Постанова
від 17.05.2017 по справі 816/575/17
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/575/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А. ,

представника позивача - Колеснікова В.О.,

представника відповідача - Яловець М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аикон-Авто" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови №16-01-200/371-235 від 19.04.2017 про накладення штрафу у розмірі 96 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладення цивільно - правових договорів з ОСОБА_3 є правом підприємства і не порушує законодавства України про працю. Крім того, на думку позивача перевірку проведено з порушенням установленого порядку.

04.05.2017 позивач уточнив позовні вимоги і просив також визнати протиправною та скасувати постанову № 16-01-200/371 - 236 від 19.04.2017 про накладення штрафу у розмірі 3200 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_3 несвоєчасно звернувся за розрахунком, а щодо відсутності підпису ОСОБА_3 в особовій картці працівника, то він поставив підпис на наказі.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що цивільно - правова угода позивача з ОСОБА_3 має ознаки трудового договору, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. Крім того, позивачем порушено п. 2.5. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок та ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 116 КЗпП України та ст. 117 КЗпП щодо виплати всіх належних від підприємства сум працівникам в день звільнення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 21.03.2017 по 06.04.2017 Управлінням Держпраці у Полтавській області проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальообов'язкового державного соціального страхування товариства з обмеженою відповідальністю "Аикон - Авто", за результатами якої складено акт № 16-01-200/371 (а.с. 20 - 24).

Перевіркою виявлено наступні порушення:

- частини 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), а саме: підприємством допущено до роботи ОСОБА_3 на підставі цивільно - правових угод, що мають ознаки трудових правовідносин;

- пункту 2.5. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, а саме: в особовій картці відсутній підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з наказом про прийняття на роботу;

- частини 1 статті 47, частини 1 статті 116 КЗпП, а саме: охоронця ОСОБА_3 звільнено 05.01.2017, а виплату всіх належних від підприємства сум проведено 12.01.2017.;

- частини 1 статті 117 КЗпП, а саме: виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку не проведено.

За наслідками перевірки Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову № 16-01-200/371 - 235 від 19.04.2017 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Аикон - Авто" штрафу в розмірі 96 000 грн. на підставі статті 265 КЗпП за порушення частини 3 ст. 24 КЗпП (а.с. 91 - 92). А також постанову № 16-01-200/371-236 від 19.04.2017 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Аикон - Авто" штрафу в розмірі 3200 грн. на підставі статті 265 КЗпП за порушення пункту 2.5. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, частини 1 статті 47, частини 1 статті 116 КЗпП та статті 117 КЗпП (а.с. 18 - 19).

Позивач не погодився із зазначеними постановами і оскаржив їх до суду.

Перевіряючи їх правомірність суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).

Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року №1059.

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Разом з тим, інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

За результатами перевірки, що передбачено пунктом 7 Порядку № 390, складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок).

У відповідності до п. 2 Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

У відповідності до п. 3 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Як встановлено судом, позапланову перевірку позивача проведено на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.03.2017 (а.с. 67) за погодженням Держпраці (лист № 2962/4.3/4.2 - ДП-17 від 16.03.2017, а.с. 69).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між товариством з обмеженою відповідальністю "Аикон - Авто" та ОСОБА_3 та слугували підставою виникнення спору суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як встановлено судом, між товариством з обмеженою відповідальністю "Аикон - Авто" (замовник) та громадянином ОСОБА_3 (виконавець) укладено цивільно-правові угоди від 01.10.2015 (а.с. 86-87) та від 01.09.2015 (а.с. 83 - 84), за умовами яких виконавець зобов'язується надати замовнику послуги в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги.

Згідно підпункту 1.2. зазначених договорів виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг, у тому числі використовує власні засоби та матеріали.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦКУ).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин 1-2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд вважає за потрібне зазначити, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Підпунктом 4.1 вищезазначених угод сторони погодили, що вартість робіт виконаних у відповідності до умов угоди за місяць складає 1450 грн., яку замовник зобов'язується сплатити в обумовленому сторонами порядку.

Як слідує зі змісту цивільно-правових угод від 01.09.2015 року та 01.10.2015, метою їх укладання є виконання її стороною певного визначеного обсягу робіт. Предметом договору є виконання конкретних послуг по охороні території та розташованого на ній майна та матеріальних цінностей. Фактично гр. ОСОБА_3 виконувалась індивідуально визначена робота.

Дія угод припинена у зв'язку з повним виконанням сторонами своїх зобов'язань, що засвідчено підписанням актів здавання-приймання виконаних робіт від 31.09.2015 (а.с. 27) та від 31.10.2015 (а.с. 88).

Таким чином спірні правовідносини між підприємством позивача та ОСОБА_3 виникли на підставі волевиявлення обох сторін і ніяк не порушили ані права працівника, ані інтереси держави (загальнообов'язкові відрахування підприємством сплачено, що підтверджується платіжними дорученнями, а.с. 45 - 52).

За викладених обставин суд дійшов висновку, що підприємством не було порушено частину 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області №16-01-200/371-235 від 19.04.2017 від 19.04.2017 про накладення штрафу у розмірі 96 000 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області № 16-01-200/371 - 236 від 19.04.2017 про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено перевіркою, позивачем порушено пункт 2.5. глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, а саме: в особовій картці відсутній підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з наказом про прийняття на роботу; частини 1 статті 47, частини 1 статті 116 КЗпП, а саме: охоронця ОСОБА_3 звільнено 05.01.2017, а виплату всіх належних від підприємства сум проведено 12.01.2017.; частини 1 статті 117 КЗпП, а саме: виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку не проведено.

Частиною 2 статті 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відсутність підпису в особовій картці підтверджується особовою карткою (а.с. 106) носвоєчасність розрахунку з ОСОБА_3 підтверджується видатковим касовим ордером від 12.01.2017 (а.с. 107).

Вказаних порушень позивачем не спростовано, а відтак постанову Управління Держпраці у Полтавській області № 16-01-200/371 - 236 від 19.04.2017 про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. прийнято правомірно.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу № 06-01-200/371-235 від 19.04.2017.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аикон - Авто" (ідентифікаційний код 38019594) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) гривень 32 (тридцять дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22.05.2017.

Суддя К.І. Клочко

Дата ухвалення рішення17.05.2017
Оприлюднено24.05.2017

Судовий реєстр по справі —816/575/17

Постанова від 19.07.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 13.06.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 13.06.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Постанова від 17.05.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

К.І. Клочко

Ухвала від 27.04.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

К.І. Клочко

Ухвала від 27.04.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

К.І. Клочко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні