Ухвала

від 16.05.2017 по справі 815/5571/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5571/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Контакт до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Контакт звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016 року №0008361401 та №0008371401.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 року позов ТОВ Контакт задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 28.12.2016 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції, при здійсненні висновку про підтвердження ТОВ Контакт первинними документами показників задекларованих господарських операцій з контрагентами, не врахував положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, яким визначається статус первинних документів, не наданих платником податків під час проведення перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками такої перевірки, а також не надав належної правової оцінки наявній у податкового органу податковій інформації щодо постачальників товарів (робіт, послуг) товариства.

Апелянт посилається на те, що ТОВ Контакт у бухгалтерському обліку та в податковій звітності відображало господарські операції, які фактично не відбувалися, на підставі первинних документів, які містили неправдиві відомості.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ Контакт .

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2016р. у справі № 522/552/5458/16-к та наказу від 18.08.2016р. №1291, у період з 22.08.2016р. по 26.08.2016р. співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Контакт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 року по 30.04.2016 року, за результатами якої склали акт перевірки №275/15-32-14-01/30390413 від 02.09.2016 року.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем: п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ст.1, п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 811 767 грн. (у т.ч. 2013 рік на 245883 грн., 2015 рік на 373325 грн., 1 кв. 2016 року на 192559 грн.); п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в загальному розмірі 843142 грн.

Зокрема, в акті перевірки відповідач не визнав правомірність формування ТОВ Контакт податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) ПП Рідний Берег , ТОВ Катерина , ТОВ Акрополь Гарант Плюс , ТОВ Арт Кипрей , ТОВ Горіх-Трейдінг , ТОВ Інкамін , ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Супертранслогістик 2016 , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ Блеск Сі Груп , ТОВ ТТГ ЛТД , ТОВ Центрлогістік Лімітед з посиланням на ненадання товариством до перевірки в повному обсязі первинних документів, оформлених за наслідками вказаних господарських операцій, а також у зв'язку з наявною податковою інформацією щодо діяльності контрагентів.

На підставі вказаного акту перевірки 28.09.2016 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення: №0008361401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 921 378 грн. (у т.ч. за основним платежем - 811767 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109611 грн.); №0008371401, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 930 221 грн. (у т.ч. за основним платежем - 744177 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 186044 грн.).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ Контакт про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016р. №0008361401 та №0008371401, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №275/15-32-14-01/30390413 від 02.09.2016 року, а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань та нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум витрат до складу валових, а сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у перевірений період позивач за КВЕД мав право займатися наступними видами діяльності: електромонтажні роботи; інші будівельно-монтажні роботи (основний); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування; демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

30.04.2013 року між ПП Рідний Беріг , як Постачальником, та ТОВ Контакт , як Покупцем, укладено договір поставки №16, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити товар (електроінструмент, такелажне обладнання в асортименті), а Покупець - прийняти та оплатити його вартість. Сума договору складається з сум видаткових накладних; Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця.

Зазначений договір підписано директорами підприємств, їх підписи завірено відповідними печатками юридичних осіб.

Апеляційний суд встановив, що на підтвердження виконання умов вказаного договору ТОВ Контакт надало до перевірки та до суду першої інстанції: податкові накладні №90 від 10.08.2013р. (ПДВ - 9745,97 грн.), №41 від 05.08.2013р. (ПДВ - 8329,03 грн.); видаткові накладні №90 від 10.08.2013р., №41 від 05.08.2013р., №597 від 05.08.2013р., №598 від 10.08.2013р.; товарно-транспортні накладні; акти списання матеріалів; банківські виписки про оплату товару. (т.5 а.с.210-222)

Апеляційний суд, також, встановив, що 11.09.2013 року між ТОВ Катерина , як Виконавцем, та ТОВ Контакт , як Замовником, укладено договір підряду №1109, за умовами якого Виконавець зобов'язується забезпечити виконання монтажу 8 ескалаторів та монтаж ліфтів №№ L1, L2, L3, L7, L8 за адресою: м.Одеса, вул. Єкатерининська, 27, а Замовник зобов'язується провести оплату по ціні, згідно умов Договору. Вартість робіт складає 722 318,76 грн. Термін виконання - 60 робочих днів після всіх узгоджень. Додаткове виконання робіт допускається.

14.10.2013 року між ТОВ Катерина , як Виконавцем, та ТОВ Контакт , як Замовником, укладено договір підряду №1410, за умовами якого Виконавець зобов'язується забезпечити виконання монтажу обрамлення дверей шахт чотирьох пасажирських ліфтів за адресою: м.Львів, вул. Наливайка, 4, а Замовник зобов'язується провести оплату по ціні, згідно умов Договору. Вартість робіт складає 82 615,25 грн. Термін виконання робіт - 20 робочих днів після всіх узгоджень.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав до перевірки та до суду первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, підсумкові відомості ресурсів, виписки по особових рахунках, локальні кошториси, монтажні креслення, договірні ціни. (т.1 а.с.198-200, 209-210, 214, 217, 222-223; т.2 а.с.31-32, 89-90, 93-98, 100, т.5 а.с.231-250, т.6 а.с1-139)

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару чи наданих послуг.

В акті перевірки Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області не визнало надані ТОВ Контакт товарно-транспортні накладні в якості належного доказу перевезення товару від ПП Рідний Беріг з посиланням на те, що згідно інформаційних баз даних ГУ ДФС в Одеській області, зокрема, Звіту за формою 1-ДФ Суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і утриманих з них податків , встановлено, що ФОП ОСОБА_4, відомості про якого в якості авто перевізника зазначено в товарно-транспортній документації, наданій до перевірки, ніколи не здійснював перевезення вантажів для ПП Рідний Беріг як водій, про що свідчить відсутність отриманих доходів з джерелом виплати - ФОП ОСОБА_4

Апеляційний суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що послуги по перевезенню вантажу ФОП ОСОБА_4 надавав не ПП Рідний Беріг , а безпосередньо ТОВ Контакт , з яким вказаною фізичною особою-підприємцем укладено договір перевезення №160112 від 16.01.2012р. (т.1 а.с.172)

Також, не заслуговують на увагу посилання ГУ ДФС в Одеській області на окремі недоліки оформлення товарно-транспортних накладних (відсутність вказівки на якісні та кількісні характеристики товару, час навантаження/розвантаження, кількість людиногодин, витрачених на навантаження/розвантаження товару тощо), оскільки недоліки в оформленні первинних документів не роблять такі документи недійсними, мають несуттєвий характер та не є такими, що позбавляють ТТН юридичної сили. Більше того, сама по собі товарно-транспортна накладна не є документом, на підставі якого формується податковий кредит по господарських операціях щодо поставки товару.

При дослідженні наданих ТОВ Контакт товарно-транспортних накладних, колегією суддів встановлено, що вони заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, містять в собі повну інформацію щодо перевізників, вантажоотримувача та вантажовідправника, вид транспорту, найменування товару, вартість товару, підписи та печатки сторін.

Щодо посилань ГУ ДФС в Одеській області на ненадання ТОВ Контакт до перевірки довіреностей на отримання товару від ПП Рідний беріг , то колегія суддів вважає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Довіреність є лише документом, який дає право довіреній особі отримати цінності, які зазначені у цій довіреності, тоді як факт поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджено договором, податковими та видатковими накладними.

Безпідставними апеляційний суд знаходить посилання апелянта на відсутність у ТОВ Контакт актів приймання-передачі товару та довіреностей на отримання товару від ТОВ Катерина , оскільки, як зазначалось вище, між позивачем і вказаним контрагентом господарські операції відбувалися на підставі договорів підряду (№1109 від 11.09.2013р., №1410 від 14.10.2013р.), а не поставки, при яких відповідні документи складаються.

В обґрунтовування вимог апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області посилається на отриману від ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС в Миколаївській області та від ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову інформацію по ПП Рідний Беріг та по ТОВ Катерина . Зокрема, зазначає, що контрагентами позивача завищено податковий кредит по контрагенту ТОВ Комфорт-В , щодо якого порушено кримінальне провадження за ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України; у підприємств відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, яке економічно необхідне для здійснення задекларованих господарських операцій.

Однак, колегія суддів зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат, а сум ПДВ - до складу податкового кредиту, у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагента певної кількості персоналу. Майна тощо не може являтися вичерпною ознакою неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Судова колегія вважає, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар (послуги) та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Відповідачем не надані докази, які свідчили б про те, що ТОВ Контакт придбавало аналогічний товар у інших суб'єктів господарювання, а не у ПП Рідний Беріг , що зміст договорів з ПП Рідний Беріг та з ТОВ Катерина не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ПП Рідний Беріг та ТОВ Катерина . Апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність декларування ТОВ Контакт в податковому обліку господарських операцій з ПП Рідний Беріг та ТОВ Катерина , та, у зв'язку з цим, наявність у підприємства права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками товарів (робіт, послуг).

В акті перевірки №275/15-32-14-01/30390413 від 02.09.2016 року зафіксовано, що під час її проведення ГУ ДФС в Одеській області складено та вручено головному бухгалтеру ТОВ Контакт запит від 23.08.2016р. про надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентами ТОВ Акрополь Гарант Плюс , ТОВ Арт Кипрей , ТОВ Горіх-Трейдінг , ТОВ Інкамін , ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Супертранслогістик 2016 , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ Блеск Сі Груп , ТОВ ТТГ ЛТД , ТОВ Центрлогістік Лімітед за період з 01.01.2015р. - 01.05.2016р., зокрема, завірені належним чином виписки з банку, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, акти виконаних робіт, накладні, договори, довіреності на отримання товару та інші наявні документи.

Вказаний запит отримано ТОВ Контакт 26.08.2016р., тобто в останній день проведення перевірки. (т.4 а.с.80)

У відповідь на вказаний запит товариством надано податковому органу податкові й видаткові накладні, банківські виписки. У зв'язку з цим, ГУ ДФС в Одеській області, з посиланням на п.44.6 ст.44 ПК України, дійшла висновку про не підтвердження первинними документами ТОВ Контакт господарських операцій з контрагентами ТОВ Акрополь Гарант Плюс , ТОВ Арт Кипрей , ТОВ Горіх-Трейдінг , ТОВ Інкамін , ТОВ Стройбудпромсервіс , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Супертранслогістик 2016 , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ Блеск Сі Груп , ТОВ ТТГ ЛТД , ТОВ Центрлогістік Лімітед .

При наданні правової оцінки висновкам акту перевірки в цій частині колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З вказаних норм Кодексу слідує, що у платника податків наявний обов'язок щодо надання контролюючому органу лише копій документів, які належать до предмету перевірки або пов'язані з предметом перевірки

Як вбачається з наказу ГУ ДФС в Одеській області №1291 від 18.08.2016 року Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ Контакт (код ЄДРПОУ 30390413) та акту перевірки №275/15-32-14-01/30390413 від 02.09.2016 року позапланову перевірку ТОВ Контакт призначено відповідачем на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України - у зв'язку з отриманням ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2016р. у справі №552/552/5458/16-к.

Дослідивши вказану ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2016р. колегія суддів встановила, що слідчий суддя Приморського районного суду м.Одеси надав дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ Контакт з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Катерина (код ЄДРПОУ 24534447) та ПП Рідний Беріг (код ЄДРПОУ 38350603) за період з 01.06.2013р. по 01.05.2016р. Зобов'язано під час перевірки висвітлити питання, пов'язанні з використанням посадовими особами ТОВ Контакт сумнівного податкового кредиту з податку на додану вартість та факт включення до витратної частини при обчисленні податку на прибуток.

Тобто, предметом перевірки, призначеної на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, були лише господарські операції ТОВ Контакт з контрагентами ТОВ Катерина та ПП Рідний Беріг , а тому, відповідно до ст.85 ПК України, у позивача був обов'язок щодо надання тільки документів, підтверджуючих виконання договору поставки №16 від 30.04.2013р. та договорів підряду №1109 від 11.09.2013р. та №1410 від 14.10.2013р.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ Катерина та ПП Рідний Беріг , суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, а також здійснення податковим органом перевірки господарських операцій, які не входили до предмету перевірки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016р. №0008361401 та №0008371401.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв