Ухвала

від 22.05.2017 по справі 902/487/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 травня 2017 р. Справа № 902/487/17

Суддя господарського суду Матвійчук В.В. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське"

(вул. Шевченка, 135 В, с. Селище, Тиврівський район, Вінницька область, 23316)

до Тиврівської районної державної адміністрації

(вул. Тиверська, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300)

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

про продовження договору оренди та зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанське" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою № 131 від 05.05.2017 року, в якій просить:

- визначити Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області Орендодавцем за договором оренди з ТОВ "Селищанське" б/н. від 01.06.2011р. на землю, що знаходиться на території Селищенської сільської ради за межами с. Селище Тиврівського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (площа земельної ділянки 2,7307 га, кадастровий номер 0524585600:01:006:0268), зареєстрованим від 16.12.2011р. за реєстраційним № 052450004001250;

- поновити на п'ять років термін дії договору оренди б/н. від 01.06.2011р. на землю, що знаходиться на території Селищенської сільської ради за межами с. Селище Тиврівського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (площа земельної ділянки 2,7307 га, кадастровий номер 0524585600:01:006:0268), зареєстрованим від 16.12.2011р. за реєстраційним № 052450004001250, та визнати поновленим зазначений договір оренди землі на тих самих умовах на строк п'ять років в редакції додаткової угоди, наведеній в позові.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що її слід повернути позивачу без розгляду з огляду на наступне.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України. Невиконання вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.

Статтею 57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В абзаці 1 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" зокрема визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви № 131 від 05.05.2017 року, позивачем заявляється 3 (три) вимоги немайнового характеру, а саме: визначити Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області орендодавцем за договором оренди; поновити термін дії договору оренди та визнати поновленим договір оренди.

Виходячи з положень наведених вище законодавчих приписів, розмір судового збору з позовної заяви № 131 від 05.05.2017 року становить 4 800,00 грн..

Як доказ сплати судового збору з позовної заяви № 131 від 05.05.2017 року позивачем надано платіжне доручення № 74 від 05.05.2017 року про сплату судового збору в розмірі 3200,00 грн. З наведеного вбачається, що позивачем недоплочено 1600,00 грн., чим порушено розмір його сплати.

Приписами ч.1 ст.56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Так, в якості доказу надіслання відповідачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області копії позовної заяви та доданих до неї документів до позовної заяви № 131 від 05.05.2017 року долучено фіскальний чек № 2672 від 08.05.2017 року, який в розумінні ст. 56 ГПК України не є належним доказом, оскільки таким доказом є лише опис вкладення в цінний лист. До того ж, як доказ надіслання відповідачу - Тиврівській районній державній адміністрації копії позовної заяви № 131 від 05.05.2017 року надано світлокопію фіскального чеку б/н від 08.05.2017 року, який, окрім того, що не є належним доказом надіслання копії позовної заяви з додатками, та ще і не доказом в розумінні ст. 36 ГПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні матеріали не містять належних доказів направлення відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами.

У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Також суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності з приписами ст. 65 ГПК України, на стадії прийняття позовної заяви, суд оцінює докази.

Позовні матеріали не можуть вважатися доказами в розумінні ст. 36 ГПК України, згідно якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Належним чином засвідченою копією відповідно до положень ДСТУ 4163-2003 є копія, яка має відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, скріплених печаткою.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п.4, 6 ст. 63, ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву № 131 від 05.05.2017 року на 7 аркушах разом з матеріалами на 36 аркуші та конверт повернути позивачу.

2. Копію позовної заяви № 131 від 05.05.2017 року, платіжного доручення № 74 від 05.05.2017 року та фіскальних чеків № 2672 від 08.05.2017 року, б/н. від 08.05.2017 року долучити до примірника ухвали який залишається в суді.

3. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Шевченка, 135 В, с. Селище, Тиврівський район, Вінницька область, 23316)

3 - відповідачу 1 (вул. Тиверська, 32, смт. Тиврів, Вінницька область, 23300)

4 - відповідачу 2 (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)