Постанова

від 18.05.2017 по справі 802/2148/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

18 травня 2017 р. Справа № 802/2148/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому проваджені в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Літинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відкрите акціонерне товариство "Універсал Банк"

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Літинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ВАТ "Універсал Банк" про зобов'язання вчинити дії, а саме, скасувати арешт і заборону на відчуження квартири АДРЕСА_4, який накладено відповідачем відповідно до виконавчого провадження ВП№15383057 від 20.10.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 21.11.2012 року виконавчим комітетом Літинської селищної ради Вінницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної власності по 1/4 частки квартири кожному, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4.

Проте, 02.11.2016 року із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, позивачу стало відомо, що 15.04.2010 року за №97834006 реєстратором - Вінницькою філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України було накладено обтяження (арешт) на 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, та зазначено, що ОСОБА_5, проживаюча за адресою: АДРЕСА_5, є власником 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_4.

Разом із тим, враховуючи, що ОСОБА_5 ніколи не була власником 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2, а позивач боржником в межах виконавчого провадження ВП№15383057, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Позивач у судове засідання не прибув, натомість подав заяву у якій просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, свою позицію з приводу заявлених позовних вимог виклав у наданих суду письмових запереченнях в яких вказав на відсутність законних підстав для зняття арешту.

Представник ВАТ "Універсал Банк" не прибув, проте клопотав суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Треті особи у судове засідання не з'явились, однак про дату, час та місце судового засідання повідомлялись вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 122 та статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної власності по 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло виданого 21.11.2012 року виконавчим комітетом Літинської селищної ради Вінницької області.

Разом із тим, із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що 15.04.2010 року відповідачем було накладено обтяження (арешт) на 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1. Власником вказаної 1/4 частки квартири зазначено ОСОБА_5.

Встановлено, що вказане обтяження на 1/4 частку належної позивачу квартири було накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження №15383057 з примусового виконання виконавчого листа №2-3253 виданого 11.06.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ "Універсал Банк" боргу в розмірі 54903,66 грн.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 ніколи не була власником 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою в якій просив зняти обтяження (арешт) з 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_4, яке було незаконно накладено.

За наслідками розгляду даної заяви, відповідач листом від 23.11.2016 року №5127/02-27 повідомив позивача про те, що зняти арешт, який накладено згідно з виконавчим провадженням ВП № 15383057 не є можливим, оскільки виконавчі провадження які завершені в минулих роках та включно по 2012 рік знищені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби та Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Позивач, вважаючи, що накладене відповідачем обтяження (арешт) порушує його права щодо володіння та розпорядження своїм майном, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5 затверджено Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби (далі - Порядок), згідно пункту 9.9 якого строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Разом із тим, із аналізу положень чинного законодавства слідує, що ані Законом України "Про виконавче провадження", ані жодним іншим нормативно-правовим актом пов'язаним з організацією примусового виконання рішень не передбачено механізму та порядку зняття арешту по виконавчим провадженням, які уже є знищеними.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається із матеріалів справи, обтяження (арешт) на 1/4 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження №15383057 з примусового виконання виконавчого листа №2-3253 виданого 11.06.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ "Універсал Банк" боргу в розмірі 54903,66 грн.

Проте, із наявного у матеріалах справи свідоцтва про право власності на житло виданого 21.11.2012 року виконавчим комітетом Літинської селищної ради Вінницької області слідує, що вищезазначена квартира належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1/4 частки кожному.

З метою з'ясування обставин щодо особи, якій належало право власності на спірну квартиру в 2009-2012 роках судом ухвалою від 15.09.2016 року було витребувано у комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" належним чином завірені копії документів (інформацію), що підтверджують право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4, Вінницька область в 2009-2012 роках.

Разом із тим, отримана на виконання вимог даної ухвали відповідь комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 16.02.2017 року за №320/2/01-5/17 містить відомості лише про зареєстроване право власності на вказану квартиру за позивачем та членами його сім'ї, тоді як про ОСОБА_5 остання не містить жодної інформації.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували будь-яке відношення ОСОБА_5 до 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, так само як і доказів участі хоча б одного із власників зазначеної квартири у виконавчому провадженні ВП№15383057 в якості боржника.

До того ж, із пояснень ПАТ "Універсал Банк" вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, ніколи не була предметом іпотеки перед ПАТ "Універсал Банк".

З огляду на викладене, накладення обтяження (арешту) на вищезазначену квартиру, яка належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в межах виконавчого провадження ВП№15383057 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ "Універсал Банк" боргу в розмірі 54903,66 грн., на переконання суду, є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Відтак, враховуючи усі вищевикладені обставини, а також беручи до уваги те, що наявність вказаного обтяження (арешту) перешкоджає позивачу вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Зобов'язати Літинський районий відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 35013102, Вінницька область, смт. Літин, вул. Героїв Чорнобиля, 17) скасувати арешт і заборону на відчуження з квартири за адресою: АДРЕСА_4, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження №15383057 від 20.10.2009 року відділу державної виконавчої служби Літинського районого управління юстиції.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Літинського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 35013102; Вінницька область, смт. Літин, вул. Героїв Чорнобиля, 17)), на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_4) судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар