КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2017 року (16:48) м.Київ № 810/615/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представника позивача Москаленко О.В. та представника відповідача Ярового А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Торговий дім до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть спору:Приватне підприємство Торговий дім звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 01.02.2017 №131.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що спірним наказом з 02.02.2017 було призначено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Торговий дім з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Мілано-2000 , ТОВ Буд-Сервіс Груп , ТОВ Вітекс Інвест Плюс за період з 01.01.2015 по 31.07.2016 за відсутністю законних підстав на це.
Так, посилання у спірному наказі на доповідну записку управління аудиту від 30.07.2017 №149/ 10-36-14-05-11 позивач вважає неправомірним, позаяк відповідно до положень Податкового кодексу України доповідна записка не може бути підставою для призначення перевірки.
Крім того, позивач вважає, що ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 26.09.2016, на яку посилається контролюючий орган як на підставу для проведення перевірки, не може надавати право на призначення перевірки, оскільки відповідні повноваження слідчого судді не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, а на момент прийняття спірного наказу строк дії ухвали вже сплинув.
Також позивач зауважив, що спірний наказ був вручений йому не до початку, а під час проведення перевірки, що не відповідає положенням Податкового кодексу України.
Крім того, позивач зауважив про те, що на момент проведення перевірки ПП Торговий дім не отримувало, ані копію вказаної довідки, ані відповідного рішення суду про призначення перевірки.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що оспорюваний наказ був прийнятий на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 26.09.2016, постановленої в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32016100050000055 від 30.06.2016, за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.
Відповідач зауважив про те, що платник податків, який не згоден з наказом про призначення перевірки, здійснює захист свої прав, шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до відповідної перевірки.
При цьому, у разі наявності допуску до перевірки, будь-які порушення, які передували її проведенню, не можуть бути підставою для висновків про протиправність призначення такої перевірки.
Відповідач зазначив про те, що податковим органом вже проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Торговий дім , а тому, оскільки позивач не скористався своїм правом на недопуск посадових осіб ГУ ДФС у Київській області до перевірки, вимога позивача про визнання протиправним та скасування спірного наказу є безпідставною та необґрунтованою.
11.05.2017 на електронну адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі б/н від 11.05.2017 (вх.№869/17 від 11.05.2017), які були долучені судом до матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 26.09.2016 у кримінальній справі 756/11659/16-к задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі м.Києва Сауляк Л.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Батрином Ю.М., та надано старшому слідчому СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві Сауляк Л.В. дозвіл, зокрема, на призначення документальної позапланової перевірки ПП Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34374712) з питань дотримання вимог податкового з та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд Груп (код ЄДРПОУ 39932612), ТОВ Мілано-2000 (код ЄДРПОУ 39853693), ТОВ Буд-Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 39971934), ТОВ Вітекс Інвест Плюс (код ЄДРПОУ 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016, проведення якої було доручено ГУ ДФС у Київській області. Визначено строки проведення перевірок терміном 15 (п'ятнадцять) днів, які обраховуються з моменту початку проведення перевірки (прийняття рішення податковим органом про початок проведення перевірки).
З матеріалів справи вбачається, що заступник начальника ГУ ДФС у Київській області Гришко Р.Ю. звернувся до в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області Кавиліна О.А. з доповідною запискою від 30.01.2017 №149/10-36-14-05-11, у якій повідомив про надходження на адресу ГУ ДФС у Київській області ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва Девятка В.В. у кримінальній справі №756/116 59/16-к від 26.09.2016 та просив дозволу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34374712), тривалістю 5 робочих днів з 02.02.2017 з питань взаємовідносин з ТОВ Еталон Трейд Груп (код ЄДРПОУ 39932612), ТОВ Мілано-2000 (код ЄДРОПУ 39853693), ТОВ Буд-Серві Груп (код ЄДРПОУ 39971934), ТОВ Вітек Інвест Плюс (код ЄДРПОУ 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016.
01.02.2017 на підставі зазначеної доповідної записки Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято наказ №131 Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34374712) .
Згідно з п.1 вказаного наказу вирішено провести з 02.02.2017, тривалістю 5 робочих днів, документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Торговий Дім з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Мілано-2000 , ТОВ Буд-Сервіс Груп , ТОВ Вітекс Інвест Плюс за період з 01.01.2015 по 31.07.2016. З вказаного наказу вбачається, що підставою перевірки є: доповідна записка управління аудиту від 30.01.2017 №149/10-36-14-05-11. На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДФС у Київській області було виписано направлення на перевірку від 02.02.2017 №189 на ім'я головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області Чижевської Алли Миколаївни.
Вказаною посадовою особою Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області було здійснено вихід за податковою адресою ПП Торговий Дім , а саме: АДРЕСА_1, за результатами якого встановлено відсутність позивача за місцезнаходження, про що було складено акт Про відсутність ПП Торговий Дім , код ЄДРПОУ 34374712, за місцезнаходженням від 02.02.2017 №29/10-36-14-05/34374712.
Як вбачається з матеріалів справи, копія наказу від 01.02.2017 №131 разом із запитом від 06.02.2017 про надання документів була отримана позивачем у приміщенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 06.02.2017, що підтверджується підписом директора ПП Торговий Дім ОСОБА_10 на зворотному боці вказаного наказу.
Судом встановлено, що директором ПП Торговий Дім ОСОБА_10 та бухгалтером ПП Торговий Дім ОСОБА_11 було складено акт про недопуск №1 від 07.02.2017 працівників контролюючого органу до проведення перевірки, примірник якого був надісланий на адресу Головного управління ДФС у Київській області для підписання, про що свідчать опис вкладення до цінного листа з відбитком печатки відділення зв'язку від 07.02.2017 та фіскальний чек №0113 від 07.02. 2017.
На підставі вищевказаного наказу у період з 06.02.2017 по 08.02.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Торговий Дім з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Мілано-2000 , ТОВ Буд-Сервіс Груп , ТОВ Вітекс Інвест Плюс за період з 01.01.2015 по 31.07.2016. за результатами якої було складено акт від 15.02.2017 №46/10-36-14-05/34374712.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття наказу від 01.02.2017 №131 Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34374712) , позивач звернуся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Згідно з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, на який міститься посилання в спірному наказі, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Судом встановлено, що підставою для прийняття Головним управлінням ДФС у Київській області наказу від 01.02.2017 №131 є ухвала слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 26.09.2016 у кримінальній справі №756/11659/16-к про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки ПП Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34374712) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Еталон Трейд Груп (код ЄДРПОУ 39932612), ТОВ Мілано-2000 (код ЄДРПОУ 39853693), ТОВ Буд-Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 39971934), ТОВ Вітекс Інвест Плюс (код ЄДРПОУ 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016.
Відповідно до ч.2 ст.40 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції станом на момент винесення ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 26.09.2016 у кримінальній справі №756/11659/16-к) слідчий уповноважений, зокрема: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Частиною 2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок , проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кримінального процесуального кодексу України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ч.2 ст.99 Кримінального процесуального кодексу України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати:1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.
Статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України визначені види заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, зокрема, відповідно до ч.2 ст.131 Кримінального процесуального кодексу України заходом забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна;7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Вказаний перелік є вичерпний та розширювальному тлумаченню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст.132 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що вищевказана ухвала слідчого судді Оболонському районного суду м.Києва від 26.09.2016 містить посилання на статтю 132 КПК України як на підставу її постановлення, а отже, наданий нею дозвіл про призначення перевірки є заходом забезпечення кримінального провадження.
При цьому, виходячи з вичерпного переліку таких заходів, затвердженого статтею 131 КПК України, можна зробити висновок, що надання дозволу на проведення перевірки за своїм змістом є наданням тимчасового доступу до речей і документів.
Так, статтею 159 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
При цьому, відповідно до ст.164 Кримінального процесуального кодексу України в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, зокрема, строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.11 листа Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 05.04.2013 №223-559/0/4-13 зазначив про те, що ухвала слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження повинна відповідати вимогам закону, містити чіткі формулювання, вказівку на вчинення конкретних дій. Наприклад, надати (ким та кому) тимчасовий доступ до речей і/або документів (яких саме) чи надати тимчасовий доступ до речей і/або документів та можливість вилучити їх.
В ухвалі про задоволення клопотання щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен зазначити строк її (ухвали) дії, враховуючи, що: 1) для запобіжних заходів, арешту майна цей строк є пропорційним строку досудового розслідування - два місяці; 2) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади не може становити більше двох місяців, а строк дії тимчасового доступу до речей і документів - більше одного місяця. Слід зазначити, що в разі нездійснення представником правоохоронного органу протягом визначеного в ухвалі слідчого судді строку доступу до речей і документів слідчий за погодженням із прокурором або прокурор має звернутися з клопотанням ще раз, зазначивши, крім іншого, обставини, що завадили йому здійснити такий доступ в межах визначеного в ухвалі слідчого судді часу.
Сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про припинення цього заходу забезпечення та поновлення прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався.
Суд звертає увагу на те, що всупереч вимогам статті 164 КПК України в ухвалі слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 26.09.2016 не зазначено строк її дії, проте, наведений факт не є перешкодою для висновку про те, що такий строк не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення, тобто 26.10.2016.
Отже, на момент прийняття відповідачем спірного наказу від 01.02.2017 №131 вже сплинув строк дії ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 26.09.2016, яка була визначена підставою для прийняття наказу, що свідчить відсутність правових підстав для прийняття вказаного наказу.
Як зазначено вище, відповідач,заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що платник податків, який не згоден з наказом про призначення перевірки, здійснює захист своїх прав, шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до відповідної перевірки, яким позивач не скористався.
Проте, суд не приймає до уваги такі твердження відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Пунктом 81.2 ст.81 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Отже, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПК України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) копії наказу про призначення перевірки та направлення на перевірку є підставою для недопуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Відмова у допуску до перевірки фіксується посадовими особами податкового органу шляхом складання у двох примірниках акта, в якому зазначаються причини відмови. Один примірник акта вручається під підпис платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків одразу після його складання.
З матеріалів справи вбачається, що директором ПП Торговий Дім ОСОБА_10 та бухгалтером ПП Торговий Дім ОСОБА_11 було складено та підписано акт №1 про недопуск до здійснення перевірки від 07.02.2017.
У вказаному документі зазначено про те що наказ №131 від 01.02.2017 був отриманий позивачем лише 06.02.2017.
Крім того, в акті вказано про те, що у період з 06.02.2017 по 07.02.2017 жодна із посадових осіб контролюючого органу не здійснювала вихід за місцезнаходженням позивача, що в свою чергу, і зумовило складання посадовими особами підприємства вказаного акта.
Судом встановлено, що зазначений акт був направлений на адресу відповідача 07.02.2017, що підтверджується описом вкладенням до цінного листа з відбитком печатки відділення зв'язку від 07.02.2017 та фіскальним чеком №0113 від 07.02.2017.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач скористався свої правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу саме до моменту проведення перевірки та зафіксував належним чином свою відмову у допущенні відповідача до проведення виїзної документальної перевірки, яка згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, проводиться за місцезнаходженням платника податків, що унеможливлює таким чином проведення такої перевірки без волевиявлення платником податків відповідної згоди.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було прийнято до уваги вказану обставину і у період з 07.02.2017 по 08.02.2017 було проведено на підставі спірного наказу документальну позапланову перевірку ПП Торговий Дім , зазначену у відповідному акті як виїзну.
Таким чином, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області було порушено процедуру проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яка передбачена вимогами чинного законодавства, що тягне за собою визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків її проведення.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов'язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки. Передбачене пунктом 81.1 статті 81 ПК право платника не допустити посадових (службових) осіб до перевірки є лише додатковою гарантією захисту прав платника у сфері публічного права, яким платник вправі скористатися на власний розсуд.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Правова оцінка дій податкового органу на предмет їх відповідності наведеним ознакам не залежить від реакції платника на такі дії від передбачених законодавством способів захисту платником своїх прав, а також від того, чи фактично використав платник оперативні заходи правового захисту.
Саме такий підхід забезпечує дотримання балансу приватних і публічних інтересів в податкових правовідносинах, які характеризуються нерівністю сторін в силу наявності у податкової інспекції як суб'єкта владних повноважень компетенції застосовувати, зокрема, заходи примусового впливу щодо платника.
Таке правозастосування відповідає також правовій позиції Верховного Суду України, що висловлена в постанові від 21.01.2015 (номер рішення в ЄДРСР 43075087), згідно з якою право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої.
Отже, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку щодо звернення позивача з вимогою про визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття наказу №131 від 01.02.2017, у той час як матеріали справи свідчать про те, що спірний наказ був прийнятий після спливу строку дії ухвали слідчого судді, яка була покладена в якості правової підстави призначення перевірки.
У зв'язку з цим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДФС у Київській області.
У судовому засіданні 11.05.2017 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 16.05.2017.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області №131 від 01.02.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Торговий Дім (код ЄДРПОУ 34374712) .
3.Стягнути на користь Приватного підприємства Торговий Дім (08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Чкалова, будинок 10, квартира 16, ідентифікаційний код 34374712) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А, ідентифікаційний код 39393260).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2017 |
Оприлюднено | 24.05.2017 |
Номер документу | 66617521 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні