Рішення

від 18.05.2017 по справі 904/4947/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2017 Справа № 904/4947/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак", м. Шостка, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 гарант плюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 80 000, 00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 147 від 13.05.2017, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (далі - відповідач) суму 80 000,00 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань в частині поставки передплаченого товару за договором поставки №24/137 від 30.09.2016р.

Відповідач надав відзив на позов, за змістом якого вказує, що на підставі рахунку №137/0000571 від 28.12.2016 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн., проте ним грошові кошти не повернуто, товар не поставлено. Разом з тим, відповідач просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

30.09.2016року між позивачем (постачальником) та відповідачем (замовником) укладено договір поставки №24/137 (далі - Договір), за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1.2, 1.3., 1.4., 1.5 Договору встановлено: найменування товару - згідно накладних на товар; одиниця вимірювання - літр; кількість - згідно накладних на товар; відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

За умовами п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку і дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.4 Договору, після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Згідно п.4.5 Договору постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видаткову накладну на товар.

Передача покупцю товару за Договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1 Договору).

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п.5.2.2 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони); Договір укладено терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п.п. 10.1, 10.2 Договору)

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що на виконання умов Договору, позивачем згідно виставленого відповідачем рахунку №0137/0000571 від 28.12.2016 року сплачено товар, а саме дизпаливо Energy, код товару УКТЗЕД НОМЕР_1 в кількості 4000,000 л. на суму 80 000, 00 грн., проте відповідачем порушено зобов'язання перед позивачем в частині надання довірчих документів на придбану кількість ПММ.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що відповідачем не виконано приписів пункту 4.4 Договору, а сплачені позивачем грошові кошти не повернуто, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача передплаченої позивачем суми у розмірі 80 000,00 грн.

22.02.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, яка залишена відповідачем без відповіді.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А; код ЄДРПОУ 39726851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. 6-ї Гвардійської Дивізії, 5, код ЄДРПОУ 21124657) суму 80 000,00грн. заборгованості, 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 18.05.2017

Суддя ОСОБА_3