Рішення
від 16.05.2017 по справі 902/307/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2017 р. Справа №902/307/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С. розглянувши матеріали справи

за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, м.Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПАЗ-Я", м.Гайсин Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 10092,64 грн згідно договору оренди (найму) майна

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.01.2017);

представник відповідача - не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПАЗ-Я" 10696,59 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору оренди (найму) майна №2/2016 від 29.07.2016.

Ухвалою суду від 06.04.2017 порушено провадження у даній справі, судове засідання призначено на 18.04.2017.

В зв'язку з неявкою сторін та невиконанням ними вимог суду стосовно надання необхідних для розгляду справи документів, ухвалою суду від 18.04.2017 розгляд справи відкладено до 16.05.2017.

Відповідач 16.05.2017 в судове засідання не з'явився.

Разом з цим, судом встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі від 06.04.2017 та ухвала про відкладення слухання від 18.04.2017 направлені товариству з обмеженою відповідальністю "ТОПАЗ-Я" рекомендованими листами на адресу, вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Органом поштового зв'язку кореспонденція повернута з відміткою: "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою , вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи.

З огляду на викладене справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно положень ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.07.2016 між квартирно-експлуатаційним відділом (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОПАЗ-Я" (орендар) укладено договір оренди №2/2016 (а.с.7-16), предметом якого є: "нерухоме військове майно - нежитлові приміщення №7, №9 та частина нежитлового приміщення №8 загальною площею 28,0 кв.м. в будівлі №21, військове містечко №100, що знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, розташоване за адресою: Вінницька область, м.Гайсин, вул.1-го Травня, 64, вартість якого визначена на 31.01.2016 за незалежною оцінкою та становить 103524 грн" (п.1.1 угоди).

Пунктом 3.1. договору сторони домовились, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (лютий 2016 року) на рівні 1250,00 грн за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, і є не нижчою орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04 жовтня 1995 року, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (лютий 2016 року) 431,35 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2. договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору).

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за і користування визначається згідно з чинною методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.4. договору).

Згідно п.3.6 орендар взяв на себе зобов'язання перераховувати 100% орендної плати до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного місяця.

Окрім цього, пунктом 5.11 орендар зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання орендованого майна.

Пунктом 5.15. сторони визначили, що орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Відповідно до п.10.1. договору, даний договір укладено строком на два роки одинадцять місяців який діє з 29.07.2016 по 29.06.2019 включно.

Разом з цим пунктом 10.6.1 визначено, що сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: використовує майно не відповідно до умов договору; не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу; не робить поточний та інші види ремонтів орендованого майна згідно з умовами договору; передає орендоване майно (його частку) у суборенду; не застрахував орендоване майно згідно з п.5.8 цього договору; не переглядає орендну плату у разі внесення змін до методики, яка передбачає збільшення розміру орендної плати; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження майна.

Актом приймання-передачі нерухомого військового майна від 29.07.2016 (додаток №2 до договору оренди) (а.с.22) нерухоме військове майно було передано в оренду ТОВ "ТОПАЗ-Я".

В зв'язку з припиненням договору оренди №2/2016 від 29.07.2016 за згодою сторін, 03.01.2017 об'єкт оренди був повернутий позивачу, доказом чого є акт приймання-передачі нерухомого військового майна від 23.01.2017 (а.с.25).

Отже з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався орендованим майном 5 місяців і 6 днів. За період дії договору оренди №2/2016 від 29.07.2016 (29.07.2016 по 03.01.2017) заборгованість відповідача перед позивачем склала 10092,65 грн, з яких: 7791,91 грн - орендної плати; 93,22 грн - компенсації податку за землю та 2207,51 грн - вартості спожитого теплопостачання.

Несплата відповідачем боргу згідно договору оренди №2/2016 від 29.07.2016 за період з 29.07.2016 по 03.01.2017 стала підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст.796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Відповідно до ст.797 ЦК України, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

В силу ст.ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Разом з тим, відповідач не надав доказів погашення заборгованості по орендній платі, за сплату компенсації податку та спожите теплопостачання за період з 29.07.2016 по 03.01.2017 та будь-яких заперечень проти позовних вимог останнім також не надано.

При цьому, судом встановлено, що розрахунки по орендній платі, по сплаті компенсації податку та по спожиттю теплопостачання здійснені позивачем у відповідності до положень законодавства та договору; підлягають задоволенню в межах вимог, заявлених до стягнення.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10092,65 грн боргу згідно договору оренди №2/2016 від 29.07.2016 за період з 29.07.2016 по 03.01.2017 підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПАЗ-Я" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.Карла Маркса, 42; код ЄДРПОУ 39168288) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці (21007, м.Вінниця, вул.Стрілецька, 87; код ЄДРПОУ 08320218) 7791,91 грн - орендної плати; 93,22 грн - компенсації податку за землю; 2207,51 грн - вартості спожитого теплопостачання та 1600,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 22 травня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - ТОВ "ТОПАЗ-Я" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.Карла Маркса, 42).

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення16.05.2017
Оприлюднено25.05.2017
Номер документу66624970
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/307/17

Судовий наказ від 02.06.2017

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Рішення від 16.05.2017

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 18.04.2017

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 06.04.2017

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні