Ухвала

від 16.05.2017 по справі 825/323/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/323/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Видмеденко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська виробнича компанія Пам'яті декабристів до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 жовтня 2016 року № 0000171400.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області, звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на здійснені порушення судом першої інстанції вимог матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що ТОВ СВК Пам'яті декабристів є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29 жовтня 2013 року внесено відповідний запис.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01 березня 2015 року, що підтверджується відповідним витягом № 1525034500005.

На підставі направлення від 19 вересня 2016 року № 237, виданого Ніжинською ОДПІ, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, згідно наказу Ніжинської ОДПІ від 14 вересня 2016 року № 334, працівниками податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ СВК Пам'яті декабристів з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання, вказаними в ухвалах Солом'янського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі № 1-кс/760/8556/16 та від 01 серпня 2016 року у справі № 1-кс/760/10651/16 за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року.

Перевірка проведена в період з 19 вересня 2016 року по 23 вересня 2016 року з відома директора ТОВ СВК Пам'яті декабристів та в присутності головного бухгалтера.

За результатами перевірки Ніжинською ОДПІ складено акт від 30 вересня 2016 року № 793/14-38955492 у якому встановлено порушення ТОВ СВК Пам'яті декабристів :

- п. 1 ст. 198, п. 2 ст. 198, п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 114450,00 грн., в тому числі: грудень 2015 року - 114450,00 грн.

- п. 1 ст. 198, п. 2 ст. 198, п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 114450,00 грн., в тому числі: листопад 2015 року - 114450,00 грн.

Вважаючи висновки викладені у вищевказаному акті перевірки неправомірними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку і листом від 11 жовтня 2016 року № 82-90/10/25-13-22-013 Ніжинська ОДПІ повідомила ТОВ СВК Пам'яті декабристів , що відсутні підстави для зміни висновку акту позапланової документальної виїзної перевірки від 30 вересня 2016 року № 793/14-38955494.

На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ було винесено ТОВ СВК Пам'яті декабристів податкове повідомлення-рішення з розрахунком від 17 жовтня 2016 року № 0000171400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 143 062,50 грн. (114 450,00 грн. за основним платежем та 28 612,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи винесене Ніжинською ОДПІ податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2017 року № 2241/6/99-99-11-01-01-25 останнє залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено фіктивності взаємовідносин платника із контрагентом в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою - отримати незаконну податкову вигоду. Натомість, надані позивачем до суду первинні документи, відповідають вимогам чинного законодавства та свідчать про реальність фінансово-господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК України.

Так, згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлюючи обставини правомірності/неправомірності відображення в податковому обліку господарських операцій, слід ретельно, в сукупності та взаємозв'язку досліджувати всі надані податковим органом та платником податків докази щодо реального/нереального здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ СВК Пам'яті декабристів , з метою здійснення своєї господарської діяльності, на підставі положень Закону України Про оренду землі , орендує у фізичних осіб на території Вороньківської сільської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у зв'язку з чим між вказаними сторонами було укладено ряд договорів оренди землі, форма та зміст яких є типовими. Частина договорів, у зв'язку із їх великою кількістю, вибірково були надані представником позивача суду.

Позивач у встановленому законодавством порядку, на підставі укладених договорів, зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельних ділянок, що підтверджується витягом з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14 березня 2017 року № 82354761.

Станом на 22 лютого 2017 року площа орендованих позивачем земельних ділянок становить 2 309,164 га сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі - 2050,768 га, сади - 258,396 га, що підтверджується довідкою Відділу Держгеокадастру у Бобровицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 лютого 2017 року № 27-28-99.2-292/2-17.

Статтею 4 Договорів встановлено, що орендна плата за володіння та користування земельними ділянками нараховується і вноситься орендарем (ТОВ СВК Пам'яті декабристів ) щорічно у формі, в поряду і розмірах, що визначені договорами, протягом усього строку оренди земельних ділянок - з дати державної реєстрації права оренди земельних ділянок у встановленому законодавством України порядку по день фактичного припинення дії цих договорів.

Орендна плата за володіння та користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця.

За згодою сторін орендна плата за володіння та користування земельними ділянками може сплачуватися орендарем на користь орендодавця у натуральній формі (сільськогосподарською продукцією) або у відробітковій формі (роботами, послугами, тощо). Передача продукції, виконання робіт та/або надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (накладними, відомостями, актами приймання-передачі, іншими обліковими документами), які підтверджують факт виконання орендарем свого зобов'язання по сплаті орендної плати за цими договорами.

Орендна плата за володіння та користування земельними ділянками сплачується орендарем на користь орендодавців щорічно в строк до 31 грудня кожного поточного року.

Матеріали справи свідчать про те, що TOB СВК Пам'яті декабристів домовилось з орендодавцями про можливість проведення розрахунків щодо орендної плати за землю у натуральній формі, зокрема, цукром.

На виконання зазначеного зобов'язання, між ТОВ СВК Пам'яті декабристів (покупець) та ТОВ Бром Форс в особі директора Круглика О.В. (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 24 листопада 2015 року № 241115, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця цукор (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (пп. 1.1 п. 1 Договору).

Поставка товару здійснюється на складі постачальника. Поставка товару може здійснюватися партіями. На кожну партію товару, що постачається постачальник видає накладні, в яких вказується найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна товару і вартість партії товару (пп. 2.1, 2.2 Договору).

Статтею 3 Договору визначено порядок розрахунку між сторонами. Зокрема, оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

24 листопада 2015 року повноважними представниками товариств було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, скріплену печатками, якою сторони погодили умови поставки партії цукру, що відвантажується.

Так, відповідно до додаткової угоди, ТОВ Бром Форс взяло на себе зобов'язання з поставки ТОВ СВК Пам'яті декабристів цукру в загальній кількості 49050,00 кг, вартістю 686 700,00 грн. (з ПДВ).

На виконання умов договору ТОВ Бром Форс було поставлено позивачу цукор в кількості 49050,00 кг, вартістю 686 700,00 грн. (з ПДВ), про що складено видаткову накладну від 30 листопада 2015 року № 91.

На суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентом було виписано ТОВ СВК Пам'яті декабристів податкові накладні від 24 листопада 2015 року № 39 на суму 350 000,00 грн. (з ПДВ) та № 91 на суму 336 700,00 грн. (з ПДВ), підписані директором товариства Кругликом О.В.

Розрахунок між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою. ТОВ СВК Пам'яті декабристів сформовано акт взаєморозрахунків за 01 листопада 2015 року - 20 вересня 2016 року, відповідно до якого розрахунки позивача з контрагентом здійснені в повному обсязі.

Господарська операція з ТОВ Бром Форс відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 631, 26 та деклараціями з податку на додану вартість з додатками від 18 грудня 2015 року, від 19 грудня 2015 року.

Придбаний у ТОВ Бром Форс цукор позивач оприбуткував на склади, які перебувають у власності ТОВ СВК Пам'яті декабристів , що підтверджується свідоцтвами про право власності та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Придбаний у ТОВ Бром Форс цукор було використано ТОВ СВК Пам'яті декабристів у власній господарській діяльності. Зокрема, відповідно довідки від 21 березня 2017 року № 171:

- 40 102,00 кг на суму 461 323,36 грн. - видано фізичним особам-орендодавцям (пайовикам), як оплата за оренду земельних ділянок (паїв) на виконання умов договорів оренди, що підтверджується вибірково наданими (у зв'язку з їх великою кількістю) видатковими накладними;

- 2 400,00 кг на суму 33 600,00 грн. - реалізовано;

- 2 734,00 кг - використано у господарській діяльності.

Залишок нереалізованого цукру по рахунку 26 Готова продукція становить 3 814 кг на суму 71726,64 грн., який залишається оприбуткованим на складі, що підтверджується інвентаризаційним описом запасів від 20 вересня 2016 року.

Вказані документи в сукупності засвідчують реальність господарських операцій з придбання обумовленого договорами товару.

Однак, на переконання податкового органу цих документів недостатньо для визначення господарських операцій між позивачем та його контрагентом реальними.

Як вбачається з акту перевірки, основною підставою для висновку Ніжинської ОДПІ про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ Бром Форс стали ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі 760/11040/16-к (провадження № 1-кс/760/8556/16) та від 01 серпня 2016 року у справі № 760/6919/16-к (провадження № 1-кс/760/10651/16), які надійшли на адресу податкового органу.

Зокрема, у вказаних ухвалах зазначено, що до суду надійшли клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, погоджені з представником Генеральної прокуратури України, про призначення позапланової документальної перевірки в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000630 від 08 грудня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст.28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України. Так, учасниками організованої групи в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі, ТОВ Бром Форс , ТОВ Бест Комьюніті , ТОВ Білд Комьюніті та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також, на банківські рахунки вказаних суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

В ході досудового розслідування, зокрема, з метою встановлення фактичного місцезнаходження службових осіб підприємств були здійснені виїзди за податковими адресами зазначених підприємств, в результаті яких встановлено відсутність офісних та складських приміщень. Також, допитано ряд осіб, які обліковуються керівниками та засновниками вищевказаних підприємств. При допитах вказані особи повідомили про свою непричетність до реєстрації та фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, підписання всіх первинних документів, (в тому числі і податкових накладних) в інтересах ТОВ Бром Форс здійснено Кругликом О.В., який з 19 жовтня 2015 року є керівником вказаного товариства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відповідний період.

Відповідач не довів, що директор ТОВ Бром Форс , діючи від імені вказаного товариства, не мав фактичної мети здійснювати його фінансово-господарську діяльність, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказана особа є повноважною особою, в розумінні податкового законодавства України, на оформлення та підписання первинних бухгалтерських документів, які надають право ТОВ СВК Пам'яті декабристів на формування податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ним.

На момент розгляду справи відсутні будь-які вироки судів щодо фіктивної діяльності контрагента позивача, його установчі документи не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку посадових осіб ТОВ Бром Форс .

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою.

За наслідком дослідження матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку проте, що господарські операції позивача з ТОВ Бром Форс відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

В ході дослідження господарської операції між ТОВ СВК Пам'яті декабристів та ТОВ Бром Форс судом встановлено рух активів позивача, зв'язок між фактом придбання товару (цукру) та понесенням витрат, пов'язаних із діяльністю платника податку. Надані в судове засідання первинні бухгалтерські документи в повній мірі розкривають зміст господарської операції за укладеним з контрагентом договором купівлі-продажу від 24 листопада 2015 року № 241115. Тобто, вище перелічені документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Варто зазначити, що відсутність на момент проведення перевірки у ТОВ СВК Пам'яті декабристів товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність відповідних поставок товару. Вказані обставини обумовлені тим, що в межах спірних правовідносин позивач їх не складав, а отримував від контрагента, тому зазначена обставина не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльності мали місце.

Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що ТОВ СВК Пам'яті декабристів суму ПДВ 114450,00 грн. по операції з придбання цукру неправомірно вказало у скороченій декларації, як на податкову підставу правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки від 30 вересня 2016 року № 793/14-38955492, підставою для винесення Ніжинською ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало не підтвердження реальності здійснення господарської операції за наслідками взаємовідносин ТОВ СВК Пам'яті декабристів та ТОВ Бром Форс (не підтвердження постачання контрагентом позивачу цукру), а не порушення в заповненні спецдекларації з податку на додану вартість. Віднесення сум податку на додану вартість до спеціальної декларації замість загальної є порушенням з іншим видом відповідальності.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, у випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, зазначені у актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагента. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даним товариствами, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків, та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 19 травня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.