Рішення

від 17.05.2017 по справі 902/49/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2017 р. Справа № 902/49/17

Господарський суд Вінницької області у складі колегії суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів: Білоуса В.В., Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; адреса для листування: одержувач: філія "ЦМГС" ПАТ "НАК "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 20077720)

до Носковецької сільської ради (23151, Вінницька область, Жмеринський район, с. Носківці, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 04330384)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30), Вінницька обласна державна адміністрація (м. Вінниця, вул. Соборна, 70)

про стягнення 4337567,34 грн

за участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

представники сторін та третіх осіб:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність №14-179 від 07.12.2016р.

відповідача: ОСОБА_2 - Носковецький сільський голова, паспорт серії АА 310668, виданий Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області 22.07.1996р.

третьої особи (Кабінету Міністрів України ): ОСОБА_3 - довіреність №б/н від 13.02.2017р., довіреність ;881/9.1/32-17 від 31.01.2017 р.;

третьої особи (Вінницької обласної державної адміністрації): ОСОБА_4- довіреність №01.01-66/1291 від 07.03.2017р.

третьої особи (Міністерства енергетики та вугільної промисловості України): не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до відповідача - Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, в якій просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача 4337567,34 грн., в тому рахунку - борг за договором №14/1375/10 від 29.11.2010 року в сумі 2089000,00 грн., 3% річних в сумі 182873,11 грн., втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в сумі 2065694,23 грн. та судові витрати. Позов мотивовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати коштів, отриманих на добудову об'єкта газопостачання.

Ухвалою суду від 12.01.2017 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №902/49/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.02.2017 року.

Предметом спору у справі №902/49/17 є стягнення з відповідача боргу за не належне виконання п.2.3.15 договору від 29.11.10 №14/1375/10 (в редакції додаткової угоди від 19.07.12 №1), а саме не повернення Замовником Компанії протягом року, наступного за роком введення об’єкта в експлуатацію суми грошових коштів, отриманих від Компанії на добудову об’єкта та стягнення сум основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою суду від 16.02.2017р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Вінницьку обласну державну адміністрацію та відкладено розгляд справи на 09.03.2017р.

Ухвалою суду від 09.03.2017р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 27.03.2017р.

За результатами проведення судових засідань, судом встановлено, що справа №902/49/17 відноситься до категорії справ значної складності, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, враховуючи суперечливість доказової бази, що потребує додаткового витребування нових доказів. У зв'язку з чим, суддею в судовому засіданні 27.03.2017р. оголошено перерву для подання заяви про створення колегії у складі трьох суддів для розгляду даної справи. ОСОБА_5 протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів: Білоуса В.В., Матвійчука В.В.

Ухвалою від 28.03.2017 року справа прийнята до провадження колегією суддів у вищевказаному складі та призначена до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2017 року.

19.04.2017р. від третьої особи (Кабінету Міністрів України) до суду надійшли пояснення з додатковими доказами.

Ухвалою суду від 19.04.2017р. відкладено розгляд справи на 17.05.2017р.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судове засідання 17.05.2017р. прибули представники позивача, відповідача та третіх осіб: Кабінету Міністрів України та Вінницької обласної державної адміністрації. Представник третьої особи - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в судове засідання не з'явився, хоча про дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов, який надано 09.03.2017р. і в судових засіданнях позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на таке.

26.08.2009р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №1001-р "Про добудову підводних газопроводів". Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства палива та енергетики та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо фінансування Компанією робіт з добудови підводних газопроводів відповідно до затвердженого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" переліку (пункту 1).

Відповідно до п.2 цього розпорядження, для забезпечення добудови газопроводів Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а згідно п. 3 замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язаних із завершенням їх будівництва, згідно із законодавством.

Відповідач зазначає, що дане розпорядження Кабінету Міністрів України було прийнято на виконання Закону України "Про трубопровідний транспорт".

Так, відповідно до частин 2 та 3 ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (в редакції від 24.07.2010 року, чинній на день укладення договору №14/1375/10 від 29.11.2010 року), у разі якщо за технічними умовами підприємств трубопровідного транспорту за рахунок споживача (інвестора, забудовника) або його силами збудовані (реконструйовані) споруди трубопровідного транспорту, передача зазначених споруд у державну власність і на баланс підприємств трубопровідного транспорту виконується на договірній основі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Типова форма відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форма відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочку, оформлення корпоративних прав, надання пільг у визначеному розмірі) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідач вказує, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №1001-р "Про добудову підводних газопроводів" та відповідно до Закону України "Про трубопровідний транспорт", 29 листопада 2010 року між НАК "Нафтогаз України" та Носковецькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області був укладений договір №14/1375/10.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що повернення коштів за фінансування добудови об’єктів газопостачання повинно здійснюватися за рахунок державного бюджету, а не за рахунок місцевого (місцевих) бюджетів. Носковецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області не несе відповідальності за бюджетними зобов’язаннями державного бюджету чи будь-якого іншого місцевого бюджету, оскільки на думку відповідача, це суперечить основам бюджетної системи та бюджетного законодавства України.

Відповідно до Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, 20.10.2011 року було завершено будівництво газопроводу високого тиску до с. Носківці Жмеринського району Вінницької області. ОСОБА_5 №02-17-378 приймання-передачі підводного газопроводу у державну власність на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації ПАТ "Вінницягаз" від 22 липня 2014 року, на виконання розпорядження уряду від 26.08.2009 року №1001-р, Комісія передала на баланс спеціалізованого підприємства об’єкти підводного газопроводу за адресою: с. Носківці, Жмеринського району Вінницької області згідно акту.

Відповідач стверджує про те, що з 22.07.2014 року Носковецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області не являється ані власником, ані користувачем, ані розпорядником газопроводу.

Відповідач також зазначає, що згідно п.2.3.14 договору, в редакції додаткової угоди №1 до договору від 19.07.2012 року, замовник зобов’язується своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об’єкта газопостачання для забезпечення повернення Нафтогазу в установлений даним договором термін суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об’єкта газопостачання.

Носковецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області неодноразово зверталася до усіх рівнів органів державної влади та органів місцевого самоврядування з проханням передбачити у Державному бюджеті України на відповідні роки надання субвенції для повернення коштів за фінансування добудови об’єктів газопостачання відповідно до умов договору.

Однак, пропозиції Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області не були враховані, необхідна сума коштів надана не була, що не дало сільській раді змоги повернути кошти НАК "Нафтогаз України".

Відповідач наголошує на тому, що Носковецькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області вживались всі можливі заходи щодо виділення з Державного бюджету України субвенцій на повернення коштів НАК "Нафтогаз України" відповідно до умов укладеного договору.

З цих підстав відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницької обласної державної адміністрації у письмовому відзиві, що надійшов до суду 24.03.2017 року, та в судових засіданнях заявив про необґрунтованість позовних вимог, посилаючись на наступне.

Так, відповідно до п. 2.3.15 договору, до обов’язків замовника віднесено повернення Нафтогазу протягом року, наступного за роком введення об’єкта в експлуатацію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок суми грошових коштів, отриманих на добудову об’єкта.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що невиконання замовником п. 2.3.15 договору через відсутність бюджетного фінансування у зв’язку з відхиленням Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо включення до Державного бюджету України видатків на погашення заборгованості замовника перед Нафтогазом не може бути підставою для нарахування пені та штрафів та звернення до суду проте не позбавляє замовника обов’язку повернути Нафтогазу кошти отримання згідно з договором.

Вінницька обласна державна адміністрація листами від 27.07.2015 року № 01.01-21/5037, від 01.12.2015 року № 01.01-25/8110 та від 07.04.2016 року № 01.01-21/2298 зверталася до Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України щодо передбачення у державному бюджеті на відповідний рік субвенції місцевим бюджетам на погашення заборгованості з будівництва газопроводів у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.09.2009 року №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів".

Проте, станом на час розгляду даної справи господарським судом, такої субвенції у Державному бюджеті України передбачено не було, що на думку Вінницької обласної державної адміністрації, фактично свідчить про відхилення Кабінетом Міністрів України пропозиції про погашення вищевказаної заборгованості.

Третя особа просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не мав права звертатися до суду про стягнення основної суми боргу, а порядку повернення цієї заборгованості не визначена. Так як одержання субвенції з державного бюджету не передбачено, в задоволенні позову, на думку Вінницької обласної державної адміністрації, слід відмовити.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України у письмових поясненнях, що надійшли до суду 19.04.2017 року, та в судових засіданнях заявив про те, що Кабінет Міністрів України не є суб'єктом господарських правовідносин і не може втручатися у господарську діяльність суб'єктів господарювання - позивача і відповідача у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

26.08.2009 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів".

Відповідно до п.2 цього розпорядження, для забезпечення добудови газопроводів Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а згідно п. 3 замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язаних із завершенням їх будівництва, згідно із законодавством.

29.11.2010 року між позивачем - Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Носковецькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 року №1881-р., укладено договір №14/1375/10.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п.1.1. цього договору позивач, відповідно до розпорядження та на умовах цього договору, на підставі затвердженого рішенням правління Компанії та погодженого Мінпаливенерго України "Переліку об’єктів газопостачання у спорудженні яких передбачено фінансову участь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та графіку фінансування спорудження об’єкта газопостачання (додаток 1) здійснює фінансування добудови (будівництва) об’єкта газопостачання: "Газопровід високого тиску до с. Носківці Жмеринського району Вінницької області" (далі - Об’єкт), а замовник зобов’язується здійснити добудову (будівництво) Об’єкта, забезпечити передачу його, як цілісного об’єкта у державну власність та введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами договору та повернути грошові кошти, отримані від Компанії на добудову (будівництво) Об’єкта.

При цьому розпорядженням від 20.06.2012 року №352 Вінницької обласної державної адміністрації "Про передачу об’єктів газопостачання у державну власність" передбачено вжити заходів щодо сприяння забезпечення передачі у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованих підприємств з газопостачання та газифікації (з приєднанням до неприватизованої частини основних фондів, що належать до державної власності) об’єктів газопостачання населених пунктів області, у споруджені яких здійснювалась фінансова участь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з додатком; у встановленому законодавством порядку підготувати документи щодо внесення змін до бюджетних призначень та розроблення бюджетних видатків для розрахунків з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в межах здійсненого нею фінансування на добудови підвідних газопроводів.

19.07.2012 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1 до вищевказаного договору, якою виклали в новій редакції ряд положень основного договору.

Відповідно до п.1. договору в редакції змін, внесених до договору додатковою угодою від 19.07.2012 №1, статтю 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції:

"1.1. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відповідно до Розпорядження та на умовах цього Договору, на підставі затвердженого рішенням правління Нафтогазу "Переліку об’єктів газопостачання, у спорудженні яких передбачено фінансову участь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (далі - Перелік) та графіку фінансування спорудження об’єкта газопостачання (Додаток 1), здійснює фінансування добудови об’єкта газопостачання: "Газопровід високого тиску до с. Носківці Жмеринського району Вінницької області" (далі - Об’єкт), а Замовник зобов’язується здійснити добудову Об’єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами Договору, забезпечити передачу його, як цілісного об’єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову Об’єкта."

Статтю 2 "Права та Обов'язки Сторін" викладено в новій редакції, де зокрема п.п. 2.1.1. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року передбачено, що позивач зобов'язаний при наявності фінансової можливості здійснити фінансування добудови Об’єкта за рахунок власних коштів (не коштів державного бюджету) в обсягах, передбачених фінансовим планом Нафтогазу на відповідний період, згідно з Додатком 1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок Замовника або іншими способами, що не суперечать діючому законодавству України.

Підпунктом 2.1.2. додаткової угоди додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року передбачений обов'язок Нафтогазу щоквартально на звітну дату та в місячний термін після завершення робіт по добудові Об’єкта в установленому порядку оформити акти звірки взаємних розрахунків із Замовником з підтвердженням заборгованості Замовника перед Нафтогазом у сумі здійсненого Нафтогазом фінансування.

В свою чергу, відповідач, як Замовник, був зобов'язаний у будь-який час на вимогу Нафтогазу надавати усю інформацію про виконання умов цього Договору, а також всіх інших документів і матеріалів, пов’язаних з виконанням цього Договору (п.п. 2.3.7. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року).

У разі неможливості виконання договірних зобов’язань Замовник має повідомити Нафтогаз протягом 3-х робочих днів з дати виникнення обставин, що перешкоджають виконанню Договору, з обов'язковим зазначенням цих обставин, для прийняття спільного з Нафтогазом рішення щодо подальшого виконання Договору (п. 2.3.9. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року).

Відповідач як замовник, зобов'язаний після завершення робіт по добудові Об’єкта забезпечити введення його в експлуатацію з оформленням усіх необхідних документів, та у термін, що не перевищує 60 календарних днів від дати введення Об’єкта в експлуатацію, забезпечити його передачу, як цілісного об’єкта, у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації (п. 2.3.12. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року).

Протягом місяця з дати передачі Об’єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надати Нафтогазу завірені підписом уповноваженої особи та печаткою Замовника копії декларації про готовність об’єкта до експлуатації або акт готовності об’єкта до експлуатації з сертифікатом, акту приймання-передачі Об’єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та протоколу комісії про прийняття Об’єкта державної форми власності до експлуатації. (п. 2.3.13. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року).

За умовами п.п. 2.3.14. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року, відповідач як замовник зобов'язаний був своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об’єкта газопостачання для повернення Нафтогазу в установлений даним Договором термін, суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об’єкта газопостачання.

Відповідно до припису п. п. 2.3.15 додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року, протягом року, наступного за роком введення Об’єкта в експлуатацію, повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову Об’єкта.

ОСОБА_5 п. п. 2.4.3. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року, Замовник є власником частини (цілісного) Об’єкта, добудованої за кошти Нафтогазу, до передачі цілісного Об’єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації.

Також згідно умов додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року, статтю 3 "Ціна договору і порядок проведення розрахунків" викладено в наступній редакції наступні положення договору:

"3.1. Загальний обсяг фінансування за цим Договором (ціна Договору) 3549000,00 грн.

3.2. Вартість добудови Об’єкта визначається Замовником на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої і затвердженої в установленому діючим законодавством порядку, та не може перевищувати вартості добудови затвердженої Переліком.

3.3.          Фінансування Нафтогазом робіт із завершення будівництва об’єкта буде здійснюватися в межах витрат, передбачених фінансовим планом та збалансованим бюджетом грошових коштів Нафтогазу на відповідний період.

3.4.          Фінансування робіт з добудови Об’єкта за Договором здійснюється згідно з Додатком 1, який є невід’ємною частиною цього Договору."

Статтю 4 " Відповідальність Сторін" викладено в наступній редакції:

"4.1. Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань відповідно до умов Договору та діючого законодавства України.

4.2. У випадку ненадання/надання в неповному обсязі інформації відповідно до п. 2.3.8 Договору або порушення строку її надання, Нафтогаз має право припинити фінансування за Договором та/або вимагати дострокового повернення суми грошових коштів, що були перераховані Нафтогазом на фінансування добудови Об’єкту.

4.3.          У випадку порушення Замовником зобов’язань щодо повернення суми грошових коштів, він платить на користь Нафтогазу пеню у розмірі 0,1% від загальної ціни Договору за кожний день прострочення виконання зобов’язань, а у випадку прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у сумі 7% ціни Договору.

4.4.          Нафтогаз не несе відповідальності за нефінансування добудови Об’єкта.

4.5.          Замовник несе повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору.

4.6.          В разі невиконання пунктів 2.3.12, 2.3.13 Договору або не підтвердження суми заборгованості Замовника перед Нафтогазом у сумі здійсненого Нафтогазом фінансування, Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надходження письмової вимоги Нафтогазу, повертає всю суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу згідно з Договором.

4.7.          Не виконання Замовником п. 2.3.15 Договору через відсутність бюджетного фінансування у зв’язку з відхиленням Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо включення до Державного бюджету видатків на погашення заборгованості Замовника перед Нафтогазом не може бути підставою для нарахування Нафтогазом пені та штрафів та звернення до суду, проте не позбавляє Замовника обов’язку повернути Нафтогазу кошти, отримані згідно з Договором.".

Цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками і діє до повного повернення Компанії суми грошових коштів, перерахованих нею в якості фінансування добудови Об’єкта згідно з договором (п.7.1. додаткової угоди № 1 від 19.07.2012 року).

ОСОБА_5 графіка фінансування спорудження об’єкта газопостачання (додаток №1 до договору) обсяг фінансування за рахунок коштів Компанії, необхідний для введення об’єкта "Газопровід високого тиску до с. Носківці Жмеринського району Вінницької області" в експлуатацію становить 3549000,00 грн, строк введення в експлуатацію 2012 рік.

На виконання своїх зобов‘язань за договором, позивач 07.02.2011 року та 31.07.2012 року перерахував відповідачу грошові кошти в загальній сумі 2089000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 641 і № 6800 відповідно, а також копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи.

Об‘єкт побудовано та введено в експлуатацію, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 07 жовтня 2012 року за №ВН 14312177950.

Так, згідно декларації від 07.10.2012 року № ВН 14312177950, об’єкт "Газопровід високого тиску до с. Носківці Жмеринського району Вінницької області 2221.1, категорія складності - ІІІ" збудовано та введено в експлуатацію.

Таким чином, судом встановлено, що з боку позивача виконані договірні зобов'язання щодо фінансування будівництва та побудови об‘єкта та введення його в експлуатацію.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Враховуючи, що об‘єкт введено в експлуатацію у 2012 році, відповідач зобов‘язаний за умовами п. 2.3.15 договору, сплатити позивачу грошові кошти, отримані на добудову об‘єкта в сумі 2 089000 грн. у строк по 31 грудня 2013 року.

Проте, відповідач кошти не повернув, що спонукало позивача звернутися до суду з даним позовом.

Як стверджується наданим відповідачем листуванням, Носківецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області зверталася до органів державної влади, а саме: до Жмеринської райдерадміністрації та Вінницької облдержадміністрації з проханням посприяти у вирішенні питання отримання компенсації витрат на добудову газопроводу в с. Носківці.

ОСОБА_5 листа сільського голови Носковецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 02.06.2015 року №2-17-236, адресованого голові Вінницького обласної державної адміністрації, виконком Носковецької сільської ради просив сприяти у вирішенні питання отримання компенсації витрат на добудову газопроводу високого тиску до с. Носківці, Жмеринського району, Вінницької області для забезпечення повернення коштів НАК "Нафтогаз України", так як в місцевому бюджеті таких коштів немає.

З листа відповідача від 02.06.2015 року, направленого на адресу голови Жмеринської районної державної адміністрації, також вбачається, що виконком Носковецької сільської ради просив сприяти у вирішенні питання отримання компенсації витрат на добудову газопроводу високого тиску для забезпечення повернення НАК "Нафтогаз України".

ОСОБА_5 наданої відповідачем копії листа директора Департаменту регіонального економічного розвитку Вінницької обласної державної адміністрації від 07.07.2015 року №1723 п-1, адресованого сільському голові с. Носківці, з метою вирішення питання погашення замовниками заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" були направлені звернення до Уряду з проханням передбачення окремої субвенції на будівництво газопроводів, для спорудження яких залучено кошти Компанії. Пропонувалося визнати внесення змін до Закону та відсутність субвенцій з Державного бюджету на повернення коштів Компанії, як форс-мажорні обставини.

З наданої відповідачем копії листа голови Вінницької обласної державної адміністрації від 27.10.2014 року №01.01-25/5901, адресованому міністру енергетики та вугільної промисловості України, вбачається, що відповідно до розпорядження уряду від 26.08.2009 року №1001-р, сільськими радами були укладені договори на фінансування НАК "Нафтогаз України" добудови та будівництва об’єктів газопостачання без врахування зауважень та пропозицій замовників. На протязі 2009-2014 років 16 об’єктів збудовано. Субвенція з державного бюджету на зазначені цілі не виділялась. Враховуючи вимоги, які надійшли до замовників щодо повернення коштів, складається ситуація, яка може призвести до блокування рахунків органів місцевого самоврядування та унеможливити виконання ними своїх функцій, через що ставилося питання щодо можливості застосування форс-мажорних обставин у зв’язку з внесенням змін до статей 7, 16 Закону України "Про трубопровідний транспорт", відсутність субвенції з Державного бюджету України на повернення коштів НАК "Нафтогаз України" за умови передачі збудованих та введених в експлуатацію газопроводів до державної власності.

Копії листування відповідача з приводу отримання компенсації витрат на добудову газопроводу високого тиску для забезпечення повернення коштів НАК "Нафтогаз України" долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів того, що він звертався до Кабінету Міністрів України з пропозицією вирішити бюджетне фінансування будівництва газопроводу в с. Носківці Жмеринського району шляхом передбачення у державному бюджеті надання субвенцій для повернення коштів НАК "Нафтогаз України" за фінансування добудови об"єктів загопостачання і що Кабінет Міністрів України відхилив його пропозицію.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основної заборгованості в сумі 2089000,00 грн в повному обсязі з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

ОСОБА_5 приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ОСОБА_5 з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ОСОБА_5 ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_5 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446.

Суд приходить до висновку, що Носковецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області в повному обсязі не виконала свої договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів, отриманих від позивача на добудову об`єкта, чим порушила умови договору №14/13375/10 від 29.11.2011 р. в редакції додаткової угоди №1 від 19.07.2012 р. до нього.

Доводи відповідача з приводу того, що відповідно до п. 4.7 договору № 14/375/10 від 29.11.2010р. в редакції додаткової угоди №1 від 19.07.2012р. позивач позбавлений права звертатися до суду з позовними вимогами про стягнення штрафу, пені, основного боргу, а замовник не може нести відповідальність з підстави відсутності бюджетного фінансування, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Пунктом 4.7 договору в редакції додаткової угоди дійсно передбачено, що в разі не виконання замовником п. 2.3.15 договору через відсутність бюджетного фінансування у зв'язку із відхиленням Кабінетом Міністрів України пропозицій щодо включення до Державного бюджету видатків на погашення заборгованості замовника перед Нафтогазом не може бути підставою для нарахування Нафтогазом пені та штрафів та звернення до суду, проте не позбавляє замовника обов'язку повернути Нафтогазу кошти, отримані згідно з договором.

В той же час відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 вищевказаного Закону).

ОСОБА_5 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Домовленість про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зважаючи на вищевикладені обставини, положення пункту 4.7 договору №14/1345/10 від 29.11.2010р. в редакції додаткової угоди №1 від 19.07.2012р., які обмежують право позивача на звернення до суду, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Також суд приймає до уваги, що в силу ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, не надав суду доказів сплати позивачу грошових коштів у сумі 2089000,00 грн. суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення 2089000,00 грн основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання, позивач заявив до стягнення 3% річних в сумі 182873,11 грн. за період з 01.01.2014р. по 01.12.2016р., а також 2065694,23 грн. інфляційних втрат за період з січня 2014 року по жовтень 2016 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_5 з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

ОСОБА_5 висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 04.07.2011 року у справі № 13/210/10 та від 12.09.2011 року у справі № 6/433-42/183 наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою електронного калькулятора "Ліга. Закон. Еліт", суд встановив, що за період з січня 2014 року по жовтень 2016 року включно розмір інфляційних втрат складає 2000394,52 грн:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Сукупний індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

Сума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.01.2014 - 31.10.2016

2089000

1.958

2000394.52

4089394.52

Таким чином, судом задовольняються вимоги про стягнення втрат від інфляції на суму 2000394,52 грн. У стягненні 65299,71 грн. втрат від інфляції позивачу слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою електронного калькулятора "Ліга. Закон. Еліт", суд встановив, що за період з 01.01.2014 року по 01.12.2016 року включно, розмір 3% річних складає 182873,11 грн, як і було заявлено позивачем.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

2089000

01.01.2014 - 01.12.2016

1066

3 %

182873.11

Таким чином, судом в повному обсязі задовольняються позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 182873,11 грн.

За вказаних вище обставин, позов Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні 17.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Носковецької сільської ради, код ЄДРПОУ 04330384 (23151, Вінницька область, Жмеринський район, с. Носківці, вул. Леніна) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; адреса для листування: одержувач: філія "ЦМГС" ПАТ "НАК "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1) 2089000,00 грн основного боргу, 182873,11 грн 3% річних, 2000394,52 грн інфляційних втрат та 64084,01 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У стягненні 65299,71 грн інфляційних втрат відмовити.

5. Копію рішення надіслати Міністерству енергетики та вугільної промисловості України рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 травня 2017 р.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

судді Білоус В.В.

ОСОБА_6                    

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30).