Рішення

від 18.05.2017 по справі 904/4196/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2017 Справа № 904/4196/17

За позовом Фермерського господарства "Тімченко".

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс".

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за дов. № б/н выд 03.05.2017 року.

від відповідача: ОСОБА_3- представник за дов. № 208 від 01.12.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство „Тімченко» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 гарант плюс» про стягнення основного боргу у розмірі 30 250,00 грн., інфляційні витрати у сумі 638,58 грн., 3% річних - 246,14 грн., 2 297,34 грн. - пені, судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договору поставки № 841 від 29.11.2017 року.

05.04.2017 року позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову № б/н від 30.03.2017 року.

25.04.2017 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву № б/н від 25.04.2017 року, в якому в задоволені позовних вимог заперечує та просить відмовити, оскільки відповідно до п. 5.1 договору передбачено, що строк поставки товару до закінчення дії довірчого документу (скретч-картки), а також договір дійсний протягом 1 року (п. 10.2).

У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 гарант плюс" (далі - постачальник) та Фермерським господарством "Тімченко" (далі - покупець) укладено договір поставки № 841.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Згідно п.4.1 договору, умови оплати: 100% попередня оплата протягом 1-го банківського дня з моменту оформлення постачальником рахунку.

Відповідно п.4.4 договору, після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару. Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п.5.1 договору).

Згідно рахунку-фактури № 0170/0001251 від 13.12.16р. позивач здійснив перерахування коштів на суму 30250 грн., на р/р №26008050016124 в ПАТ КБ Приватбанк , що підтверджується платіжним дорученням №29 від 16.12.16р. (а.с. 10-11).

04.01.17р. на адресу відповідача було направлено лист про повернення коштів.

02.02.17р. на адресу відповідача було направлено претензію №1, з вимогою про повернення коштів, у зв'язку із невиконанням умов договору.

25.02.17р. на адресу відповідача було направлено претензію №2, з вимогою про повернення коштів, у зв'язку із невиконанням умов договору.

Відповідач товар не поставив, відповіді на претензію не надіслав.

З огляду на акти звірки взаєморозрахунків від 31.12.2016 року та 19.04.2017 року, вбачається, що відповідач ФГ Тімченко сплатив позивачу ТОВ ОСОБА_1 гарант Плюс кошти в розмірі 30250 грн., заперечень з приводу суми не надходило, відповідач визнав суму боргу.

Стаття 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.7.2 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення. Розмір пені складає 2297,34 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 246,14 грн. та інфляційні в розмірі 638,58 грн., які підлягають стягненню.

Заява позивача подана до суду 05.04.2017 року про забезпечення позову № б/н від 30.03.2017 року про накладення арешту на кошти відповідача в межах ціни позову в розмірі 33432,06 грн. не задовідьняється судом, виходячи з наступного:

Згідно Постанови Пленуму Вищого Госпорського Суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі

задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 гарант плюс" (49051, м. Дніпро, пр-т. Слобожанський, буд. 40-а, ЄДРПОУ 39726851) на користь Фермерського господарства "Тімченко" (19800, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 33954101) основний борг у розмірі 30 250 (тридцять тисяч двісті пятдесят) грн. 00 коп., інфляційні витрати у сумі 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 58 коп., 3% річних в розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 14 коп., пені в розмірі 2 297 (дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 34 коп., судового збору в розмірі 1600 (тисячу шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.05.2017 року.

Суддя ОСОБА_4