 року у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 статті 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ( Особа проти Італії , заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції , Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду . Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Питання, які передбачені ст. 388 ЦПК України судом не вирішуються, оскільки у справі відсутні судові витрати. Керуючись ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Перший Український ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, - задовольнити.

Постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_3 про повернення стягувачу виконавчого документа від 10 квітня 2017 року ВП № 50070620 щодо примусового виконання виконавчого листа № 263/9059/14-ц від 28 січня 2016 року Жовтневого районного суду м. Маріуполя у частині звернення стягнення на транспортний засіб - напівпричіп бортовий тентовий Gentral , модель ТХ34CW, 2001 року випуску, шасі № VFNTX34CW12EX0878, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Трансметалстар , - скасувати.

Постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_3 про повернення стягувачу виконавчого документа від 10 квітня 2017 року ВП № 50070652 щодо примусового виконання виконавчого листа № 263/9059/14-ц від 28 січня 2016 року Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області про стягнення судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю Транметалстар у розмірі 609 грн, - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя О.М. Музика