Рішення

від 18.05.2017 по справі 904/4958/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2017 Справа № 904/4958/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпро

до Дочірнього підприємства "ТЕПЛОВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

про стягнення 3 881,08 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 19119 від 26.12.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "ТЕПЛОВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 3 881,08 грн., з яких: 2026,60 грн. - пеня, 331,84 грн. - 3% річних, 1522,64 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з програмного забезпечення №0004 від 23.03.2015р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/10958/16 від 18.01.2017, в частині розрахунків за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.05.2017.

28.04.2017 зроблено запит судді Новіковій Р.Г. про витребування справи №904/10958/16 для огляду в судовому засіданні.

03.05.2017 супровідним листом №904/10958/16/22793/17, суддя Новікова Р.Г. надала справу №904/10958/16.

16.05.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

16.05.2016 в судовому засіданні в присутності представника позивача, судом було оглянуто матеріали справи №904/10958/16.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39). Відзив на позов до справи не надав. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 у справі №904/10958/1, встановлено наступні обставини:

23.03.2015р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач - виконавець) та Дочірнім підприємством "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (відповідач - користувач) було укладено договір про надання послуг з програмного забезпечення №0004 (далі - договір).

За умовами п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується надати користувачу послуги з on-line доступу до електронного сервісу програмного забезпечення (комп'ютерної програми) "AVIRO" (далі - послуги) на умовах та в термін, що визначені цим договором, а користувач зобов'язується прийняти та оплатити послуги у строки та на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору, ціна послуг для одного робочого місця на момент підписання даного договору складає 440грн.00коп.

Згідно з пунктом 2.2 договору, користувач здійснює оплату за послуги після фактичного користування послугами впродовж перших 2-х місяців на підставі виставлених рахунків - фактур виконавцем. В подальшому передплата проводиться щомісяця в розмірі 100% не пізніше 2-х банківських днів з дня пред'явлення рахунку - фактури виконавцем.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі недотримання користувачем терміну оплати послуг, вказаних у пп. 2.2, 2.4, 2.5 цього договору, виконавець відповідно переносить термін початку надання послуг згідно п. 3.2 договору на строк затримки з боку користувача. Користувач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач в період з 01.10.2015р. по 31.10.2016р. надав відповідачу послуги за договором на загальну суму в розмірі 11440грн.00коп., що підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) за вказаний період. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Позивач, в свою чергу, виставив відповідачу рахунки - фактури на оплату наданих послуг. На оплату послуг, наданих в жовтні 2015р., позивач виставив рахунок - фактуру від 30.09.2015р.; в листопаді 2015р. - рахунок - фактуру від 31.10.2015р.; в грудні 2015р. - рахунок - фактуру від 30.11.2015р.; в січні 2016р. - рахунок - фактуру від 31.12.2015р.; в лютому 2016р. - рахунок - фактуру від 29.01.2016р.; в березні 2016р. - рахунок - фактуру від 29.02.2016р.; в квітні 2016р. - рахунок - фактуру від 31.03.2016р.; в травні 2016р. - рахунок - фактуру від 29.04.2016р.; в червні 2016р. - рахунок - фактуру від 31.05.2016р.; в липні 2016р. - рахунок - фактуру від 30.06.2016р.; в серпні 2016р. - рахунок - фактуру від 29.07.2016р.; в вересні 2016р. - рахунок - фактуру від 31.08.2016р.; в жовтні 2016р. - рахунок - фактуру від 30.09.2016р. Вказані рахунки - фактури підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них. Також, зазначені рахунки містять відмітку представника відповідача про отримання рахунків - фактур, дати отримання відповідних рахунків - фактур є тотожніми датам їх складання.

З урахуванням положень пункту 2.2 договору відповідач був зобов'язаний сплатити вартість послуг отриманих в жовтні 2015р. в строк до 03.10.2015р.; послуг отриманих в листопаді 2015р. в строк до 04.11.2015р.; послуг отриманих в грудні 2015р. в строк до 03.12.2015р.; послуг отриманих в січні 2016р. в строк до 06.01.2016р.; послуг отриманих в лютому 2016р. в строк до 03.02.2016р.; послуг отриманих в березні 2016р. в строк до 03.03.2016р.; послуг отриманих в квітні 2016р. в строк до 05.04.2016р.; послуг отриманих в травні 2016р. в строк до 06.05.2016р.; послуг отриманих в червні 2016р. в строк до 03.06.2016р.; послуг отриманих в липні 2016р. в строк до 05.07.2016р.; послуг отриманих в серпні 2016р. в строк до 03.08.2016р.; послуг отриманих в вересні 2016р. в строк до 03.09.2016р.; послуг отриманих в жовтні 2016р. в строк до 05.10.2016р.

Відповідач належним чином своїх зобов'язань щодо оплати послуг, наданих за договором про надання послуг з програмного забезпечення №0004 від 23.03.2015р., не виконав внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.10.2015р. по 31.10.2016р. в розмірі 11 440 грн.00 коп. Крім того, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.10.2015р. по 18.11.2016р. в розмірі 4963 грн.00коп., а також суму інфляційних витрат в розмірі 1246грн.77коп. за загальний період з жовтня 2015р. по жовтень 2016р. та 3% річних в розмірі 389грн.00коп. за загальний період з 01.10.2015р. по 18.11.2016р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 у справі №904/10958/16 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум пені в розмірі 4963 грн.00 коп., 3% річних в розмірі 389 грн.00 коп. та інфляційних витрат в розмірі 1246 грн.77 коп. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 11 440 грн.00 коп. та судовий збір в розмірі 837 грн.91 коп.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Європейський Суд з прав людини у п. 31 свого рішення "Лізанець проти України" вказує, що право на справедливий суд, як це гарантує п. 1 статті 6 Конвенції (995 004), має тлумачитись у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує, окрім іншого, принцип верховенства права частиною спільної спадщини договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania, №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999 - VII).

Судове рішення у справі №904/10958/16 набрало законної сили. не було оскаржено сторонами у встановленому порядку, а отже є остаточним.

Отже, обставини щодо укладення між позивачем та відповідачем вказаного договору, надання відповідачу послуг не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Заборгованість стягнута вищевказаним судовим рішенням, відповідачем сплачена у повному обсязі 24.03.2017, тобто з порушенням встановленого договором строку.

Таким чином, оскільки Дочірнє підприємство "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (відповідач) своєчасно не здійснило розрахунки, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2026,60 грн., а також суму інфляційних втрат в розмірі 1522,64 грн. та 3% річних в розмірі 331,84 грн., що і є причиною виникнення цього спору.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат були заявлені позивачем при розгляді справи №904/10958/16 проте за результатами розгляду вказаної справи були залишені судом без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України, суд приходить до висновку, що такі вимоги позивача не були розглянуті судом, а отже підлягають вирішенню у цій справі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

За неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 1522,64 грн. та 3% річних в розмірі 331,84 грн. З цього приводу суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1522,64 грн. за період з листопада 2015 по березень 2017 включно та 3% річних у розмірі 331,84 грн. за період з 04.10.2015 по 23.03.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2026,60 грн. за період з 01.10.2015 по 23.03.2017. З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі недотримання користувачем терміну оплати послуг, вказаних у пп. 2.2, 2.4, 2.5 цього договору, виконавець відповідно переносить термін початку надання послуг згідно п. 3.2 договору на строк затримки з боку користувача. Користувач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2026,60 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Тепловиробничий центр" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7, код 32688532) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 2026,60 грн. пені, 331,84 грн. 3% річних, 1522,64 грн. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 1600 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017

Суддя Я.С. Золотарьова