Постанова
від 27.02.2017 по справі 804/9090/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 р. Справа № 804/9090/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріДраготі С.А. за участю: представників позивача представника відповідача Карпова В.Ю., Понікаревича М.О. Бісєрова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Релігійної організації "Релігійна громада свідків Єгови міста Харкова" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація "Релігійна громада свідків Єгови міста Харкова" (далі-РО Релігійна громада свідків Єгови міста Харкова , організація, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо:

визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.11.2016р., винесеного за результатами, позапланової перевірки, проведеної на будівництві культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови за адресою: 52030, вул. Леніна, 116, смт. Кіровське, Дніпропетровський район (замовник - Релігійна громада Свідків Єгови Жовтневого району міста Харкова);

визнання протиправним та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 243-СК від 15.11.2016р. про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована за №ДП 082152640332 від 21.09.2015р. по об'єкту Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови за адресою: 52030, вул. Леніна, 116, смт. Кіровське, Дніпропетровський район (замовник -Релігійна громада Свідків Єгови Жовтневого району міста Харкова) ;

зобов'язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої за №ДП 082152640332 від 21.09.2015р. по об'єкту Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови за адресою: 52030, вул. Леніна, 116, смт. Кіровське, Дніпропетровський район, (замовник - Релігійна громада Свідків Єгови Жовтневого району міста Харкова) в Єдиному реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в . експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 58/3789 від 22.11.2016р.

Представники позивача, що прибули у судове засідання позов підтримали та надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що декларації РО Релігійна громада свідків Єгови міста Харкова про готовність об'єкту (культової будівлі) до експлуатації провернуто відповідачем на доопрацювання з формальних причин та неповноти даних (неправильно зазначені посади, індекси тощо) згідно листів інспекції від 26.08.2016р., 13.10.2016р., 10.11.2016р. Позивач вважає, що провівши 10.11.2016р. перевірку достовірності даних декларації контролюючий орган фактично вийшов за межі своїх повноважень, оскільки у випадку повернення відповідачем декларації на доопрацювання для виправлення недоліків, то така декларація, на думку позивача, є неподаною та не створює для сторін жодних юридичних наслідків, у зв'язку з чим такий документ не може слугувати підставою для призначення позапланової перевірки та для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Представники позивача зауважили, що наведена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015р. у справі №21-720а15. Окрім того, позивач вважає, що у Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області не було законних та фактичних підстав для винесення припису від 10.11.2016р. та постанови про накладення штрафу від 22.11.2016р., тому оскаржувані рішення відповідача винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована безпідставністю позовних вимог. Так, представник відповідача зазначила, що за результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 10.11.2016р., на підставі якого відповідачем сформовано два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.11.2016р., а також складено і припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.11.2016р. та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, представник відповідача акцентувала увагу суду на те, що контролюючий орган притягнув позивача до відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт №ДП 082152640332 від 21.09.2015р., у зв'язку з чим посилання РО Релігійна громада Свідки Єгови міста Харкова на постанову Верховного Суду України №21-720а15 від 02.06.2015р. - є недоречними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Релігійна організація Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова (код ЄДРПОУ 25866278) зареєстровано як юридичну особу від 02.02.2001р.

На підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2014р. організацією було придбано земельну ділянку у смт. Кіровське, вул. Леніна, 116 та зареєстровано за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18.11.2014р.

РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова надавались Декларації про початок виконання будівельних робіт.

09.09.2015р. Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі-ДДАБІ у Дніпропетровській області, контролюючий орган, відповідач) повернув позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, з огляду на оформлення декларації з порушенням встановлених законодавством вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.09.2015р. позивачем подано до Центру дозвільних процедур Єдине вікно Дніпропетровської міської ради декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Листом за вих. №ДП 092152331299 від 21.08.2015р. контролюючий орган повернув позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, з огляду на оформлення декларації з порушенням встановлених законодавством вимог.

26.08.2016р. ДДАБІ у Дніпропетровській області направив позивачу лист за вих. №ДП 152162390169 від 26.08.2016р. про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації на доопрацювання, зауваживши, що декларантом не у повному обсязі надано відомості, які передбачені додатком №3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р.

13.10.2016р. ДДАБІ у Дніпропетровській області направив позивачу лист за вих. №ДП 132162870061 від 13.10.2016р. про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації на доопрацювання, зауваживши, що декларантом не у повному обсязі надано відомості, які передбачені додатком №3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р.

10.11.2016р. контролюючий орган направив позивачу лист за вих. №ДП 152163150005 від 10.1.2016р. про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації на доопрацювання, зауваживши, що декларантом не усунені зауваження, зазначені у листі (вих. №ДП 132162870061 від 13.10.2016р.).

З метою перевірки достовірності даних, неведених у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, яка подана РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова фахівцями ДДАБІ у Дніпропетровській області на підставі направлення №801 від 03.11.2016р. та наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю №976 від 08.09.2015р. та спираючись на положення п.7 постанови Кабінету Мінітрів України №553 від 23.05.2011р. проведено позапланову перевірку Будівництва культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 10.11.2016р. (далі-акт перевірки).

На підставі вказаного акту ДДАБІ у Дніпропетровській області складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.11.2016, разом з якими відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.11.2016р.

Зі змісту оскаржуваного припису вбачається, що РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова порушено вимоги п. 8 ст. 36, ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки позивачем наведено недостовірні дані у поданій ним до ДДАБІ у Дніпропетровській області декларації про початок виконання будівельних робіт за №ДП 082152640332 від 21.09.2015р. без відповідного документу на право виконання таких робіт за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116.

З огляду на встановлено порушення даним приписом звернено до організації вимогу щодо усунення порушень норм чинного законодавства у термін до 09.12.2016р. шляхом приведення об'єкту у відповідний стан до цільового призначення земельної ділянки.

15.11.2016р. відповідачем винесено рішення №243-СК від 15.11.2016р., яким скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована за №ДП 082152640332 від 21.09.2015р. по об'єкту Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови , за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116 (замовник - РО Релігійна громада Свідків Єгови Жовтневого району міста Харкова ).

22.11.2016р. відповідачем винесено постанову за №58/3789, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, визначеного п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на організацію штраф в сумі 52 200, 00 грн.

Не погодившись із висновками та винесеними ДДАБІ у Дніпропетровській області рішеннями, РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності спрямовані на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, як визначає Закон України "Про архітектурну діяльність".

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно ст.31 Закону України "Про планування і забудову територій", державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю за плануванням, забудовою та іншим використанням територій визначається законодавством.

Повноваження Держархбудінспекції України з питань державного архітектурно-будівельного контролю та правові засади містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011р., Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011р.

Згідно із приписами статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право:

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено у постанові Кабінету Міністрів України за №533 від 23.05.2011р. (далі - Порядок №553).

Згідно із п. 2 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до положень п.3 та п.9 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно із приписами пунктів 5 та 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У відповідності до положень пункту 11 Порядку 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю уповноважені, зокрема:

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

-складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

- видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктами 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Так, судом встановлено, що в ході проведеної органом архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки Будівництва культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116, ДДАБІ у Дніпропетровській області складено акт від 10.11.2016р.

У даному акті відповідачем виявлено порушення РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова (замовник) норм правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: контролюючим органом встановлено, що за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116 розташовано культову будівлю Зал Царства Свідків Єгови (об'єкт завершеного будівництва). Будівельні роботи виконувались на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови від 21.09.2015р. №ДП 082152640332. В ході перевірки гр. ОСОБА_7 надано договори на здійснення авторського та технічного нагляду, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 23.07.2015р. за №26-10/15, проектна та виконавча документація. Згідно витягу від 18.11.2014р. серії ЕЕН №098228 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка). Таким чином, РО Релігійна громада Свідків Єгови Жовтневого району міста Харкова земельна ділянка для будівництва використовується не за цільовим призначенням, тобто забудовником порушено вимоги законодавства будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, в акті перевірки ДДАБІ у Дніпропетровській області зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил у вигляді наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови від 21.09.2015р. №ДП 082152640332, тобто забудовником порушено вимоги п. 8 ст. 36 та п. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також п. 1 ст.36 і ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки будівельні роботи виконувались організацією без відповідного документа, що надавав право на виконання таких робіт.

Зважаючи на вищевикладене, 10.11.2016р. органом архітектурно-будівельного контролю було складено щодо РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким висунуто до позивача вимогу щодо усунення порушень згідно чинного законодавства шляхом приведення об'єкта у відповідний стан до цільового призначення земельної ділянки.

15.11.2016р. відповідачем винесено рішення №243-СК від 15.11.2016р., яким скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована за №ДП 082152640332 від 21.09.2015р. по об'єкту Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови , за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116.

22.11.2016р. відповідачем винесено постанову за №58/3789, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, визначеного п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на організацію штраф в сумі 52 200, 00 грн.

Таким чином, зважаючи на вищенаведені правові положення ДДАБІ у Дніпропетровській області винесено оскаржувані припис, рішення про скасування реєстрації декларації та постанову про накладення штрафу в межах компетенції, наданої даному органу архітектурно-будівельного контролю.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить виключно з правопорушення, якого припустився позивач як суб'єкт господарювання.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

У відповідності до положень ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Відповідно п. 3 до ч. 7 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно із ч.2, ч.3 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

За таких обставин, відповідальність за достовірність та повноту наведених даних у декларації про початок виконання будівельних робіт несе замовник, який у разі наведення неповних та недостовірних даних несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, в залежності від категорії складеності об'єкта.

Відповідо до п. 3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011р. (далі-Порядок №466) - надання (отримання, реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктами 11 та 12 Порядку №466 передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Інформація про зареєстровану декларацію (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснював дії щодо реєстрації декларації і здійснює контроль за будівництвом об'єкта), виданий дозвіл (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл і здійснює контроль за будівництвом об'єкта), відомості про найменування об'єкта та його категорію складності, зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Згідно із приписами п. 22 та п. 24 Порядку №466 - у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Декларацію може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував, зокрема, у разі якщо під час перевірки конттролюючим органом встановлено порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз вищевказаних положень чинного законодавства показує, що підставами вважати об'єкт самочинним будівництвом та відповідно підставами для скасування декларацій визначені такі випадки: якщо об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Щодо самого факту виявленого в ході позапланової перевірки порушення, суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 373 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 375 Цивільного кодексу України, ст. ст. 90, 95 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 24. ч. ч. 2, 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", лише власники або землекористувачі земельних ділянок мають право здійснювати проектування та будівництво на них відповідних об'єктів нерухомості, при цьому за умов обов'язкового додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умов використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок.

Відповідно ч.2 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно ч.5 ст.20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року - право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону - містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Пунктом 5 ст. 26 Закону визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання та проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік обєктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

В той же час, під наданням (відведенням) земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною та юридичною особою.

Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23 липня 2010 року), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" № 858-ІV від 22 травня 2003 року - цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Намірам забудови мають відповідати містобудівній документації, як того вимагає ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1221455400:02:006:0056) підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серії ЕЕН №098228, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Положеннями статті 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Статтею 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що основними складовими вихідних даних для будівництва є містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

23 липня 2015 року Кіровською селищною радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області було надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (кадастровий номер 1221455400:02:006:0056), якими визначено:

- назва об'єкту будівництва: Культова будівля Зал Царства Свідків Єгови ;

- наміри забудови: Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови ;

-цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

-функціональне призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до статті 380 Цивільного кодексу України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Підпунктом "а" підпункту 14.1.129.1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості.

Водночас, під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян.

Так, у позовній заяві РО Релігійна громада Свідки Єгови міста Харкова посилається на ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, у якій встановлено, що Земельний кодекс України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зважаючи на викладене, позивач зауважує, що належна організації земельна ділянка використовується позивачем по іншому , однак в межах тієї категорії, яка була їй першочергово надана, тобто, на думку позивача, у даному випадку відсутній факт використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116 - не за цільовим призначенням.

Суд критично оцінює наведені доводи РО Релігійна громада Свідки Єгови міста Харкова з огляду на наступне.

Статтею 18 Земельного кодексу України встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель України визначено у статті 19 Земельного кодексу України, згідно із якою землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів за № 548 від 23.07.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01 листопада 2010 р. за № 1011/18306 (в редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №587 від 28.09.2012р. та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за № 287 від 12.11.2015р.; далі - Класифікація).

У розділі 2 Класифікації наведено перелік земель систематизованих у відповідності до цільового призначення земель, передбаченої ст. 19 Земельного кодексу України.

Так, згідно Класифікації до земель житлової та громадської забудови (сеція В код 02), належать землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), а саме:

02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

02.02 Для колективного житлового будівництва;

02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

02.04 Для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання;

02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів;

02.06 Для колективного гаражного будівництва;

02.07 Для іншої житлової забудови;

02.08 Для цілей підрозділів 02.01-02.07 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду

Судом встановлено, що в декларації про початок виконання будівельних робіт від 21 вересня 2015 року № ДП 082152640332 (вх. №201011-013521-041-2015 від 21.09.2015р.) позивачем визначено, що на земельній ділянці (загальна площа 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:006:0056), розташовою за адресою: 52030, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116 заплановано та фактично здійснено нове будівництво (Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови), в той час як цільовим призначенням зазначеної земельної ділянки є будівництво та обслуговування житлового буднку, господарських будівель та споруд.

Отже, чинним законодавством встановлено обов'язок забудовника (замовника будівельних робіт) здійснювати будівельні роботи з будівництва об'єктів лише на земельних ділянках, що були відведені для цієї мети, та відповідають місцю розташування об'єктів за своїм цільовим призначенням, встановленим відповідно до містобудівної документації. У випадку порушення вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку №553, в частині проведення будівельних робіт з будівництва об'єкту на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, реєстрація декларації про готовність об'єкта для експлуатації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 7 п. 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року - у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об"єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас судом встановлено, що у відповідності до Класифікації земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (код 03.04) відноситься до категорії земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування) (секція В, код 03).

Таким чином, згідно Класифікації серед земель житлової та громадської забудови, виділяються зокрема землі: землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) та землі для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (код 03.04), які не є тотожними та різняться метою, для якої виділяється земельна ділянка.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що культова будівля Зал Царства Свідків Єгови за адресою: 52030, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116 належить побудована організацією на земельній ділянці призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, тобто на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, тому відповідно до вимог частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що свідчить про наявність у контролюючого органу підстав для притягнення позивача до відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та виконання будівельних робіт без відповідно документу, який дає право на їх виконання.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994р.

Згідно із приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 р. (далі-Порядок № 244).

Згідно абз.1 п.2 Поряду № 244, штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким фіксують факт вчинення суб'єктами містобудування правопорушеньу сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної (п.п. 1 п 22 Порядку №244).

Слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб'єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення, класифікація яких наведена у статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

У відповідності до п.п. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" - суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, яким, зокрема, за вчинення такою особою правопорушення у вигляду виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності становить - 36 мінімальних заробітних плат.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №58/3789 від 22.11.2016 року винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Посилання позивача на постанову Верховного суду України від 02.06.2015 року у справі № 21-720а15 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки у даній постанові поняття подання декларації як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР за порушення норм Закону № 3038-VІ.

Водночас, відповідач притягнув РО Релігійна громада Свідків Єгови міста Харкова до відповідальності за наведення недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована за №ДП 082152640332 від 21.09.2015р. по об'єкту Будівництво культової будівлі Зал Царства Свідків Єгови , за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Кіровське, вул. Леніна, 116.

Тобто у контролюючого органу були наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та виконання будівельних робіт без відповідно документу, який дає право на їх виконання.

З вищевикладеного вбачається, що під час проведення планової перевірки та під час винесення оскаржуваної постанови та скасування реєстрації декларації посадові особи ДДАБІ у Дніпропетровській області діяли на законних підставах та в межах своєї компетенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, позов Релігійної організації "Релігійна громада свідків Єгови міста Харкова" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови - задоволенню не підлягає.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" та ст.87, ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні даного адміністративного позову у повному обсязі, сплачений судовий збір у розмірі 5512, 00 грн. (платіжне доручення №2534 від 12.12.2016р.) позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 березня 2017 року

Суддя Р.А. Барановський

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.02.2017
Оприлюднено24.05.2017
Номер документу66617140
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/9090/16

Ухвала від 26.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мороз Л.Л.

Рішення від 15.12.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 05.01.2018

Адміністративне

Верховний Суд

Мороз Л.Л.

Ухвала від 06.12.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 09.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 09.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мороз Л.Л.

Ухвала від 21.09.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 21.09.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Постанова від 12.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 12.10.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні